Конфіскація заморожених активів РФ - миротворчий захід. Світ може зробити більше для України, - американський економіст Стігліц
Відмовляючись конфіскувати кошти РФ, західні країни сигналізують, що режими, які ведуть жорстокі агресивні війни, можуть порушувати міжнародне право.
Як передає Цензор.НЕТ, про це заявив американський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки, професор Колумбійського університету Джозеф Стігліц.
Після майже двох років після повномасштабного вторгнення РФ, за його словами, міжнародна спільнота здатна й навіть повинна докласти набагато більше зусиль, щоб допомогти Україні. Попри підтримку України західними країнами та членами G7 у деяких колах з'являються ознаки наростаючої втоми.
"Після того як Сполучені Штати та Європейський Союз у грудні не змогли ухвалити рішення про виділення Україні понад 100 мільярдів доларів допомоги, серед потенційних рішень знову заговорили про конфіскацію російських активів, заморожених західними країнами. Рішення про вилучення цих активів зміцнило б український моральний дух і фінансове становище держави, а втім, політики по обидва боки Атлантики проявляють стриманість у цьому питанні", - наголосив економіст.
Він нагадав, що New York Times раніше писала, що чиновники США побоюються, що такий прецедент може злякати інші країни від розміщення своїх коштів у Федеральному резервному банку Нью-Йорка (найважливіший з 12 федеральних резервних банків, які входять у Федеральну резервну систему (ФРС) або зберігання їх у доларах.
"Втім, стурбованість тим, що уряди інших країн почнуть боятися зберігати свої кошти в США, остерігаючись можливих конфіскацій у майбутньому, випускає з уваги низку ключових моментів. Вилучення заморожених російських активів жодним чином не вплине на активи інших країн і не відіб'ється на інтересах урядів, котрі не планують розпочинати масштабні війни", - наголосив Стігліц.
Економіст зазначив, що відмовляючись конфіскувати кошти РФ, західні країни сигналізують, що режими, які ведуть жорстокі агресивні війни, можуть порушувати міжнародне право і водночас отримувати від цього вигоду, уникаючи покарання за свої вчинки.
Водночас, сказав нобелівський лауреат, конфіскація активів, що матиме на меті не допустити порушення міжнародного права недобросовісними країнами, може послужити миротворчим заходом.
За його словами, якби негатив від конфіскації російських активів вплинув на бажання інших країн вкладати кошти в США та Європу, то це проявилося б ще у 2022 році. Проте відтоку капіталу зі США та Європи не сталося.
"Наступний аргумент проти, який пов'язаний з конфіскацією активів, полягає в тому, що вилучення можна здійснити лише один раз, оскільки після цього жодна країна не залишить свої резерви чи інші активи в США або ЄС. Однак, навіть якщо це правда, такий аргумент звучить непереконливо, адже інструмент, який неможливо використати, по суті, нікчемний, а зараз – найкращий час для його застосування", - пояснив економіст.
Стігліц зазначив, що конфіскація активів часто супроводжується складними процедурами, а випадок з Росією може стати винятком, адже активи, що підлягають вилученню, уже заморожено.
"Зрозуміло, що конфіскація заморожених російських активів не позбавляє Захід відповідальності за надання Україні військової допомоги: без перемоги не може бути ніякої відбудови. А втім, той факт, що відбудова обійдеться Україні до 1 трильйона доларів, перевищуючи втричі вартість російських активів, може переконати тих, хто все ще вагається, чи варто використовувати ці кошти для фінансування відновлення країни", - додав економіст.
Нобелівський лауреат підсумував, що заморожені російські активи можна розглядати як перший внесок репарацій, які Кремль врешті-решт муситиме сплатити.
