Під час виконання бойового завдання на лівому березі Дніпра загинув 22-річний спецпризначенець Богдан Сенюк. ФОТО

22-річний Богдан Сенюк (позивний Багдад) з першого дня повномасштабного вторгнення РФ боронив Україну. Він загинув, виконуючи бойове завдання на лівому березі Дніпра.

Про це повідомили в організації "Пласт", активним учасником якої він був, передає Цензор.НЕТ.

Богдан народився в Івано-Франківську, згодом його сім’я переїхала до Тернополя. У 2012-му році він вступив до "Пласту", був гуртковим, брав участь у багатьох акціях та мандрівках.

Після школи Богдан вступив до університету ім. Франка у Львові. Вивчав історію та археологію. З початком повномасштабного вторгнення він зголосився до війська, і диплом бакалавра захищав вже у Сєверодонецьку, коли був у лавах ЗСУ.

Читайте: Померла військова 47 ОМБр Світлана Смоленська, яка дістала тяжке поранення, виконуючи бойове завдання. ФОТО

Навесні 2022 року Богдан брав участь у боях за Київщину, згодом воював в Бахмуті, Сєверодонецьку, на Херсонщині. Отримав легку контузію.

В жовтні 2022 року перейшов до іншого спецпідрозділу.

13 березня 2023 року був нагороджений відзнакою за бойові заслуги від головного управління розвідки Міністерства оборони України.

6 серпня Богдан загинув під час виконання бойового завдання на лівому березі Дніпра. Обставини та точне місце його загибелі ще уточнюються.

Також читайте: У бою проти окупантів загинув засновник "Мегамаршу у вишиванках" та воїн 80 ОДШБр Андрій Бабінський

"Богдану - назавжди 22 роки. Продовжуймо боротися за нього. Тихо спи, друже..." - додали в "Пласті".

"Бездоганний смак. Брав від життя все, палко його любив. Амбітний і красивий. Був одним з найкращих кулеметників свого підрозділу. Багдад ніколи не давав задню, він багато мріяв, хотів потрапити в Африку і побачити світ. Історик, він тямив у спорядженні середньовічних піхотинців, сам практикував поєдинки в обладунках. Християнин і спражній друг. Прорвався зі Львова до Києва у перші дні війни, коли більшість їхала в зворотньому напрямку. Йому б в кіно зніматись, головні ролі грати", - згадує про побратима сержант Андрій Кузьмич.

Автор: Ольга Лузан