Департамент захисту державності в СБУ очолив Кукса, який у 2014 знав про плани силовиків зачистити Майдан, - адвокати
Президент Володимир Зеленський призначив главою Департаменту захисту національної державності СБУ Олександра Куксу. У 2014 році він був заступником тодішнього глави УСБУ Олександра Щеголєва і знав все про плани зачистити Майдан в ніч на 19 лютого.
Про це сказано в повідомленні на сторінці Адвокатської дорадчої групи, інформує Цензор.НЕТ.
"Під час Майдану Кукса був заступником Олександра Щеголєва. Якого наразі обвинувачують і судять за організацію та здійсненні силового штурму протестувальників на Майдані шляхом проведення антитерористичної операції в ніч на 19-те лютого 2014-го року.
В засіданні 19.05.2020 в Шевченківському суді досліджували слідчий експеримент за участю Олександра Щеголєва. На слідчому експерименті ще як підозрюваний Щеголєв зазначив, що він в ту ніч, коли пішов з СБУ до Київського МВС на Володимирській 15, взяв з собою Олександра Куксу. Який на той час був заступником начальника головного управління СБУ в Києві та Києвській області по лінії Т (тероризм).
Як встановлено слідством і ці докази вже досліджено в суді, на Володимирській 15 в кабінеті в.о. керівника міліції Києва Мазана, тоді перебували всі представники СБУ, МВС, МНС, прокурор - які були необхідні щоб ввести в дію план "Бумеранг". З Куксою включно", - сказано в повідомленні.
Указ про призначення Кукси опубліковано на сайті президента України 16 січня.
Найближче засідання суду над Щеголєвим відбудеться 28 січня о 8:30 на Дегтярівській 31а.
Скачивайте и РАСПРОСТРАНЯЙТЕ !.
..
https://files.dp.ua/ru/hekXmx5LTc -
-
РАСПРОСТРАНЯЙТЕ - - !1!..
.
Українці! Коли ви вiдпочиваєте в спальні на білiй постільній білизні, а не в підвалі на соломі, прокидаєтеся вранці від співу півня, а не від вибухів ракет російських православних «Градів» і від мінометних обстрілів бурятів Шойгу, в ваших вікнах ціле скло, а ваші діти граються на дворі в пісочниці, то згадайте патріота України пана Ігоря Брановицького!
«В ту ночь, после второго подрыва терминала в Донецком аэропорту раненых было девять. Утром половина из них умерла. Игорь Брановицкий после подрыва здания получил лишь осколок в бронежилет и контузию. Он должен был жить. Но вышло по-другому. Боевики «Спарты» зашли в то, что осталось от терминала, пленили Игоря и еще пару ребят, повели их в «КаМаЗ» и увезли в Донецк. Игорь еще не знал, что эта поездка последняя и ему оставалось жить всего лишь 7 часов.
Россияне привезли пленных украинцев в подвал какого-то помещения и начали допрашивать. Там Игорь сказал, что он пулеметчик и пришел на Донбасс воевать за СВОЮ страну. Российские православные из неканонической РПЦ мп Кирилла Гундяева избивали его несколько часов. Били ногами, арматурой, заставляли становиться на колени. А когда он отказывался, стреляли из травматического пистолета по ногам. Пули так и остались в теле, когда мать получила его труп в конце марта 2015 года. Когда тело Игоря Брановицкого превратилось в кровавую массу, пришел православный Моторола - «герой России» и выстрелил Игорю в голову».
Одесситы хоронили ребят погибших на Донбассе на войне с «Русским православным миром», у которых были отрезаны уши, нос, руки, отпилены ступни ног. У некоторых трупов были просверлены дрелью коленные чашечки и выколоты глаза.
..
https://www.youtube.com/watch?v=KtejZXUY0Vc
.
..
.Мне стыдно об этом говорить вслух, но после того, как православные россияне расстреляли похоронную процессию в Сартане под Мариуполем, накрыли ракетами из «Градов» в субботнее утро рынок в Мариуполе и убили 32 мирных жителя, а православный гражданин из Санкт-Петербурга, Алексей Мильчаков снимал на Донбассе с трупов украинских военнослужащих обручальные кольца, с шеи - золотые крестики, скальпировал головы убитых, отрезал покойникам уши, носы, головы, вырезал на живых пленных свою свастику и любил фотографироваться на фоне искалеченных и обгоревших тел украинских воинов, мне неприятно слышать российский, вологодский, волжский, мордовский, мокшанский и угро-финский говор.
Я не могу теперь слушать советские песни и российские самобытные романсы (в том числе и «Поручик Галицын», мелодию которой, россияне украли у песни «Мiй друже, Ковалю») и прошу водителя маршрутки настроить радиоприемник на другую частоту.
Когда в комментариях встречаю угро-финский диалект: («чёй-то», «дык», «токмо», «поребрик», «кура», «греча», «кенгуруха», «пухто», «хабарики» и т.д.) у меня возникает тошнотворный рефлекс.
Я перестал считать российских офицеров людьми после того, как военные Сергея Шойгу растянувшись цепью, добивали из пистолетов под Иловайском раненых, истекающих кровью двадцатилетних украинских парней, а якуты и буряты, когда закончились патроны,штыками отрезали раненым головы. Географическое название «Россия» у меня теперь ассоциируется с терроризмом и садизмом. Я даже сыр «Российский» перестал покупать, хотя его изготавливают в украинском городе Шостке.
..
.
..