"Стоп корупції" виключили з Глобальної мережі журналістів-розслідувачів GIJN через непрофесіоналізм і конфлікт інтересів
Українська громадська організація "Стоп корупції", яка випускає однойменний проект журналістських розслідувань, виключена з Глобальної мережі журналістів-розслідувачів GIJN через непрофесіоналізм і конфлікт інтересів.
Про це повідомив "Детектор медіа" Дейв Каплан, виконавчий директор GIJN, передає Цензор.НЕТ.
Це перший випадок в історії глобального об'єднання, яке охоплює 177 організацій в 75 країнах світу. Рішення про виключення "Стоп корупції" підтверджено двічі.
"18 вересня (2018 року. - Ред.) Рада GIJN одноголосно проголосувала за виключення з її складу "Стоп корупції". Рада вважала, що група занадто залучена в політичну активність, а також були тривожні твердження про відсутність журналістського професіоналізму і про конфлікти інтересів. "Стоп корупції" звернулися з апеляцією на рішення ради, і відбулося слухання з комітетом ради директорів GIJN. Наступне голосування повного правління, яке відбулося 15 лютого 2019 року, одноголосно підтвердило рішення про виключення групи. "Стоп корупції" більше не є членом GIJN", - повідомив Дейв Каплан, виконавчий директор GIJN.
Зараз "Стоп корупції" підтримує низка інших міжнародних організацій. Також на сайті "Стоп корупції" досі зазначено про членство організації в Глобальній мережі журналістів-розслідувачів GIJN (Global Investigative Journalism Network), хоча це вже не відповідає дійсності.
"Детектор медіа" звертався за коментарями до проекту "Стоп корупції", його координаторів Романа Бочкали і Тараса Лилика, але не отримав відповідей.
а я спрашивал о настоящих антикоррупционерах,
которые нигде не работают и ничем другим не занимаются, кроме борьбы с коррупцией
скоро твой Петька будет парашу на зоне выносить,возможно доверит это тебе,как верному помощнику
ждемс на очереди гнапов бигусов всякихь
но и черепаха в Киевском зоопарке тоже не даёт взяток.
С коррупцией надо бороться в процессе написания законов,
а не бегая по улицам и горлопаня лозунги
MIGnews.com.ua
Наблюдательный совет НАК "Нафтогаз Украины" направил для утверждения Кабинетом министров компенсационный пакет главе правления компании Андрею Коболеву, пишет ZN.UA.
В документе указано, что ежемесячный оклад Коболева составляет 10,5 миллиона гривен.
Обращение было направлено главой набсовета Клер Споттисвуд. Она указала, что ежемесячная зарплата Коболева составляет 2,082 миллиона гривен, а также премии в процентах к месячному и годовому окладам.
Если подсчитать, что выходит, что среднегодовой оклад Коболева должен составить 10,514 миллиона гривен, однако если посчитать премии, то выходит 126 169 200 гривен. Если же вспомнить еще и заложенной набсоветом премией за Стокгольмский арбитраж зарплата Коболева в размере 216 миллионов гривен, то его годовой заработок достигнет 342 миллионов гривен, а среднемесячная зарплата составит 28,5 миллиона.
"Мы (набсовет Нафтогаза, - ред.) обсуждали компенсационный пакет главы правления… Мы обращаем особое внимание на то, что решение о текущем уровне компенсационного пакета Коболева вначале принято акционером", - говорится в документе.
Компенсационный пакет набсовета состоит из премий, которые рассчитываются в процентах к месячному должностному окладу за месяц и годовому окладу. Так, с 1 января предлагается выплачивать Коболеву следующее: квартальная премия за год в размере 24 984 000 гривен;годовая премия за достижение целей и ключевых показателей в размере 24 984 000 гривен;премия за реализацию целей в среднесрочных проектах в размере 24 984 000 гривен;премия за особые достижения в размере 12 492 000 гривен;премия за реализацию целей в долгосрочных проектах в размере 12 492 000 гривен;материальная помощь на оздоровление в размере 1 249 200 гривен.
https://www.youtube.com/watch?v=zsfpsqdffFQ&t=19s&fbclid=IwAR1ks2Wus6tCVO7rPrG3uIzpty_0oVV1FySzR5M6qjJ5polStKD1kuArNJA
під видом антикорупції ділки почали робити бізнес, їм перекрили грантові
потоки. А тепер уже викидають звідусіль…
Дмитро "Калинчук" Вовнянко
Ви знаєте, я цілковито вірю в твердження що в «Укроборонпромі» існує корупція. Взагалі, торгівля зброєю - один з найбільш корумпованих бізнесів на планеті, бо так чи не так, а головним покупцем зброї виступають держави. Лише нещодавно стався скандал у США, коли президент Трамп наїхав на компанію «Lockheed Martin» через ціну на літаки F-35 - і ціна впала на $600 мільйонів (несподівано - !). Звісно у нас в «Укроборонпромі» теж проблем не бракує. Але.
От я не люблю, коли з мене намагаються робити ідіота. Коли мені замість розслідування підсовують мікс з мультиків і матеріалів, явно злитих з уже існуючих кримінальних справ, і переконують, що у все це я мушу повірити і збуритися, бо сумніватися - не комільфо. І ще я не люблю, коли під маркою «боротьби з корупцією» відверто б'ють по моїй державі. Що я побачив в третій частині «розслідування» групи «Бігус-інфо» про махінації в «оборонці»?
По-перше, побачив я багато-багато емоцій - оціночних суджень, емоційних висловлювань тощо. Очевидно, «розслідування» можна було сміливо скорочувати на 6-10 хв з 24-х. Про предмет передачі розповідати почали лише на 6-й хвилині, доти - лише емоційні спічі (типу: «Гладковського називають смотрящим». Хто називає?) та очевидні факти (типу «Гладковський раніше очолював «Богдан». Це злочин?).
По-друге, я побачив знову знайомі по першій частині «мультики», тобто цитати переписки невідомого походження. Позаяк дампи переписки група «Бігус-інфо» так і не надала, ці мультики - доказ рівня напису на паркані. Подобається це комусь чи ні.
По-третє, автори передачі посилалися на попередні частини: «Про оборудки Гладковського ми розповідали у попередньому розслідуванні». Брехня повна. Вони ні чорта не розповіли у попередньому «розслідуванні» - я вже писав про це. Все, на що вони спромоглися у «попередньому розслідуванні», це показати мультики з переписки і деталі розслідувань ГПУ, ВПУ і НАБУ. П'ять кримінальних справ розслідують, по одній вже існує вирок. Єдиний факт, доведений у попередньому розслідуванні, - знайомство Гладковського-молодшого з Жуковим і Рогозою. Все. Визнаю, це нечуваний злочин. У нинішній серії те саме - мультики і домисли.
По-четверте, я побачив нові вершини жанру журналістського розслідування - доказ у вигляді листочків, на яких написані циферки ручкою від руки. Наявність таких листочків у журналістів сама собою виглядає сумнівною, - покажіть мені офіс підприємця, де такі листочки після написання на них циферок живуть більше доби? Звідки ті листочки у журналістів? Що насправді на них написано, суми відкатів чи розрахунок розходів на певну легальну бізнес-оборудку? Доказів нема. Нам пропонують авторам програми просто повірити.
Й нарешті про те, що справді варте уваги - про поставки висотомірів для літаків АН-26. Коротко і без всього емоційного навантаження від «Бігус-інфо» ситуація виглядає так. Існує літак АН-26. Україна його експлуатує і ремонтує (згідно міжнародних контрактів). Для літаків потрібні висотоміри - прилади для вимірювання висоти. І от ці висотоміри, підприємці, пов'язані з «Укроборнпромом», примудрилися возити контрабандою з Росії. Прилади привозили до Москви, звідти вони їхали до Арабських Еміратів. Там висотоміри проходили через кілька фірм-прокладок (стаючи в т.ч. деталями для вертольотів). А потім їхали до Києва. І отут починається цікаве.
З Москви висотоміри їхали за ціною еквівалентною 2,3 мільйони грн. З Еміратів - за ціною 2,5 мільйони грн. До Києва прилади прилетіли вже за ціною 12 мільйонів грн. Різниця - майже у 5 разів. Круто? Чому так?
Зараз розповім свою версію. Але. Спершу відповім на питання «чому за 5 років не замінили на вітчизняний/закордонний аналог». Причина - ціна питання. АН-26 - це літак, знятий з виробництва ще до отримання Україною Незалежності, - у 1986 р. Так, якась їх кількість досі використовується - у нас, у Росії, у Казахстані тощо. Так, Україна виконує ремонти таких літаків, але йдеться не про десятки машин - про одиниці. Кожна конкретна - смачний заказ, в кошторисі якого висотомір - не найдорожчий прилад. І от скажіть, який сенс вкладати сотні тисяч доларів у створення виробництва, аби випускати штучні прилади непевної якості (як все, що робиться напівкустарним методом) замість встановити серійний, хай дорожчий? А чому не закордонні? Та тому що закордонний висотомір не взаємозамінний з російським, тобто треба придумувати, як його встановлювати. А це треба перераховувати купу суміжних вузлів, бо це літак. Наскільки все це зробить дорожчим ремонт, здогадайтеся самі. Зрештою. У нас уже виробляють ******* АН-132Д, які створені на 100% з комплектуючих вітчизняного та західного виробництва. По мірі виходу з ладу АН-26 він їх мінятиме, але це процес не одного року.
А тепер до ціни. Отут екскурс в історію. 1941 р. Велика Британія воює проти нацистської Німеччини. Британія - у блокаді, на торгівельних маршрутах пиратствують нацистські субмарини. Британія відчуває шалену нестачу у приладах. І от частину приладів Британія примудряється купити… у Німеччині. Звісно, не напряму, а через нейтральну Швецію. Операцію здійснювали в глибокій таємниці - Швеції аж ніяк не кортіло втратити статус нейтральної держави. Німецькі прилади везли до Швеції на фірму, яка їх потребувала в т.ч. для себе. Та перепродавала іншій, та іншій, та іншій - і так до виробництва в UK. Здійснювали всю операцію «дружні» комерсанти, а контролювала МІ-6, якої офіційно в Британії не було. Так-так, британською розвідкою лякали весь світ, але в самій Британії офіційно розвідки не існувало, - перший закон про розвідслужбу в UK прийняли у 1994 р. Доти всі їхні «Джеймси Бонди» і «команди Смайлі» офіційно були ледве не злочинцями.
І от що цікаво. Британське оборонне відомство питання ціни на прилади з Німеччини вирішувало так - воно повідомляло МІ-6, який бюджет вони готові витратити на ці прилади, а ті знаходили. Чому так? А тому, що за експортом таких приладів з Німеччини стежило гестапо, і особа, зловлена на таких оборудках, запросто могла переміститися у Бухенвальд. Як вирішували цю проблему бритти? Банально - давали бабла. За ризик. У Швеції так само, фірма, зловлена на торгівлі з Британією продукцією оборонного призначення, могла сісти, - тому їй теж давали бабла. Бабло закладали в бюджет, виставлений оборонкою. Скільки наварили на тій схемі «дружні» комерсанти, англійців (націю комерсантів) чомусь не цікавить як таке. Схема діяла до кінця війни. Ба більше, так само як і британці, на ринку Швеції пасся радянський «Внєшторг», - тільки «ділки» Країни Рад грошей напевно майже не лічили. Мільйонер з США Арманд Хаммер на оборудках з СРСР свого часу озолотився.
А тепер наші часи. Прослідкуємо шлях висотоміру до Києва. Вийти він міг лише з одного джерела - з заводу-виробника. Далі - до Москви, явно до фірми, яка замовила їх у виробника і продала до Еміратів. У задачі запитується - скільки народу можуть настучати у ФСБ про партію висотомірів для АН-26 (нагадую - військового літака, який ремонтують в Києві)? Далі висотоміри їдуть до Еміратів. Те, що вони кілька разів міняють найменування іі власників, - не дивно. Емірати теж не хочуть бути транзитером військових товарів і псувати стосунки з Москвою. Висотоміри треба «загубити», аби їхній шлях не знайшла СЗР Росії. Плюс - аби убезпечити партнерів у Москві. Нагадаю, в Еміратах ФСБ себе почуває як вдома - саме там убили Яндарбієва.
Різниця між ціною висотомірів після прибуття з Москви до відбуття в Україну - 200 тис грн ($7,3 тис), - ви всерйоз вірите, що кілька фірм в Еміратах будуть задоволені таким прибутком на експорті-імпорті приладів таких рівня та вартості? Очевидно, частину коштів «прокладки» отримували з інших каналів. З яких?
Отут ми й виходимо на різницю у 5 разів між ціною в Еміратах і ціною у Києві. Якби журналісти «Бігус-інфо» бодай трошки цікавилися історією західних спецслужб, вони б збагнули, що в ці 9,5 млн грн зашиті і хабарі для «потрібних людей» на заводі-виробникові у РФ, і хабарі для власників фірми у Москві (за ризик опинитися в ізоляторі ФСБ), і додаткова платня за послуги фірм в Арабських Еміратах. Чому вони не ставлять свої націнки відкрито? Та банально тому, що тоді на них звернуть увагу ФСБ і спецслужби Еміратів. Тому з ними розраховуються таємно, швидше за все, через офшори.
І все це за умов, що ні на якому етапові в схему не влізла ФСБ, і що не прийшлося якісь питання вирішувати в пожежному порядку тим самим методом - заливати грішми. Що для такого типу бізнесу буденність. Все те саме, що й у британців у Другу Світову.
Що тепер? Та все чудово! Висотомірів нам більше не бачити як своїх вух. Контракти на ремонт АН-26 Україні помахали ручкою. ФСБ зараз ретельно вичищає працівників своєї оборонки та комерсантів, які співпрацювали з Україною. З представниками України тепер в комерційних колах Росії працювати зважиться лише божевільний. Зате ми в гарній позі чесних йолопів. Тих, про яких в історії кажуть: «Вони - були».
І так. На медаль «За захист інтересів Росії» команда «Бігус-інфо» заслужила цілковито. Російські родичі Бігуса можуть пишатися.
И вот что обидно - кивает на российских родычей Бигуса (при чем, то, что я слышал про тетку жены - что там, кто-то еще есть?).
Но этого вашего Диму, про которого только вот сейчас от вас услышал, похоже, совершенно не колышат российские родственники президента, министров или людей в руководстве спецслужб. Главное внучатая тетка жены Бигуса.
Или когда страну от вражеских шпийонов оберегают люди, чья семья поголовно граждане вражеской страны, и совершенно спокойно во время войны катаются к врагу.
1) Уважаемый(я), это вы выкатили на форум 2 полотенца текста от какого-то левого чувака.
2) Когда я вам ответил, что этими байками не оправдать пира на крови от этих свиней, и что упрек в наличии русской тетки жены Бигуса - то еще доказательство (и указываю на российских родственников нашей верхушки), вы написали нерелевантную истину про то, что российские родственники ничего страшного, главное, чтоб они гордились вашим украинским патриотизмом. Какое отношение это имеет к тетке бигуса и гордым родственникам наших коррупционеров?
И в итоге я - кацап и словоблуд, а вы - украинский патриот.
Дмитро "Калинчук" Вовнянко
Ви знаєте, я цілковито вірю в твердження що в «Укроборонпромі» існує корупція. Взагалі, торгівля зброєю - один з найбільш корумпованих бізнесів на планеті, бо так чи не так, а головним покупцем зброї виступають держави. Лише нещодавно стався скандал у США, коли президент Трамп наїхав на компанію «Lockheed Martin» через ціну на літаки F-35 - і ціна впала на $600 мільйонів (несподівано - !). Звісно у нас в «Укроборонпромі» теж проблем не бракує. Але.
От я не люблю, коли з мене намагаються робити ідіота. Коли мені замість розслідування підсовують мікс з мультиків і матеріалів, явно злитих з уже існуючих кримінальних справ, і переконують, що у все це я мушу повірити і збуритися, бо сумніватися - не комільфо. І ще я не люблю, коли під маркою «боротьби з корупцією» відверто б'ють по моїй державі. Що я побачив в третій частині «розслідування» групи «Бігус-інфо» про махінації в «оборонці»?
По-перше, побачив я багато-багато емоцій - оціночних суджень, емоційних висловлювань тощо. Очевидно, «розслідування» можна було сміливо скорочувати на 6-10 хв з 24-х. Про предмет передачі розповідати почали лише на 6-й хвилині, доти - лише емоційні спічі (типу: «Гладковського називають смотрящим». Хто називає?) та очевидні факти (типу «Гладковський раніше очолював «Богдан». Це злочин?).