Кулеба до міністрів G20: Припинення агресивного колоніалізму Москви є глобальним пріоритетом номер один задля стабільності. ТЕКСТ ДОПОВІДІ
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у віртуальному форматі виступив на зустрічі глав МЗС країн "Групи двадцяти".
Як передає Цензор.НЕТ, повний текст доповіді оприлюднив у фейсбуці радник голови МЗС Георгій Тихий:
"Пані Голово,
Шановні Високоповажності, колеги,
Я вдячний за можливість звернутися до вас сьогодні. Я дякую Індонезії та моїй дорогій колезі Ретно Марсуді за її люб'язне запрошення.
Перш ніж почати, хочу висловити солідарність з усіма нашими японськими друзями після шокуючої новини про замах на колишнього прем'єр-міністра Сіндзо Абе. Молитви України з його сім'єю та японським народом.
Ще в 1990-х роках Група двадцяти була створена для забезпечення глобальної економічної стабільності і розвитку, запобігання кризам і стагнації, підтримки стійкості і співпраці в усьому світі. За багато років G20 перетворилась на ключову глобальну платформу, завдання якої – вирішувати глобальні виклики та загрози.
Цьогорічні перша і друга сесії тісно пов'язані між собою. Тому що продовольча та енергетична безпека в нашому глобалізованому світі може бути досягнута лише шляхом зміцнення багатосторонності та об'єднання зусиль міжнародного співтовариства.
Я рішучий прихильник багатосторонності. Її основна ідея є справді благородною: співпраця держав на основі спільниx норм, принципів і цінностей.
Україна завжди підтримувала цю ідею, адже ми вважаємо, що глобальні виклики потребують глобальних та колективних відповідей. Наш спільний обов'язок – подолати їх та забезпечити сталий розвиток.
Однак багатосторонності дечого бракує. Їй бракує інструментів захисту від тих, хто відкидає норми, принципи і цінності. Хто не поважає інші народи і саму ідею багатосторонності. Хто вважає за краще гратися зі спільними правилами замість того, щоб грати за правилами. Xто віддає перевагу силі над співпрацею. Xто ставить ультиматуми замість пошуку діалогу. У нас сьогодні за цим столом присутня така країна – Росія.
Чесно кажучи, я думаю, що після всього, що Росія зробила за останні півроку, їй не місце на жодному міжнародному майданчику. Країні, яка бере участь у агресивній війні проти сусідньої держави та масових злочинах проти мирного населення, має бути запропоновано лише одне місце: місце на лаві підсудних міжнародного правосуддя.
Під час своєї неспровокованої загарбницької війни Росія вже вбила 344 українських дітей. Ще 640 дітей отримали поранення. У багатьох з вас, присутніх тут, є свої діти. Уявляєте, який величезний біль – втратити дитину на війні?
Проте міністр країни, відповідальної за їхню смерть, сьогодні постає перед вами, щоб поділитися своїми думками про те, як Росія дивиться на співпрацю в нашому глобалізованому світі. Будь ласка, просто пам'ятайте про 344 українські родини, які втратили дітей, поки слухаєте російську брехню.
Катастрофічні наслідки російської агресії відчуваються далеко за межами України. І більшість народів, присутніх за цим столом, вже відчули їх.
Російський імперіалізм та агресія підривають усю архітектуру глобальної безпеки, економічної стабільності та торгівлі; вони провокують одну з найжорстокіших продовольчих та енергетичних криз у новітній історії.
Україна є 5-м найбільшим експортером пшениці у світі, 4-м найбільшим експортером кукурудзи та найбільшим експортером соняшникової олії. Протягом десятиліть Україна відіграє важливу роль у підтримці потужної та надійної глобальної системи продовольчої безпеки. Саме тому Україну завжди називали глобальною житницею. Що ж, сьогодні світова житниця змушена воювати – атакована, розбомблена та розграбована російськими злочинцями.
Російська військова морська блокада українських портів вже розірвала глобальні ланцюжки постачання продовольства і згубно впливає на світову продовольчу безпеку. До того ж, Росія краде українське зерно і бомбить українські зерносховища. 6 червня російські війська завдали удару по другому за величиною зерновому термінальному комплексу України в Миколаївському порту. Зерно, яке ми і зберігали там, яке вирощували, щоб нагодувати світ, просто знищено, безповоротно втрачено.
Можете не сумніватися, Росія точно знала куди стріляла своїми ракетами. Вони націлені на українське сільське господарство не просто так. Це продумана і цинічна стратегія, спрямована на те, щоб завдати шкоди Україні, а також шантажувати світ.
Росія, по суті, грає зі світом у голодні ігри, тримаючи з одного боку морську блокаду українських портів, а з іншого боку, намагаючись перекласти провину на Україну за це. Росія розглядає залежність інших країн від будь-якого виду ресурсів як слабкість і запрошення використати цю залежність як важіль впливу на свою користь.
За оцінками Всесвітньої Продовольчої Програми, війна Росії проти України може підштовхнути більше 49 мільйонів людей до голоду або стану боротьби з голодом.
Як наголосив президент України Володимир Зеленський, Україна зробить усе, щоб зберегти доступ до світового ринку, незважаючи на російську блокаду наших портів.
Я закликаю всі присутні тут країни відкинути російську брехню і спроби перекласти провину за продовольчу кризу на Україну. Їхні звинувачення суперечать елементарній логіці. Як ми можемо бути зацікавлені в блокуванні власного експорту продовольства, коли воно є одним з основних джерел надходжень до бюджету? Ми зацікавлені в тому, щоб експортувати наші продукти харчування так само, як і наші споживачі зацікавлені в тому, щоб отримати їх якнайшвидше.
Москва також намагається хибно стверджувати, що причиною наростаючої продовольчої кризи є міжнародні санкції. Це просто брехня. Немає жодної санкції, накладеної на експорт продовольства Росії. Російська агресія є єдиною причиною криз, що виникають.
Така ж логіка стосується і енергетичного сектору. На відміну від інших світових експортерів енергоресурсів, Росія ніколи не була надійним партнером, а натомість використовувала свої енергоресурси як інструмент примусу для досягнення політичних цілей.
Ми бачимо це просто зараз. Рішення Росії суттєво скоротити постачання газу до Європи є нічим іншим, як політичним рішенням. Мета зрозуміла – подальше посилення тиску на світовий енергетичний ринок та європейські країни.
Відповіддю на такі дії має бути повне позбавлення залежності від російськиx енергоносіїв. Світу необхідно прискорити надходження енергії від альтернативних постачальників, розвиток альтернативних джерел енергії, збільшення потужностей накопичення енергоносіїв.
Це прагматична сторона питання. Моральна сторона, звичайно, полягає в тому, що закупівля енергоресурсів у Росії фінансує її воєнні злочини в Україні. Російська нафта і газ сповнені української крові.
Шановні міністри,
Мета G20 полягає не лише у визначенні найактуальніших глобальних проблем, а й у сміливих і рішучих діях задля їх вирішення.
Припинення агресивного колоніалізму Москви є глобальним пріоритетом номер один, якщо ми хочемо зберегти стабільність, запобігти поглибленню продовольчої та енергетичної кризи, захистити багатосторонність від тих, хто намагається її знищити. Росія намагається представити себе своєрідною альтернативою США чи ЄС. Вони не є альтернативою. Це занепадаючий, все більш ізольований режим-вигнанець, який не може дати нічого, крім проблем іншим державам, яких запрошує до взаємодії.
Я закликаю вас вжити термінових і необхідних заходів, щоб змусити Росію дотримуватися міжнародного права і поважати основні глобальні принципи і норми.
Ми не маємо права дозволяти Росії ще більше шантажувати світ високими цінами на енергоносії, голодом і загрозами безпеці.
Росія має припинити війну, припинити незаконну блокаду українських портів та вивести свої війська з території України.
Дякую за увагу".
Тихий зауважив, що дарма глава МЗС РФ Лавров не послухав цей виступ, адже "дізнався би багато корисного".
