Справа "Приватбанку": Тепер, коли весь світ знає про "депозити" Суркісів, правоохоронці інших країн розглянуть цю історію, - Гонтарева

Колишня голова Національного банку України Валерія Гонтарева вважає, що тепер, після того, як Високий Суду Лондона ухвалив рішення на її користь, правоохоронці можуть зацікавитися "депозитами" Суркісів у "Приватбанку".

Як розповіла НВ Бізнес колишня голова Національного банку України Валерія Гонтарева, тепер, коли Високий суд Лондона ухвалив рішення на користь неї і п’ятого президента України Петра Порошенка, правоохоронці можуть розслідувати історію з "депозитами" братів Суркісів у "Приватбанку", передає Цензор.НЕТ.

"Тепер, коли весь світ знає про ці так звані "депозити", я думаю, що правоохоронні органи інших країн тепер розглянуть цю історію реального відмивання грошей", - сказала вона.

Як повідомлялося, американське видання Chicago morning star опублікувало фрагмент розслідування агентства Kroll про те, як колишні власники "Приватбанку" виводили з нього гроші.

Згідно з цією інформацією, в 2008-2010 роках ряд компаній, пов’язаних із "Приватбанком" отримали кредити від "Приватбанку" Кіпру на загальну суму $ 361 млн.

Також читайте: Справа Приватбанку: Порошенко і Гонтарева виграли Лондонський суд у Суркіса, - адвокат Новіков

"Кредити на загальну суму 361 мільйон доларів США були згруповані частинами, в рамках яких видавалися з різницею в кілька хвилин, відразу після чого вони були спрямовані через мережу транзакцій між рахунками пов’язаних компаній, у якій немає очевидної комерційної мети", - йдеться у розслідуванні.

За версією слідства Kroll, ті ж кошти були згодом депоновані в "Приватбанку". Вони були спочатку депоновані на термін до двох років на момент внесення застави на ряді рахунків, з яких пізніше перенаправили кошти на депозитні рахунки шести компаній: Sofinam Investments, Lumil Investments, Berlini Commercial, Camerin Investments, Sunnex Investments і Tamplemon Investments. Всі вони були зареєстровані в один і той же день по одному і тому ж адресою і перебували під юрисдикцією Британських Віргінських островів.

"Ці шість власників рахунків представляли близько 80% від загальної суми, внесеної в заставу на депозитах на Кіпрі, на загальну суму 245 мільйонів доларів США … Відсотки, отримані по депозитах, були значно вище, ніж відсотки, що виплачувалися за кредитами", — вказується у звіті Kroll. "Позики, мабуть, є частиною більш великої довгострокової схеми, відповідно до якої позики, видані "Приватбанком" Кіпром, були перероблені і погашені новими позиками, виданими під виглядом законного корпоративного кредитування.

Хоча позики, які були видані і були спрямовані на рахунки вкладників, в даний час погашені, джерело коштів, за якими вони були погашені, ще не до кінця зрозуміле, оскільки в ньому задіяно кілька рівнів переробки кредитів".

За цією схемою з "Приватбанку" було виведено приблизно $150 млн, зокрема кредитні кошти і відсотки. Згідно зі звітом Kroll, ці кошти були переведені на ряд рахунків у Банку Кіпру.

Також читайте: Скасування заочного арешту Дубілета ускладнить його екстрадицію, - Ситник

Дослідження Kroll показало, що всі шість депозитних рахунків, згаданих у звіті, ведуть до Григорія та Ігоря Суркіс. Це українські олігархи і ділові партнери Ігоря Коломойського, одного з найбільших акціонерів "Приватбанку" до його націоналізації. Брати Суркіси намагалися довести в судах, що вони не були пов’язані з колишніми власниками "Приватбанку" і наполягали на тому, що процедура bail-in (конвертація депозитів, пов’язаних з банком осіб в його капітал — технічна процедура націоналізації "Приватбанку") була незаконною.

Одночасно з судовим розглядом в Україні Ігор Суркіс і згадані шість компаній подали відповідний позов до Високого суду Лондона. 15 червня 2020 року Велика палата Верховного Суду України прийняла рішення закрити справу сім'ї Суркісів проти Національного банку України.

У лондонському позові, всупереч позиції Суркісів в українських судах, заявлена ​​очевидний зв’язок між братами Суркіс і Ігорем Коломойським.

Так, в позові до Високого суду Лондона позивачі заявили, що визнання Суркісів пов’язаними з "Приватбанком" особами було результатом змови Порошенко і Гонтаревої, мета якого полягала в тому, щоб "позбавити сімейні компанії Суркісів коштів, що знаходяться у них в "Приватбанку"", випливає з тексту з висновками судді Калвера, який опублікований в базі BAILII. Згідно з позовом, Суркіс також стверджує, що Порошенко і Гонтарева змовилися про це, щоб чинити тиск на Суркіса, "щоб він безкоштовно передав Порошенко свою 8,33% - у частку в українській медіа групі 1 + 1". У позові йдеться, що нібито в лютому 2016 року Порошенко і Суркіс уклали усну домовленість про угоду з купівлі Порошенко частки в 1 + 1 за суму, яка в опублікованому сьогодні судовому документі не вказується.

Читайте: У справі "Приватбанку" незабаром буде інформація за підсумками міжнародного доручення, - в.о. глави САП Грищук

Порошенко і Гонтарева подали клопотання про відхилення позову на підставі того, що на них поширюється дія Закону про державний імунітет від 1978 року. Згідно з цим законом, іноземні держави та їх посадові особи мають імунітет від розглядів в англійських судах.

З документа з висновками судді слідує, що він не погодився з аргументами адвокатів Суркіса щодо того, чи може Високий суд Лондона розглядати цей позов.

Суддя дійшов висновку, що в усьому що стосується процедури bail-in Гонтарева і Порошенко діяли в ході виконання своїх обов’язків як посадові особі української держави, тому судовий розгляд у Високому суді Лондона заборонено Законом про державний імунітет.

Автор: Наталя Джума