А де наші "ракети-дрони"?

Учора путін і президент Ірану Пезешкіан підписали договір про стратегічне партнерство. Де, здавалося б, Іран, і де Україна?.. Але саме іранські «шахеди» тепер уже цілодобово кошмарять нашу країну. Тож до домовленостей росії з Іраном треба ставитися з такою самою повагою, як до домовленостей кремля з КНДР. Ворога треба поважати.

До речі, підсакційний Іран представив нову багатоцільову «ракету-дрон» (за унікальною українською класифікацією) «модель 359», яка є розвитком ракети «модель 358», що її нещодавно показували Шойгу і яка в руках іранських проксі в Сирії, Ємені, Лівії стала грізною зброєю проти найсучасніших американських безпілотників, гелікоптерів і навіть військово-транспортних літаків ЦРУ.

Ракета проста: одноконтурний турбореактивний двигун із шаленою витратою пального, якого, тим не менш, вистачає на 10-15 хвилин польоту, адаптований до алгоритму польоту ракети простий аматорський автопілот, літій-полімерні акумулятори, дистанційний детонатор на основі дешевих датчиків руху (ефект Доплера), відеокамера, плата автозахоплення цілі за 200 доларів, радіозв'язкове обладнання, твердопаливний прискорювач, проста напрямна рейка з чорного, іржавого металу для старту. Усе.

Чи можемо ми таке зробити? Запросто. 6 місяців і півмільйона доларів. Сама ракета коштуватиме дешевше за багнюку (серед зенітних ракет) - від 30 до 50 тис. доларів, зате зможе збивати «шахеди», «орлани», «суперками», ворожі гелікоптери й літаки, і, можливо, КАБи.

Може, нам теж варто з Іраном договір про стратегічну співпрацю підписати, якщо своїх мізків бракує?..