Партії вже витратили на передвиборчу кампанію понад 500 мільйонів гривень, - ЧЕСНО
Центральна виборча комісія оприлюднила більшість проміжних фінансових звітів політичних партій за виборчу кампанію.
Про це пише Цензор.НЕТ із посиланням на сайт руху ЧЕСНО.
Громадські працівники зазначають, що дізнатися про те, хто ж профінансував виборчу кампанію, в більшості випадків неможливо ще як мінімум місяць, бо "партії збирали кошти на поточні рахунки і вже потім переспрямовували ці гроші на рахунки виборчих фондів".
"Це означає, що реальне походження коштів на виборчу кампанію ми дізнаємося частково в серпні (коли партії подадуть в НАЗК звіти за другий квартал 2019 року) і в листопаді (коли партії подадуть звіти за третій квартал, які будуть включати внески за липень)", - зазначається в повідомленні.
Станом на 10 липня політичні партії зібрали на виборчу кампанію понад 568 млн гривень, а витратили - 506 млн. Сума згодом виросте, адже звіти декількох партій ще не оприлюднені.
Найбільше коштів на поточний рахунок виборчого фонду зібрала "Радикальна партія Олега Ляшка" - 98,2 млн грн. "Слуга народу" зібрала 97,5 млн, "Голос" - 78 млн, "Українська стратегія Гройсмана" - 72,2 млн, "Опозиційний блок" - 69 млн, "Європейська Солідарність" - 47,3 млн, "Батьківщина" - 35,4 млн.
За обсягами витрат "Слуга народу" випередила "Радикальну партію", витративши 96,9 млн грн. "Радикальна партія Олега Ляшка" при цьому - 73 млн, "Голос" - 71,6 млн, "Українська стратегія Гройсмана" - 61,2 млн, "Опозиційний блок" - 55 млн, "Європейська Солідарність" - 47,2 млн, "Батьківщина" - 35 млн.
ЧЕСНО також зазначає, що проміжний фінансовий звіт подала також "Опозиційна платформа - За життя", однак відкрити їхній звіт з технічних причин поки неможливо.
"Традиційно партії найбільше витрачають на рекламу в ЗМІ, перш за все на телебачення. На це витратили 411,5 млн гривень, або 81% від загального обсягу витрат партій", - йдеться в повідомленні.
Кінцевий термін подачі фінансових звітів - понеділок, 15 липня. Ці звіти мають містити дані про доходи та витрати з рахунків виборчих фондів з моменту їх відкриття і до 10 липня включно. Повні фінансові звіти за весь період виборчої кампанії партії повинні подати в термін до 10 днів після виборів.
Після нещодавнього стихійного електорального бунту всі компроміси, консенсуси, домовленості та "установки за замовчанням", що склались у попередні 5 років, розлетілись у хлам. По всьому фасаду нашого недобудованого спільного дому відкрились незчисленні вікна, віконця та кватирки Овертона, і з них потягнуло холодними вітрами із-за порєбріка.
Нас раз по раз заводять у одну й ту саму доволі просту схему, і ми щоразу радісно на це ведемось і граємо відведену нам роль. І в підсумку раз по раз те, що було неможливим ще вчора, стає новою "нормою".
Портнов повертається в Україну, погрожуючи помстою нам з вами. Йому запопадливо дають посаду професора. Студенти бунтують, контракт розривають - ми щасливі, наш протест дав результат, реванш відступив. Але. Ми так радіємо, що Портнов не стоятиме на професорській кафедрі, що вже і забули: ще недавно він боявся стояти на українській землі. Тепер те, що він дихає з нами одним повітрям та зухвало ходить поруч з нами, стало новою "нормою", ми ж тішимось видимістю перемоги - "в професори не пустили".
Медвечук скупив три телеканали, які разом охоплюють більше половини всієї телеаудиторії країни, тобто більшість українців тепер щодня отримують порцію кремлівської пропаганди. Ми ж зірвали телеміст із Москвою, тішимось цією нашою "перемогою" - і на цьому фоні сам факт захоплення Росією через Медвечука більшості нашого медіапростору якось забувається. Це ж не так яскраво як телеміст, це ж "всього лише" щоденна обробка мізків десятків мільйонів українців пропагандою агресора. Це ще одна наша нова "норма".
Ми змусили ЦВК скасувати реєстрацію кількох особливо одіозних втікачів із команди Овоча - і на цьому фоні успішна реєстрація цілих двох партій, які стоять на позиції знищення України та відверто працюють на РФ, одна з яких з гарантією проходить до Ради, стала нашою "нормою".
Вікна Овертона зсуваються щодня, рівно настільки, наскільки ми даємо їм зсунутись. А ми даємо. Ми програли бій за проспект Григоренка у Харкові, апелюємо рішення суду щодо проспектів Бандери та Шухевича у Києві - і навіть не помітили, що сама необхідність відстоювати ці імена у суді - це нова "норма", яку вчора неможливо було уявити.
Чи можливо, що вікна Овертона так зсунуться, що протягами з них видує всі досягнення останніх років, оплачені тисячами життів? На жаль, цілком можливо. Вже нема нічого, захищеного та незаперечного "по замовчанню", просування нової московської "норми" відбувається шаленими темпами та по всіх напрямках. Кінцева мета відома - повне зрівняння норми нашого суспільства із тим, що вважають нормальним у Мордорі. І ця мета цілком досяжна у досить короткій часовій перспективі.
Єдиний наш шанс - перейти від оборони до наступу, від ситуаційного реагування до активних дій на випередження. Не ми розхитали "віконні рами" і зробили можливим зсуви вікон Овертона у всіх можливих напрямках. Але як це вже сталось, ми маємо самі почати зсувати рамки нормального.
Що, "суди Лінча" поза межею норми? Телестудії вартістю мільйони доларів, які згорають від "коктейля" за кілька гривень, це щось неможливе і за межею допустимого? Добровольчі батальйони не лише на фронті, але по всій країні - це страшний сон, який не можна уявити в реальності? "Київська хунта" - кліше московської пропаганди, а в реальній Україні все винятково демократичненько та процедурненько? Все так, тільки це було раніше, поки діяли всі ті компроміси, консенсуси та домовленості, які тепер розлетілися в друзки.
Вікна Овертона відкриті, з них дме вітрами радикальних змін. Відбувається встановлення нової суспільної норми, і побачимо чия візьме.
Євген Дикий