Пригожин хоче використати битву за Соледар як інструмент для торгу, щоб підняти свій авторитет у Росії, - ISW
Так вважають аналітики Інституту вивчення війни (ISW), інформує Цензор.НЕТ.
На думку аналітиків, Пригожин хоче використати цю "перемогу" у Соледарі як інструмент для торгу, щоб підняти свій авторитет у Росії.
"Згадка Міноборони Росії про сили "Вагнера" у відповідь на суспільний резонанс свідчить про значну "перемогу" Пригожина, яка зміцнить його як вирішального учасника цієї війни", - пишуть експерти.
Пригожину потрібна була перемога в Соледарі, щоб довести президенту РФ Володимиру Путіну, що його сили кращі за звичайну армію.
Водночас Путін може вжити заходів щодо формування лояльних до Міноборони військових блогерів, щоб підірвати зусилля Пригожина із самоствердження.
Голова ЦВК Олександр Сідакін, депутат Держдуми від "Єдиної Росії" Артем Туровий та "глава" "ДНР" Денис Пушилін зустрілися 13 січня з кількома блогерами. Високопоставлені путінські союзники вручили групі військкорів, у тому числі Олександру Сладкову та журналісту, який працює на Wargonzo, офіційну подячну грамоту, підписану секретарем Генеральної ради партії "Єдина Росія" Андрієм Турчаком.
"Ця остання подія у низці зусиль Кремля щодо розвитку зв'язків з обраними військовими блогерами, які були готові продатися в обмін на політичний престиж", - зазначають в ISW.
потім це підтвердили на снн live tv.
правда це чи ні - не знаю.
але коли стає питання вірити бубі, чи коррам сnn - вірю сnn.
їм точно нема причини брехати - бубі є...
Хоча, воно й не дивно.
На гербі цією территорії теж петух-мутант двоголовий
На 00-00 14.01.2023 єдиної системи оборони ЗСУ в Соледарі не існує. Існують чотири точки організованого спротиву, які діють автономно в умовах оперативного оточення, чисельністю 2-2,5 тисячі бійців. Підрозділи ВСУ зберігають можливість маневрування і виходу з оточення через прогалини в обороні ЗС РФ. ЗС РФ намагаються закрити прогалини частково перекиданням піхотних підрозділів, частково вогневим контролем з застосуванням гелікоптерних груп.
Якщо 46-а ризикує помітними втратами тільки заради репутації новосформованої бригади (що можливо, бо там багато ветеранів), це не раціонально. Адже цілком можливо, що невдачі під час заміни 128-ї на 46-у були наслідком не помилок командування 46-ї, але отримання Прігожіним дуже точної інформації про графік заміни.
Все ж надто тісна співпраця Сирського з д'Єрмаком викликає підозри - останній вже багаторазово підозрювався в передачі критичної інформації кацапні.
Звичайно, окупація Соледара допоможе Прігожіну в його гризні з конкурентами, а Пуйлу дасть перший маленький успіх за півроку... але зубами ( і кров'ю дуже добрих частин - 46-ї та можливо 77-ї ?) триматися за Соледар є не співрозмірним з його стратегічною цінністю. В таких випадках слід вчасно визнавати тактичну перемогу ворога, не витрачаючи життів українських воїнів тільки для того, щоб переконатися в цьому. 2-2.5 тисячі стирчать в оперативному оточенні, коли мають можливіть відійти - заради чого? Заради шансу на криваву перемогу, коли в цьому немає стратегічної необхідності??
Тобто бойова ефективність тих 2-2.5 тисяч військових в даний момент може бути в кілька (а то й в багато) разів менша, ніж за нормальних умов.
І якщо вірно, що вже декілька днів як не тримаються за Соледар, то постає питання - чому не відступають ті частини, котрі мають таку можливість? "Декілька днів" означає теж "декілька ночей", коли кацапня майже сліпа.
Ну може бути, що є загроза повного оточення принаймні однієї (найвразливішої) з тих відрізаних груп - що пробують її врятувати (хоч це протирічить повідомленню "https://t.me/tZEinform/22797 tZEinform ", що "Підрозділи ВСУ зберігають можливість маневрування і виходу з оточення"). І якщо так, то тоді ситуація ще похмуріша.
Тоді виглядає, що війська не виводять, бо або командування бригади (в зв"язку з гонором), або вище (Сирський) ще пробують досягти якихось цілей, використовуючи дуже добрі війська та ризикуючи їх значними втратами в ситуації, коли боєздатність цих військ (в зв"язку з обставинами) є орієнтовно 10-30% від номінальної.
Сподіваюсь, звісно, що помиляюся.