Санкції, які зупинять війну: як ізолювати Росію назавжди

Стратегічне завдання України полягає не просто в тому, щоб зупинити агресію Росії, а зробити так, щоб вона більше ніколи не змогла напасти ані на Україну, ані на будь-яку іншу державу. Для цього нам потрібно домогтися краху російської економіки та унеможливлення її відновлення через економічну ізоляцію від розвинених держав. Це передбачає припинення міжнародної торгівлі, доступу до сучасних технологій, фінансових та людських ресурсів.

Поки Україна воює, ЄС зберігає "нульові" мита для Росії

На жаль, сьогодні не всі розвинені держави у своїх рішеннях керуються загальнолюдськими цінностями і міжнародним правом — у деяких переважають меркантильні інтереси. Навіть серед країн ЄС у цьому питанні не завжди є єдність. Простежується певна закономірність: щодалі країна від кордонів Росії та театру воєнних дій, то менше вона зацікавлена у запровадженні санкцій проти РФ.

Ухвалення рішень щодо чергових пакетів обмежень чітко показує складність знаходження внутрішньоєвропейського компромісу. Навіть з ухваленням 20-го пакету санкцій досі залишаються товари та цілі галузі, на які обмеження не поширюються. Так, Європейський Союз продовжує імпорт окремих стратегічних товарів із Російської Федерації, насамперед скрапленого природного газу (у перехідному періоді до повної заборони з 1 січня 2027 року), добрив, металів та окремих компонентів ядерного паливного циклу. Це зумовлено збереженням структурної залежності окремих секторів економіки ЄС від російської сировини. Причому імпортне мито на більшість із них (газ, ядерні матеріали, нікель, частково алюміній, окремі хімічні речовини) становить 0%. Як стверджує ЄС, це не "пільга", а вимушене рішення через залежність економіки.

Торгівля з Росією повинна ставати дедалі дорожчою

Очевидно, що вимагати від ЄС негайного запровадження ембарго на такі товари немає сенсу, оскільки різка заборона імпорту створить одномоментний шок пропозиції для економіки з усіма відповідними наслідками. Однак у цій ситуації можна домагатися від ЄС запровадження ринкових методів, які поступово змусять імпортерів відмовитися від постачання з Росії.

Наприклад, можна запровадити прогресивне мито (перший рік 5%, наступний 10%, потім 15% і так далі) на весь імпорт з Росії та весь експорт до цієї країни. При цьому можна скористатися винятком з правил СОТ як "захід для захисту національної безпеки" та "економічний контрзахід у відповідь на порушення міжнародного права". До речі, цими ж інструментами вже скористалася РФ, фактично заборонивши з 2016 року транзит українських товарів у країни Центральної Азії (Казахстану та Киргизстану, Справа WTO DS512).

Мито в перший рік у розмірі 5% майже не призведе до зменшення обсягів торгівлі, проте воно матиме важливі наслідки:

• збільшить витрати для європейських партнерів Росії, зменшуючи їхні доходи;
• розуміння прогресивної природи ставки змусить бізнес задуматися про перспективи та пошук нових джерел сировини;
• через 4 роки, коли ставка перевищить 25% (що фактично є заборонним рівнем для значної частини товарів, залежно від еластичності попиту та доступності альтернатив), торгівля припиниться природним шляхом, і нам не доведеться знову дискутувати про нові санкції.

Такий підхід може бути політично легше просувати, ніж миттєве ембарго, оскільки він дає економіці час на адаптацію, але водночас гарантує неминучу ізоляцію Росії. Крім того, можна просити ЄС передавати отримані від цих мит надходження Україні у рамках пакетів фінансової допомоги.

Як не дозволити ЄС "пробачити" Росію через пів року

Зазначені кроки є важливими, але недостатніми для гарантії того, що Росія не зможе напасти у майбутньому. Якщо припустити, що через втрату спроможності фінансувати війну РФ оголосить перемир’я, зупинить воєнні дії чи навіть поверне окуповані території, то оскільки більшість санкцій запроваджено з формулюваннями "за дії, що підривають територіальну цілісність України" або "за окупацію, яка продовжується", тоді після зникнення цих обставин значно зросте ризик їх політичного непродовження або пом’якшення (зазвичай термін дії санкцій 6 місяців).

Тому завдання України — домогтися, щоб санкції діяли і після повернення до кордонів 1991 року. Для цього потрібно, щоб ЄС зазначав причиною їх запровадження, крім агресії проти України, ще й "заходи для захисту національної безпеки країн ЄС". У документах ЄС (Strategic Compass, 2022) вже закріплено, що Росія є безпосередньою загрозою безпеці союзу, яка підриває міжнародний порядок. Таким чином, доки Росія офіційно вважатиметься загрозою безпеці європейським державам, доти санкції будуть діяти. А щоб вилучити таку згадку з документів, знадобиться одноголосне рішення, проти якого точно виступлять країни Балтії, Північної Європи, окремі держави ЦСЄ та сама Україна після набуття членства.

Повна ізоляція Росії має стати новою реальністю Європи

Варто згадати приклад поправки Джексона-Веніка до Закону США про торгівлю 1974 року. Вона пов’язувала торговельні преференції з дотриманням свободи еміграції в СРСР. Хоча обмеження на еміграцію з Росії скасували ще у 1993 році, саму поправку щодо РФ США не скасовували ще майже 20 років — аж до 2012 року.

Саме тому додання у санкційні документи формулювання "за загрозу безпеці країн ЄС" допоможе остаточно вивести Росію з європейського економічного та технологічного простору. Це закріпить довгострокову економічну ізоляцію агресора від розвинених демократичних ринків і стане справжньою гарантією миру в Європі.