Перехід України на "зелений аміак" дорогий, але відкриває нам величезні перспективи, – віцепрезидент Союзу хіміків Гольченко

Таку інформацію журналістам Hubs озвучив віцепрезидент Союзу хіміків Ігор Гольченко.

"Ми обговорювали ініціативи ЄС щодо скорочення викидів СО2, CBAM, і превентивні кроки, які дадуть можливість українській хімічній індустрії підготуватися та адаптуватися під нові зовнішні чинники", – заявили в Союзі.

За його словами, з введенням ЄС карбонового податку все просто: хочеш торгувати на європейському ринку – інвестуй в скорочення викидів. Інакше – платиш карбоновий податок. Розмір карбонового податку буде таким, що підприємству вигідніше модернізувати виробництво та знизити викиди. У Союзі пояснюють, що все залежить від того, яким шляхом розвитку йти. Український бізнес пропонує кардинально поміняти підходи до виробництва.

"У нашому випадку – це поступовий перехід на так званий "зелений аміак". Це дорого, але це відкриває нам величезні перспективи. Україна отримує "зелені квоти" по СО2, які можна продавати, обмінювати. Сільське господарство отримає "зелені добрива". Йому не доведеться платити "карбоновий податок", продаючи зерно, борошно тощо", – розповідає Гольченко.

За інформацією Гольченка, в рамках Green Deal бізнес проєктує, будує плани, шукає гроші та веде переговори. В роботі вже знаходиться перспективний проєкт з Національною академією наук. Йдеться про можливість виробництва в Україні зеленого аміаку, який буде виготовлятись буквально з води та повітря. На виході ціна такого аміаку може виявитися нижче ціни аміаку, який виробляється з природного газу. У свою чергу бізнес очікує, що держава вирішить низку важливих економічних ініціатив для захисту ринку. Зараз українські виробники опинилися у відкритому ринку з ЄС та ЄАЕС з імпорту, але при обмежених можливостях експортувати свою продукцію на ці ж ринки. Крім того, українські підприємства опинилися в складній ситуації після введення американських та європейських санкцій проти Білорусі.

"Санкції проти Білорусі вже сильно впливають на український ринок. Підприємства "Гродноазот" та "БНХ" потрапили в Specially Designated Nationals List, список санкцій США. На практиці з ними вже зараз відмовляються працювати американські компанії... Ринок ЄС для білорусів також звужується. На території ЄАЕС все зайнято російськими виробниками... Все, що білоруські компанії не можуть продати на західні ринки, вже йде в Україну... Білоруські виробники у травні та червні вже ввезли на ринок вдвічі більше добрив КАС і NPK, ніж у квітні", – розповів Ігор Гольченко.

Він уточнив, що це на перший погляд може бути непогано для аграріїв. Але зниження ціни на ринку для хіміків тягне мінус по виручці, і як результат відсутність грошей на інвестиції у той же "зелений аміак". Короткостроковий ефект від низької ціни змінюється уповільненням усієї економіки.

"Ми спілкуємося з усіма українським виробниками і більшість з них вже дають негативні сигнали. Зростають ризики скорочення виробництв. До нас звертаються обласні держадміністрації з питаннями – яким буде виробництво, яким буде фонд оплати праці тощо", – описує ризики Гольченко.

Тому, хіміки хотіли б бачити оновлену угоду про Зону вільної торгівлі Україна-ЄС саме з урахуванням декількох ініціатив: промисловий "безвіз" для українських стратегічних галузей; скасування квотування на продукти сільського господарства в ЄС; єдиний ринок України-ЄС. Також повинен бути захист проти агресивного імпорту виробників з РФ та Білорусі.

Зокрема, як розповів Гольченко, хіміки просять Мінекономіки ввести обмеження на імпорт білоруських NP добрив (азотно-фосфорних). "31 березня 2021 року ми подали антидискримінаційну заяву щодо хлористого калію в інтересах державного "Сумихімпром" та ДЗМД... Обмеження на ввезення білоруського NP дозволять частково повернути український ринок складних добрив українським виробникам", – поінформував він.

Автор: Леся Карпенко