5+2 критеріїв оцінки майбутнього лідера України

Поки Стармер, Мерц, Макрон та Зеленський проголошують нереалістичні “5 умов завершення війни”, значно більше мене зацікавили “5+2 критеріїв оцінки лідера”, озвучені політологом Віктором Бобиренком.
Він каже, що з цими 5 основними критеріями плюс-мінус погоджується більшість світових політологів, а ще два – очевидно необхідні для кандидата на роль лідера саме України.
І оскільки різні соцопитування стабільно показують трійку лідерів симпатій українців – “Залужний Порошенко, Зеленський” – я вирішив накласти ці критерії на цих трьох джентльменів.
Бо саме вони можуть у недалекому майбутньому визначати долю нашої країни. А от наскільки, і чи позитивно або негативно – тут вже, як то кажуть, нюанси.
Отже, 5 основних критеріїв – про умовну “професійність”.
Критерій 1: “Стратегічне мислення”.
На мою думку, тут так: “Зе– 0, Залужний – 10, Порошенко – 7”.
Бо ж вибори Порошенко зрештою програв – а це точно не на корись “стратегічного мислення”.
Критерій 2: “Вміння підбирати та розставляти кадри”.
Як на мене: “Зе– 0, Залужний – 8, Порошенко – 5”.
Про кадри Порошенко більшість з нас мусить ще пам’ятати - один лише кіберзлочинець Скріпт у ролі нардепа від президентської партії чого був вартий.
А от про “кадри Залужного” – тут також не все ідеально, у ГШ окремі з тих “кадрів” я бачив доволі зблизька.
Але це для будь-якого керівника завжди велика проблема – якийсь відсоток залучених людей згодом виявляється какашкою. Питання лише наскільки цей відсоток великий і за якими взагалі критеріями людей “набирають у команду”.
Критерій 3: “Професіоналізм” – у сенсі наявності професії, причому наявності досягнень високого (експертного) рівня.
Шо я думаю: “Зе– 3, Залужний – 10, Порошенко – 10”.
Залужний - ясно чому топ-військовий світового рівня.
А бізнес Порошенка досі процвітає – навіть попри вкрай агресивне ставлення з боку поточної влади. І ось це якраз про “професіоналізм” у веденні бізнесу.
А “трійка” Зеленському – за те, що останні роки до входу у політику він був зовсім несмішним, хоча й цілком професійним коміком.
Критерій 4: “Комунікабельність. Вміння спілкуватися”.
Моя оцінка: “Зе– 0, Залужний – 7, Порошенко – 5”.
Наразі Залужного важко назвати супер-комунікатором – бо він з більшості найцікавіших питань поки що просто мовчить. Поки що.
Серозні проблеми з комунікаціями були в останні роки президентства Порошенка. Можливо, через те він і програв у 2019.
Критерій 5: “Вміння тримати удар під час форс-мажору”.
Тут десь так: “Зе– 2, Залужний – 10, Порошенко – 10”.
Те, що Зеля “не втік” – то скоріше від страху та безвиході, ніж його патіротизм.
А два бали даю все ж за окремі епізодичні прояви на зовнішньополітичному напрямку та нарешті якісь успіхи по дроновій програмі, хоча й лише на 5-й рік повномасштабки.
Ну і виїзд у Куп’янськ знов таки ж. Ну нехай три бали.
Критерій +1, який надзвичайно важливий для широких народних мас – це “порядність”.
На цьому беззавітному бажанні електорату ефективно зіграли “зелені” під керівництвом Коломойського у 2019-му. І що характерно: на цьому вони виграли, повністю проігнорувавши 5 вищезазначених критеріїв “професійності”.
Критерій +2 - це “Патріотизм”. Який абсолютно необхідний для топ-політика.
У по ньому я бачу так: “Зе– 5, Залужний – 10, Порошенко – 10”.
Попри всі неприйнятні негативи Зеленського, попри його жартики про “порноактрису” та “ебонітові палички”, я вважаю, що жити в Україні йому все ж більше подобається, ніж жити на якійсь росії чи, скажімо, в Ізраїлі.
І це не стільки про “любов до країни”, скільки про його особистий комфорт.
В цілому я не проти названих критеріїв від пана Віктора.
Можливо, їх недостатньо для по-справжньому об’єктивної оцінки майбутніх лідерів країни.
Але для більшості виборців - і цього буде забагато, вони вкотре будуть голосувати за принципом “я так відчуваю”.
То нехай хоча б ці 5+2 критерії будуть у них перед очима.
Або щоб вони хоча б про них знали. Можливо, це позитивно вплине на більш продуманий наступний вибір.
А колись-то воно буде.
Можна розпочати з №1 - "стратегічне мислення". Просто хочу звернути увагу, що Порошенко ще в 2018-му вже знав, що програє будь-кому в другому турі наступних президентських виборів; але він поставив собі завдання в цей другий тур пролізти. Кому цікаво, знайдіть в архівах на https://www.youtube.com/playlist?list=PL5eQ15vxDEVwLCAVU32KoxirNSb2mwEkJ "Рандеву" передачу Соколова - Гринів (Гринів - це особистий політтехнолог Порошенка), там він розповідає, як вони в 2018-му затвердили тактику і стратегію майбутніх виборів. Так от, вже тоді вони вирішили не здаватися, а продовжити політичну боротьбу після поразки за домінацію в Україні рухівської правоцентриської консервативної політичної ідеї. Врещті, вони нині досягли того, що ця політична ідея в Україн нині вже не заперечується; навіть влада Зеленського її просуває; де рівно, більше криво, з елементами всеосяжної корупції, але просуває...
Так що десятка там, десятка Порошенку...
Ну, і така всеядність, звісно далася взнаки вже на виборах 2019-го: Порошенко вимушений був створювати нову партію практично з нуля, тому і програв вибори. Але він програв більше ніж вибори, він програв імідж... звісно програв під впливом агітації проти нього, того же Г+Г. Зараз важкою політичною боротьбою надолужує... Але виграв головне, повторюсь, виграв боротьбу за рухівську правоцентриську консервативну політичної ідею.
Маючи 16% голосів в першому турі і антирейтинг 50%.
Що б мав робити державний діяч?
Піти домовлятися з Юлією Тимошенко(3місце), ти президент, а я прем'єр-міністр і знімати свою кондитатуру з виборів на користь п.Тимошенко і сказати публічно щоб виборці Порошенко голосували за неї.
Під час війни логічніше це було запропонувати військовому п.Гриценко(5місце), або зустрітися у трьох Порошенко, Тимошенко, Гриценко.
І п.Зеленського (мародера) не було б, як і не було б виборців, які голосували за Зеленського проти Порошенко і війни повномасштабної можливо могло і не бути.
Але "Его" п.Порошенко перемогло. Питання також є і до стратега п.Гриніва.
Я правильно розумію, що стратегічності Залужному накинули за переможний контрнаступ, в якому він героїчно поклав хтозна скільки людей і при цьому фактично нічого не досяг? А, ну да, якщо б йому дали ще 500к людей, він би точно зміг, але це не точно... Та після цього його стратегічне мислення більш ніж на 0 взагалі оцігити неможливо. До речі, після цих самих подій і прфоесіоналізм його якось на 10 зовсім не тягне. Бо ж проривати укріпрайони без переваги в артилерії та за повного домінування супротивника у повітрі - це точно не про військовий професіоналізм.
Комунікабельність теж під дуже великим питанням, бо пан колишній генерал сумновідомий тим, що неприємні питання просто ігнорує. До речі, це в тому числі й за його ініціативою солдат перетворили на безправних рабів через посилення відповідальності за все на світі. Ото потужна комунікація, еге ж? Та й вміння тримати удар трохи просідає. Бо що зробив пан незламний генерал при виникненні конфлікта з зевладою? Правильно, просто зібрав речі і спокійнесенько чхурнув зі всією сім'єю за кордон жити своє найліпше життя замість того, щоб залишитись і боротися.
Словом, не треба ліпити з Залужного чергового месію, особливо коли абсолютно очевидно, що він далеко не святий.