Метан як потужний драйвер глобального потепління

Афілійований зі структурами ООН Global Carbon Project випускає щорічні доповіді про стан накопичення в атмосфері таких парникових газів, як вуглекислий газ, метан та оксиди азоту.

В доповіді, оприлюдненій у вересні 2024 року, мітиться інформація про такі важливі факти і тренди:

-         Людська діяльність відповідальна принаймні за дві третини глобальних викидів метану, який за силою парникової дії в кілька десятків разів потужніший за вуглекислий газ (у 84 рази при 20-літньому горизонті оцінки і в 28 разів при 100-літньому горизонті оцінки);

-         В той час як викиди СО2 в останні два десятиліття перебували на більш-менш стабільному (тобто стабільно високому) рівні, темпи щорічних викидів метану від викопних джерел енергії, сільського господарства і відходів різко зростали: від 6,1 мільйона метричних тонн на рік впродовж 2000-2010 років до 20,9 млн.тонн на рік у 2010-2020 роках до 41,8 млн.т. лише в одному 2020 році; сукупно за останні 20 років антропогенні викиди метану зросли на 20%;

-         Крім антропогенних викидів метан опиняється в атмосфері внаслідок природних випаровувань з поверхні прісних водойм, боліт і торф’яників (248 млн. тонн щорічно протягом 2010-2020 рр.); хоча цілком вірогідно, що третина цих викидів опосередковано пов’язана з людською діяльністю, зокрема через осушування та інші зміни у землекористуванні;

-         Кумулятивний вміст метану в атмосфері виріс від 722 частинок на мільярд (ppb) в 1750 році  до 1923ppb в 2023 році, тобто збільшився в 2,66 раза і сьогодні перебуває на найвищому рівні за останні 800 тисяч років; лише за останні три роки (2020-2023) вміст метану в повітрі зріс на 149ppb, підтверджуючи вищезазначену тезу про інтенсифікацію викидів;

-         До країн і територій з найбільшими викидами метану належать КНР (16%), Індія (9%), США (7%), Бразилія (6%), рф (5%), ЄС (4%); при цьому ЄС скоротив свої викиди метану завдяки поліпшеній політиці поводження з відходами;

-         Атмосферна концентрація і темпи накопичення метану відповідають найгіршому сценарію згідно кліматичних доповідей ООН; метан відповідальний за 0,5°С від нинішніх вже досягнутих 1,5°С глобального потепління;

-         Метан також сприяє утворенню озону в тропосфері; озон потрібен в іоносфері для захисту Землі від космічного випромінення, але в низьких шарах атмосфери він виступає як ще один парниковий газ і шкодить здоров’ю людей, тварин і рослин;

-         Нинішні спостереження і висхідний тренд свідчать про те, що зобов’язання країн скоротити викиди метану на 30% до 2030 року нереалістичні.

В дослідженні містяться конкретні рекомендації по скороченню антропогенних викидів метану в різних секторах економіки. Вони всім добре відомі. Проблема не в браку інформації, а у відсутності політичної волі, грошей або належного виконання запланованих заходів.

Прикметно, що в дослідженні не пояснюються причини різкого зростання викидів метану, ані не згадується вічна мерзлота як одне з потенційних джерел масових випаровувань метану в зоні проростання величезних масивів канадських, скандинавських і російських бореальних лісів. Тим часом в останні декілька років з’являються перші спостереження різних метеорологічних агенцій про початок розмерзання цієї вічної мерзлоти як однієї з кліматичних точок неповернення з катастрофічними наслідками для глобальної температури і людства. 

Джерела:

https://www.globalcarbonproject.org/methanebudget/24/files/MethaneBudget2024_MediaHighlights.pdf

https://www.youtube.com/watch?v=H2JWcraQj7Q

Олександр Александрович, посол з особливих доручень МЗС України

з вивчення міжнародного досвіду трансформації економіки