Всупереч реальній обстановці

Так, обстановка на фронті дійсно дуже складна. Командири деяких корпусів через своїх пресофіцерів намагаються знайти журналістів, через яких можна висвітлити ситуацію на певних напрямках, щоб, як кажуть, "і на диван сісти, і рибку з’їсти", бо вони оцінюють її з більш критичним підходом, ніж Головнокомандувач.

Але це не заважає останньому все кудись наступати. І ці наступи йдуть врозріз із вимогами Бойових Статутів Сухопутних Військ, з реальною обстановкою, без створення обов'язкових умов. Можна, звісно, дуже багато дискутувати про обов’язкові умови, але вони є скрізь. У фізиці діють свої умови, у хімії — свої, у медицині — свої, у військовій справі — свої. Як приклад: щоб автомобіль добре їхав, необхідно, щоб він був технічно справним, заправленим і мав водія, який уміє ним керувати. Без цих обов’язкових умов автомобіль або не поїде, або їхатиме неналежним чином. З метою розуміння цих обов’язкових умов я пропишу їх детальніше:

• 1. Противник повинен бути зупинений і змушений передчасно ввести свої резерви.
• 2. Ми частково або повністю повинні порушити систему управління противника.
• 3. Ми повинні мати власні резерви (починаючи з командира роти, кожен командир повинен мати резерв певного складу сил та засобів).
• 4. "Маленьке небо" повинно бути нашим (цього не написано, але війна диктує цю умову як обов’язкову).

Але у Головнокомандувача ЗСУ генерала Сирського своє бачення, і він продовжує безглузді контратаки. А чому б і ні? Не він же в них ходить, не він позбувається кінцівок, не він возить загиблих героїв додому. Хоча, я впевнений, він знає, що потрібно робити, просто тоді Президент лаятиме, а він цього ну дуже боїться.

Ті ж ротації на передовій уже працюють, але поки що тільки в уяві генерала Сирського. Командири завели той десяток книг, які спустили від Головнокомандувача, заповнюють їх, як записано в інструкціях, доповідають у визначені терміни, і всі задоволені, поки не "вистрілить" якийсь черговий випадок, у якому буде черговий пошук та публічний "розстріл" винних комбатів, комбригів, комкорів, аби тільки суспільство заспокоїлося.

Нові контракти, грошове забезпечення та зміни, які озвучувалися, — це ініціатива Міністра оборони, і аж ніяк не Головнокомандувача, але ж потрібно бути причетним. Анонсуємо: ми розробили, придумали, незабаром буде. Цікаво, якщо провалиться ця ініціатива — також буде позиціонувати себе як причетний чи залишить провал тільки на МОУ? Я навіть знаю відповідь.

Функції штурмових військ. Це просто смішно. В армії, яка має десантно-штурмові війська з досвідченими командирами й солдатами, досить якісним сержантським корпусом, вибудуваною і перевіреною війною системою управління як бойовими діями, так і логістикою, а також якісною бойовою підготовкою з навчальними центрами, інструкторами тощо. Десантно-штурмові війська спроможні самостійно підготувати особовий склад, скомплектувати підрозділи, провести злагодження та виконувати штурмові дії, якщо це дійсно буде доцільно за наявної обстановки. Але ж ні, Головнокомандувач хоче свої, ручні війська — бо, мабуть, комусь щось пообіцяли.

Звісно, час усе розставить на свої місця, а на сьогодні поки що є як є, а не так, як собі дехто фантазує.

Ну і наостанок — перше речення на фото: "У сусідів гірше в рази, тому не переймайтеся". Як на мене, таке собі порівняння.