Світовий банк робить ставку на атом — і Україна серед вигодонабувачів / World Bank Bets on Nuclear — and Ukraine Stands to Benefit

Світовий банк робить ставку на атом — і Україна серед вигодонабувачів

Світовий банк ухвалив історичне рішення — вперше з 1959 року він скасував заборону на фінансування ядерних проектів. Це стало важливим сигналом для всього світу: ядерна енергетика повертається в центр уваги як критичний інструмент для подолання енергетичної кризи, декарбонізації та протидії геополітичному впливу авторитарних країн. Світовий банк офіційно визнав, що без атомної енергетики неможливо задовольнити зростаючий попит на електроенергію і водночас досягти кліматичних цілей.

Основними причинами зміни політики стали кілька ключових факторів. По-перше, очікується, що до 2035 року попит на електроенергію в країнах, що розвиваються, подвоїться. По-друге, щорічні інвестиції в енергетику повинні сягати $630 млрд, аби задовольнити потреби економік, що зростають. По-третє, ядерна енергетика дедалі більше визнається незамінною для стабільного, безвуглецевого електропостачання.

Фокус нової політики Світового банку — не на фінансуванні великих проектів у розвинених країнах, таких як США чи Франція, а на підтримці країн із енергетичним дефіцитом — Бразилії, Індії, Румунії та потенційно інших. На першому етапі фінансуватиметься продовження терміну служби чинних АЕС. Далі банк надаватиме підтримку розвитку малих модульних реакторів (SMR) — новітніх технологій, які дають змогу будувати компактні, безпечні та гнучкі ядерні установки.

Не менш важливим є геополітичний аспект рішення. Нині лише дві країни — Китай і росія — мають змогу реалізовувати масштабні ядерні проекти. російський «росатом» активно будує АЕС у Туреччині, Індії, Ірані, Бангладеш і через довгострокові контракти зміцнює політичний вплив. Як зазначає Тодд Мосс із Energy for Growth Hub: «Статус-кво ядерної політики сприяє лише росії та Китаю». Саме тому Світовий банк почав змінювати правила гри — щоб запропонувати світу альтернативу, яка не веде до залежності від авторитарних режимів. У цьому контексті він підписав угоду з МАГАТЕ щодо розробки стандартів безпеки, а також закликає інші банки розвитку, зокрема Азійський та Африканський, переглянути свої політики.

Цей глобальний зсув має безпосереднє значення і для України. Внаслідок російської агресії енергетична інфраструктура країни зазнала колосальних руйнувань — десятки ТЕС та підстанцій знищено або пошкоджено. Україна потребує стабільного джерела енергії, незалежного від погоди чи імпорту палива. Саме ядерна енергетика може стати основою для нової, модернізованої енергосистеми.

Повернення Світового банку до фінансування ядерних проектів відкриває для України можливість отримати доступ до міжнародного фінансування як для модернізації чинних атомних станцій, так і для розвитку перспективних проектів — передусім малих модульних реакторів. SMR особливо актуальні в умовах війни, оскільки можуть забезпечити енергією окремі регіони, зменшуючи залежність від централізованих та вразливих мереж. Крім того, участь у таких проектах може пришвидшити інтеграцію України до європейського енергетичного ринку та посилити енергетичну незалежність.

Наступні кроки для України — активна участь у переговорах зі Світовим банком, розвиток нормативної бази для новітніх ядерних технологій, підготовка кадрів і розробка пілотних проектів. Успішне включення в глобальну тенденцію розвитку ядерної енергетики може не лише забезпечити відновлення після війни, а й закласти основу для сталого економічного зростання.

Отже, рішення Світового банку — це більше, ніж перегляд старої політики. Це спроба сформувати нову енергетичну архітектуру світу. І для України це — унікальний шанс стати частиною цієї трансформації.

————————

World Bank Bets on Nuclear — and Ukraine Stands to Benefit

The World Bank has made a historic decision: for the first time since 1959, it has lifted its ban on financing nuclear projects. This marks a major shift in global energy policy, recognizing nuclear energy as a vital tool in addressing the global energy crisis, accelerating decarbonization, and countering the geopolitical influence of authoritarian regimes. The Bank has officially acknowledged that without nuclear power, it is impossible to meet the growing global demand for electricity while also achieving climate goals.

Several key factors drove this policy change. First, electricity demand in developing countries is expected to double by 2035. Second, annual energy investment needs to reach $630 billion to meet the needs of rapidly growing economies. Third, nuclear energy is increasingly seen as an indispensable source of stable, low-carbon electricity generation.

The World Bank’s renewed nuclear policy will not focus on funding large-scale projects in developed countries like the U.S. or France. Instead, it will prioritize support for energy-deficient nations such as Brazil, India, Romania, and others. The initial phase will involve extending the operational life of existing nuclear power plants. Later, attention will shift toward the deployment of small modular reactors (SMRs) — compact, safe, and flexible next-generation nuclear technologies.

The geopolitical implications are no less significant. At present, only two countries — China and Russia — possess the capacity to implement nuclear projects at scale. Russia’s Rosatom is actively building nuclear power plants in Turkey, India, Iran, and Bangladesh, using long-term contracts to extend its political influence. As Todd Moss from Energy for Growth Hub aptly puts it: “The status quo in nuclear policy benefits only Russia and China.” By changing course, the World Bank aims to offer an alternative — one that avoids long-term dependence on authoritarian regimes. In this context, the Bank has signed an agreement with the International Atomic Energy Agency (IAEA) to develop safety frameworks and is encouraging other development banks — including the Asian and African Development Banks — to revise their nuclear policies.

This global policy shift holds direct relevance for Ukraine. Russia’s war of aggression has caused devastating damage to Ukraine’s energy infrastructure — with dozens of thermal power plants and substations destroyed or severely damaged. Ukraine urgently needs a stable, weather-independent, and import-free source of power. Nuclear energy could be the backbone of a modernized, resilient national grid.

The World Bank’s decision to finance nuclear development opens up real opportunities for Ukraine to access international funding — both for extending the life of existing reactors and for developing future-oriented projects, particularly SMRs. These reactors are especially suitable for wartime conditions, as they can supply decentralized regions with electricity and reduce reliance on vulnerable national transmission networks. Participation in such projects could also accelerate Ukraine’s integration into the European energy market and strengthen its overall energy independence.

For Ukraine, the next steps include active engagement with the World Bank, developing a regulatory framework for advanced nuclear technologies, training personnel, and launching pilot projects. Aligning with the global nuclear renaissance could not only facilitate Ukraine’s post-war recovery but also lay the foundation for long-term, sustainable economic growth.

Ultimately, the World Bank’s move is more than just a policy update — it’s an attempt to shape a new global energy architecture. And for Ukraine, it presents a unique opportunity to be part of that transformation.