Антирейдерська система чи новий центр впливу? Скандал навколо Мін’юсту

Поки Україна воює за своє існування, всередині країни продовжує існувати ще одна проблема, яка роками підриває довіру до держави та права власності — діяльність так званих "чорних нотаріусів" і рейдерські схеми навколо бізнесу та нерухомості.

Попри десятки реформ, цифровізацію реєстрів та створення спеціальних антирейдерських механізмів, проблема не зникла. Ба більше — окремі публічні кейси показують, що система досі залишається вразливою до можливих маніпуляцій, адміністративного впливу та сумнівних рішень.

Одним із найбільш резонансних прикладів останнього часу стала справа ТОВ "ФК Фактор Плюс", про яку написало видання "Телеграф" Підприємниця Зоряна Цебровська публічно заявила про втрату контролю над майном попри судові рішення на користь компанії. У центрі дискусії опинилися рішення Центральної комісії Мін’юсту та робота антирейдерської вертикалі загалом.

Саме після цього кейсу в інформаційному просторі почали активно згадуватися Олена Ференс — профільна заступниця міністра юстиції, відповідальна за напрям боротьби з рейдерством, та Ігор Поночовний — керівник Офісу протидії рейдерству.

 Ігор Поночовний

Важливо наголосити: правову оцінку будь-яким можливим порушенням мають давати виключно правоохоронні органи та суд. Але сама поява настільки гучних підозр і публічних звинувачень уже є серйозним симптомом проблеми.

Бо головна біда сьогодні навіть не в окремих "чорних нотаріусах". Вони існували й десять років тому. Проблема в іншому: суспільство починає вірити, що окремі схеми можуть виживати завдяки мовчазному покриванню або бездіяльності чиновників, які мали б із цим боротися.

І саме це є найнебезпечнішим.

Коли бізнес бачить, що навіть після судових рішень право власності може залишатися під загрозою через адміністративні рішення чи дії окремих реєстраторів, формується атмосфера тотальної недовіри.

Інвестор не буде детально вивчати українські юридичні нюанси. Він побачить головне: ризик втратити актив через непрозору систему.

Тому проблема "чорних нотаріусів" — це вже давно не лише питання кримінальних схем. Це питання економічної безпеки держави.

Що потрібно робити?

По-перше — повний аудит роботи антирейдерських механізмів Мін’юсту та Центральної комісії. Особливо в тих кейсах, де існують судові рішення та публічні конфлікти навколо права власності.

По-друге — максимальна публічність усіх рішень у сфері державної реєстрації та антирейдерської політики. Будь-яке закрите або непрозоре рішення автоматично породжує підозри.

По-третє — реальна персональна відповідальність. Якщо правоохоронні органи встановлюють, що чиновники, нотаріуси чи реєстратори діяли в інтересах третіх осіб або з порушенням закону, суспільство має бачити наслідки.

По-четверте — окрему увагу мають отримати можливі зв’язки між чиновниками, нотаріусами, реєстраторами та групами впливу, які роками працюють навколо майнових конфліктів.

І головне — держава має повернути довіру до самої ідеї захисту права власності.

Бо антирейдерська система, навколо якої виникають подібні скандали, перестає сприйматися як захист. А це вже пряма загроза не лише бізнесу, а й репутації України як держави, що прагне інвестицій, верховенства права та європейських правил гри.