Угорщина роздала на Закарпатті понад 100 тисяч паспортів до введення безвізового режиму України з ЄС, - заступник глави МЗС Боднар. ВIДЕО

Привабливість паспорта Угорщини для українців практична - можна безпроблемно перетинати кордон і влаштовуватися на роботу там, де більше платять. Для Угорщини це також вигідно, оскільки означає збільшення кількості виборців.

Про це заявив заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар в інтерв'ю Радіо Свобода, інформує Цензор.НЕТ. 

За його словами, дві сусідні з Україною країни - Угорщина і Румунія - дозволяють мати подвійне громадянство. Зокрема, на Закарпатті, за різними даними, угорських паспортів видано понад 100 тисяч.

Читайте на "Цензор.НЕТ": Громадянка Росії Шумак, яка переїхала три роки тому через проукраїнську позицію, в суді домоглася права на політичний притулок в Україні. ФОТО

"Ці паспорти видавалися переважно до моменту отримання Україною безвізового режиму. Привабливість цього паспорта була практичною - можна було безпроблемно перетинати кордон, влаштовуватися на роботу в Угорщині або далі", - зазначив Боднар. Він також підкреслив, що, найімовірніше, українці, які отримали угорські паспорти і поїхали туди, де зарплати вищі.

"Тепер порахуємо, що досягла Угорщина, роздаючи паспорти українським громадянам угорського походження? За різними оцінками, від 30 до 40 тисяч працездатних українських громадян угорського походження виїхали в інші держави Європи. Фактично і Угорщина, і Україна їх втратили", - зазначив заступник міністра закордонних справ.

Він зазначив, що "цими паспортами, тоді, раніше торгували певною мірою і угорські чиновники", що підтвердують факти. Також Боднар нагадав, що ті, що отримали громадянство, - це виборці, в яких зацікавлена ​​Угорщина.

Читайте на "Цензор.НЕТ": Порошенко пропонує позбавляти громадянства України за участь у незаконних "виборах" в окупованому Криму

"Це порушення українського законодавства. І той, хто отримав свій паспорт, розуміє свою відповідальність, особливо якщо він йде на військову службу, на державну службу, має кілька інших обмежень. У цьому разі треба просто з цим активно працювати, а не робити  проблему на двосторонньому рівні. Якщо ця країна вважає, що вони будуть видавати паспорти незалежно від нашої політики, то ми маємо право реалізувати свою політику, незважаючи на заперечення, які робить та сторона", - підкреслив представник МЗС.

Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада ухвалила закон про освіту, який починає реформу освіти в Україні. 25 вересня Президент Петро Порошенко підписав закон "Про освіту", ухвалений Верховною Радою.

Закон, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова. Нова редакція закону "Про освіту" передбачає, що діти, які підуть до школи з 1 вересня 2018 року, матимуть можливість навчатися рідною мовою тільки в початковій школі - перші чотири роки. З п'ятого класу всі предмети повинні викладатися українською мовою. Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в окремих класах (групах) комунальних закладах дошкільної та початкової освіти. При цьому представники нацменшин, які почали навчання в школі до 2018 року, продовжать його отримувати за старими нормами, з поступовим збільшенням кількості предметів українською мовою.

Застереження проти нього висловили Угорщина, Румунія, Болгарія, РФ і Молдова.

Згодом у МЗС Румунії висловили стурбованість ухваленим ВРУ законом про освіту, а Угорщина заявила, що припиняє підтримку України на міжнародній арені. Голова Міністерства людських ресурсів Угорщини Золтан Балог звернувся з офіційним листом до міністра освіти і науки України Лілії Гриневич і попросив про особисту зустріч, щоб обговорити новий закон про освіту. Пізніше парламент Угорщини одноголосно ухвалив резолюцію з осудом українського закону про освіту, вказавши на порушення прав угорців у Закарпатті. Рада федерації і Держдума Росії також виступили проти українського закону про освіту.

28 вересня Міністерство закордонних справ України направило закон "Про освіту" на експертизу до Європейської комісії за демократію через право (Венеціанська комісія).

28 вересня набув чинності закон "Про освіту".

4 жовтня Президент Порошенко, коментуючи закон про освіту, заявив: "Реформа освіти важлива для захисту національної ідентичності й мови".

Водночас голова МЗС Угорщини відмовився зустрічатися з Клімкіним під час свого візиту на Закарпаття, а 9 жовтня він заявив: "Угорщина зажадає переглянути Угоду про асоціацію Україна-ЄС у найближчий понеділок".

Міністр освіти України Лілія Гриневич за результатами переговорів з міністром людських ресурсів Угорщини Золтаном Балогом заявила: "Україна не змінюватиме моделі навчання в угорських школах до отримання висновків Венеціанської комісії щодо закону про освіту". А глава МЗС України Павло Клімкін після переговорів зазначив: "Україна і Угорщина спільно працюватимуть над механізмом імплементації закону про освіту".

12 жовтня ПАРЄ провела термінові дебати щодо мовної статті закону про освіту. Доповідач ПАРЄ з цього питання зазначив: "Україна має законне право захищати державну мову". А голова української делегації Ар'єв під час дебатів заявив: "60% учнів-угорців не змогли скласти ЗНО з української мови і вступити до вишів". У підсумку ПАРЄ прийняла резолюцію щодо освіти мовами нацменшин в Україні.

Напередодні Порошенко відповів чотирма мовами членам ПАРЄ на питання про реформу освіти. Крім того, Президент України пообіцяв у ПАРЄ: "Україна повністю запровадить висновки Венеціанської комісії щодо закону про освіту, але вивчення державної мови обов'язкове".

11 грудня Венеціанська комісія офіційно оприлюднила рекомендації Україні згідно із законом про освіту в частині навчання мовами національних меншин. 

Читайте на "Цензор.НЕТ": 24 тис. українців отримали громадянство країн Євросоюзу в 2016 році, - Євростат