"Проламаний череп та гиря на нозі": російські окупанти катували та вбили тероборонівця Віталія Лапчука з Херсона. ФОТО
Російські військові вбили Віталія Лапчука – офіцера-десантника, кандидата психологічних наук, полковника поліції, який з перших днів вторгнення РФ пішов у лави херсонської територіальної оборони.
Про це Медійній ініціативі за права людини (МІПЛ) повідомила дружина Альона Лапчук, передає Цензор.НЕТ.
Вона понад два місяці намагалася знайти місце, де росіяни могли утримувати Віталія, сподіваючись, що він живий, його невдовзі обміняють. Однак 9 червня їй повідомили, що напередодні у Херсоні у річці знайшли тіло чоловіка з ознаками катувань: проломаним черепом та гирею на нозі. За описом Альона Лапчук впізнала чоловіка
Альона за описом впізнала свого чоловіка. Згодом тіло побачили родичі які залишилися в окупованому Херсоні, – вони підтвердили, що це Віталій Лапчук.
Вперше історію Віталія Лапчука журналісти МІПЛ розповідали невдовзі після його викрадення 27 березня. Тоді росіяни жорстоко побили чоловіка та приїхали до нього додому. Після обшуків забрали його дружину Альону та сина, яких також допитували. Альона є свідком катувань та знущань над її чоловіком. Також розповідали про те, як росіяни у Херсоні полювали на тероборонців, зокрема, як затримували Віталія та його товариша Дениса Миронова, який помер в окупованому Криму після жорстоких побиттів.
Віталія та Дениса затримали, коли вони намагалися вирішити питання з пальним. Їм влаштували пастку. Обох чоловіків під час затримання жорстоко побили.
Про те, в якому стані Альона побачила тоді свого чоловіка, вона говорила: "Йому роздробили кістку черепа, у нього все обличчя було в смужку від приклада. Він увесь був просто чорний".
Побиття продовжилися у херсонському управлінні поліції. Там ФСБшники допитували затриманих. Якщо їм не подобалися відповіді, говорили: "спустимось вниз". Це означало, що людину ведуть у підвал, де розташована спеціальна кімната для катувань.
"Це були просто звірі. Таке враження, що вони не відповідали за свої вчинки, були просто неадекватні. Вони не відчували, з якою силою б’ють", – розповідає Альона.
Їй із сином тоді вдалося вирватися, а Віталія залишили, звинувативши у злочинах проти російських військових.
Відтоді інші затримані, з якими вдалося поспілкуватися МІПЛ, Віталія не бачили.
Як стало відомо, його тіло знайшли у річці неподалік річкового порту ще 22 травня, однак повідомили рідних лише зараз.
Експерт МІПЛ та юрист Регіонального центру прав людини Микола Кіккас говорить, що ці звірства у юридичній площині є воєнним злочином, оскільки "порушують базові принципи всіх женевських конвенцій, що забороняють в тому числі катування і заподіяння смерті військовополоненому або цивільній особі".
Аби встановити, хто причетний до катувань та вбивства Віталія, юрист радить детально дослідити обставини викрадення.
"Можливо тут допоможуть дані, зафіксовані в інших справах (наприклад, у справі Миронова). Потрібно окреслити коло осіб, що потенційно можуть бути причетними або володіти відомостями. Наприклад, це представники військової чи цивільної окупаційної влади Херсону, командири підрозділів, що перебувають у місті тощо. Також варто за можливості обстежити предмети, пов’язані зі злочином, на яких могли залишитися сліди, наприклад, гиря", – каже Микола Кіккас.
За його словами, те, що тіло кинули в річку, свідчить про спробу приховати сліди злочину.
"А сам факт негуманного поводження зумовлений загальним низьким рівнем поваги окупантів до прав людини та міжнародних правил ведення війни, їх розповсюдженим правовим нігілізмом", – зазначає юрист.
Особлива жорстокість, додає він, є обставиною, що обтяжує покарання згідно Кримінального кодексу України. Також обтяжуючою обставиною є скоєння злочину групою осіб. Тому, якщо встановити, що закатували до смерті гуртом, це матиме значення.
Микола Кіккас наголошує: вбивство людини при порушенні законів та звичаїв ведення війни є кваліфікуючою ознакою для інкримінування ч. 2 ст. 438 КК України, яка передбачає максимальне покарання – довічне ув’язнення.
Люди жили , растили детей, ухаживали за стариками . Пришли орки и ПРОСТО убили .
И мир молчит , кофе пьёт, отдыхает
Так же убивали и сирийцев . И Европа молчала.
КАК ТАКОЕ МОЖЕТ БЫТЬ В 21 ВЕКЕ ????
Все що стається з росіянами має бути нещасними випадками та самогубствами.
73/43%зебіли - ви хоч визнаєте, що у цій трагедії і ваша вина?
Ти рано вийшов. І напевно забув прийняти ліки від шизофреніі?
Тоді згоден.
*****, сатана, сдохні разом з своїми чортами.
Нюанс в тому що забивання у відповідь та формування обмінних резервів треба ставити на конвеєр. Якби ми утилізували 30% якогось російського обласного міста, а решту під мордуванням загнали в табори фільтрації як росіяни роблять в Маріуполі, то ми могли б диктувати умови у відповідь та мати на кого міняти наше викрадене росіянами населення.
Как в Крыму татары, или в луганде проукраинские граждане.
Боюсь только после освобождения мы узнаем реальные ужасы и преступления оккупантов.
Ті неіснуючі 6 бригад могли дуже багато поміняти, якби були створені. Якби країну готували до війни, а не до свідомої здачі територій. Вони би повністю перекривали весь південь та не давали б ворогу навіть шансу підступитися до Маріуполя, Херсона, Мелітополя. 6 бригад, коли вже Маріуполь був жорстко заблокований, були достатньою силою для безболісного розблокування із надійним прикриттям флангів і розширенням та закріпленням широкого коридору. 6-ти бригад вистачило б для перелому ситуації зараз на Сході або Півдні.
Якби навіть їх почали активно формувати на початку року, на момент вторгнення вже була б основа нових з'єднань. Але в цей час завдання були діаметрально протилежними. Дороги, білоруський бітум, відкати, кривавий асфальт ціною в десятки тисяч людських життів. Ці слова Зеленського прозвучали менше, ніж за тиждень до вторгнення, коли йому було вже надано всю інформацію про масштаб та основні напрямки наступу. Просто ніколи про це не забувайте!"