"Варто заглянути за перспективу", - Єлісєєв дав Зеленському вісім порад за підсумками сьомого тижня на посаді президента
Створюється враження, що команда нового президента замість того, щоб активно напрацьовувати власний зовнішньополітичний потенціал, продовжує швидко витрачати "запас міцності" попередніх років.
Про це у своєму блозі заявив ексзаступник глави Адміністрації Президента Костянтин Єлісєєв, інформує Цензор.НЕТ із посиланням на LB.ua.
"Висновок міністра Клімкіна "про відсутність на нинішньому етапі української зовнішньої політики" та будь-якого контакту між Банковою та Михайлівською лише посилює побоювання про цілком реальні загрози для позиціювання України на міжнародній арені. На цьому тлі ситуація з поверненням Росії до ПАРЄ є практичним підтвердженням, що європейські лідери вже досить добре почуваються без особистих та моральних зобов’язань підтримувати Україну, які вони мали перед президентом Порошенком", - зазначає Єлісєєв.
На його думку, це тривожний дзвінок, "який вимагає більше ініціативності, наступальності і чітких зовнішньополітичних акцентів від нової команди".
Єлісєєв навів плюси і мінуси минулого тижня і дав поради. Він позитивно оцінив, зокрема, зустрічі Зеленського в Канаді та поїздку з президентом Європейської ради Туском на Донбас. Серед мінусів назвав покарання МЗС, мовчання щодо миротворчої місії на Донбасі, відсутність стійкого перемир'я, широкої коаліції проти невиконання Росією рішення ЄСПЛ щодо звільнення моряків і санкцій проти РФ.
Поради:
"1. Саміт Україна-ЄС стане знаковою подією наступного тижня. Враховуючи ротацію лідерів у Європі, президенту Зеленському і його команді варто заглянути за перспективу та спільно з Туском та Юнкером, які є архітекторами політичної асоціації та економічної інтеграції України та ЄС, спробувати окреслити амбітний порядок денний на майбутнє, який би міг стати орієнтиром для нового керівництва євроінституцій. Це на додаток до традиційних питань, на кшталт збереження санкційного режиму, недопущення реалізації "Північного потоку-2", долучення України до оборонної програми PESCO.
Водночас уже зараз потрібно планувати особисте знайомство президента з майбутнім керівництвом ЄС. Не зайвим було б й встановлення плідних стосунків із новим складом Європарламенту, спираючись на вже досвідчених та перевірених діями депутатів-прихильників України, які переобралися. Слід у цьому зв'язку ініціювати, не гаючи часу, перезапуск діяльності неформальної "групи друзів України в Європарламенті".
2. Слідкуємо за анонсованою зустріччю дипрадників у "нормандському форматі", які мають обговорити перспективи проведення зустрічі на найвищому рівні. Нормандський саміт завжди був спарингом чотирьох сильних гравців. Необізнаність нової української команди зі всіма нюансами переговорного процесу грає не на руку Україні. За нинішніх умов варто очікувати, що Україні будуть пропонувати виконати максимальний пакет зобов’язань в обмін на чергову обіцянку Росії припинити стріляти.
Як і не варто відкидати ситуації, коли розведенням (про яке, до речі, немає жодного слова в Мінських домовленостях) нам спробують підмінити весь комплекс безпекових заходів, які передбачені домовленостями і які справді можуть призвести до миру на Донбасі, включно з створенням зони безпеки у прикордонних районах України і Росії.
У цьому контексті варто бути обережнішими із заявами про розтягування розведення сил на всю контактну лінію, враховуючи, що цю концепцію так і не вдалося поки повністю втілити в пілотних зонах. Реалізація такого підходу не вирішить проблему російської агресії, а лише заморозить статус кво. Маємо акцентувати увагу на відновленні контролю над кордоном, що є ключовим.
3. Не можу не відзначити сигнал президента в Канаді про прагнення повернути не лише окуповані території, але головне - людей. У цьому зв’язку серйозні ризики створює загрозливе зростання російського капіталу на українському медіаринку. Потрібні кроки як на національному рівні, так і координація зусиль із міжнародними партнерами, які також відчувають тиск російської дезінформаційної кампанії.
4. Не варто недооцінювати європейське турне Путіна за скасування санкцій. Можна критикувати попередню команду за войовничість риторики, однак сильною стороною дипломатії Порошенка було розставлення чітких ліній оборонного периметру, який поважався партнерами та сприймався як спільний знаменник. Туманні заяви та пом’якшення риторики Банкової створюють вакум, який прагне заповнити Москва.
Свідченням цього є активізовані спроби Росії використати нову реальність та перезавантаження влади, аби нав’язати свій сценарій тлумачення Мінських домовленостей. Звідси маємо запрошення до прямих переговорів зі ставлениками Москви в Донецьку та Луганську, нав’язування фейкової тези про "торгівельну блокаду" тощо.
5. Зовнішньополітичний вакум, що утворився, все гострішою робить необхідність скликання президентом наради керівників українських дипустанов. Традиційно така нарада відбувалася під час відзначення Дня Незалежності України. Як-то кажуть, народ святкує - президент служить. Додатковим аргументом на користь її проведення стане завершення виборчого циклу в Україні 21 липня. Наші посли потребують чітких інструкцій та бачення пріоритетів від нового президента.
6. Канадський візит добре підсвітив необхідність подальшого зміцнення оборонного потенціалу України. Варто уже зараз формувати очікування стосовно візиту Зеленського до США. За словами колишнього глави ЦРУ Девіда Петреуса, який днями перебував у Києві, Україна може зробити запит Сполученим Штатам на високоточні ракети, складні системи непрямого вогню, контрбатарейні радари, радари захисту від російських ракет. Очевидно, що кінцевий запит має сформувати Міністерство оборони, виходячи з потреб української армії.
7. З огляду на звернення Рефата Чубарова до Володимира Зеленського з проханням провести зустріч з членами Меджлісу кримськотатарського народу ще раз звертаю увагу на необхідність більш рельєфного окреслення підходів до деокупації Криму. Зокрема, уже зараз варто дати доручення щодо підготовки та просування традиційної кримської резолюції для внесення на розгляд Генасамблеї ООН.
8. У зв'язку із запланованим засіданням Радбезу ООН із розгляду "мовного" закону України було б доцільно направити до Нью-Йорка десант фахівців для проведення масштабної інформаційно-роз'яснювальної роботи серед держав-членів РБ ООН та для запобігання негативному для України сценарію. Натомість використати цю дискусію для демонстрації реальних агресивних планів Кремля, ігнорування ним рішень міжнародних судових інстанцій, брутальне порушення норм міжнародного права, трагедію МН 17 тощо".
Зеленскому в каждом выступлении приходится повторять, что он проукраинский, потому что все его поступки пророссийские.
Мы это все знаем))))