Законопроєкт "Про медіа" не містить загроз цензури і тиску на ЗМІ, - "слуга народу" Потураєв
Проєкт закону "Про медіа" №2693-д не містить загроз для медіа і не розширює повноваження Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.
Як інформує Цензор.НЕТ із посиланням на "Укрінформ", про це заявив нардеп "Слуги народу", голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв.
"Цей законопроєкт не містить загроз для медіа. Він містить абсолютно конкретний перелік обмежень, які знаходяться у 36-й статті цього закону. Вона проста, в ній лише 12 пунктів. Вони абсолютно чіткі, прозорі і зрозумілі. Більше того, ці обмеження фактично зібрані нами з уже прийнятого і діючого законодавства. Нічого нового в цих обмеженнях немає. Вони аж ніяк не створюють загрози цензури, тиску на медіа. Більше того, значна частина українських медіа – таких, як телебачення, радіомовлення, друковані ЗМІ, - вже і так працюють з урахуванням таких контентних обмежень", - пояснив нардеп.
Він зазначив, що новим є розділ стосовно російської агресії, який з’явився, оскільки в Україні точиться війна, і треба захищати інформаційний простір. Його поява пов’язана з тим, щоб через регулятора більш прискіпливо вивчати питання власності медіа, прозорості їх фінансування.
Водночас голова комітету назвав "дивним міфом" судження, що Національна рада відповідно законопроєкту отримує якісь додаткові повноваження.
"Щодо самих інструментів регулятора, то, навпаки, закон зробив їх значно більш ліберальними і гнучкими, тому що поява, зокрема, такого засобу реагування, як припис, дозволить зробити політику регулятора і його відносини з медіа значно більш демократичними і прозорими", - сказав нардеп.
Потураєв пояснив, що припис – це повідомчий інструмент, коли помічено якесь порушення, і якщо медіа це порушення виправляє, то цей припис анулюється, а накопичуються лише невиконані приписи.
"Якщо якесь медіа порушує законодавство і не виконує приписів, тільки тоді вони починають накопичуватися. І лише після накопичення певної кількості приписів регулятор може вдатися до більш жорстких санкцій, а саме: до штрафів, - які, до речі, можуть бути оскаржені в суді, - а потім і до позбавлення ліцензій і заборони на поширення інформації, що також може бути оскаржено у суді. І ці механізми прописані в законі. Так що регулятор не є ніяким каральним або репресивним органом, а лише стоїть на сторожі інтересів суспільства і української держави", - підкреслив голова гуманітарного комітету.
