Барельєф загиблому на Донбасі українському воїну Сергію Барничу встановили в Калуші. ФОТОрепортаж

14 жовтня в місті Калуш Івано-Франківської області на фасаді ліцею №7 відбулося урочисте відкриття барельєфа Сергію Михайловичу Барничу, 11.01.1974 року народження, старшому сержанту, начальнику інженерної служби - командиру інженерно-саперного взводу 109-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірськр-штурмової бригади, який загинув 26.03.2021 року о 13:45 у районі селища Шуми Торецької міськради Донецької області в результаті смертельного кульового поранення, завданого російським снайпером.

Про це йдеться на офіційному сайті Калуської міської ради, повідомляє Цензор.НЕТ.

"14 жовтня на фасаді Калуського ліцею №7 відкрито барельєф Почесному громадянину міста, колишньому учню Сергію Барничу, який загинув при виконанні службового обов’язку в зоні ООС, захищаючи незалежність та територіальну цілісність нашої держави.

Чин освячення пам‘ятного знака нашому земляку здійснив капелан Івано-Франківської митрополії УГКЦ, настоятель парафії сіл Кадобна та Завадка, отець Володимир Олійник.

На церемонію увічнення пам’яті героя прийшли батьки Сергія Барнича, міський голова Андрій Найда, перший заступник міського голови Мирослав Тихий, заступники міського голови Богдан Білецький та Наталія Кінаш, керуючий справами виконавчого комітету Олег Савка, начальник управління освіти Ірина Люклян, начальник управління культури, національностей та релігій Любов Джуган, члени родини загиблого військовослужбовця, представники громадської спілки "Громадське об'єднання Калущини учасників бойових дій (АТО) на сході України", учні, педагоги школи та жителі мікрорайону.

Право відкрити барельєф, створений калуським скульптором Ігорем Семаком, було надано батьку Сергія Барнича - Михайлу Степановичу та голові громадської спілки "Громадське об'єднання Калущини учасників бойових дій (АТО) на сході України" Олександру Соколовському.

Разом із батьками шану нашому герою-земляку віддав і міський голова Андрій Найда, який висловив щирі слова вдячності батькам за те, що вони виховали такого сина-героя.

Також до слова були запрошенні: мама Сергія Барнича - Любов Іванівна, Боднар Федір Іванович, директор Калуського ліцею №7 Володимир Кіндрат, учасник АТО Володимир Кушлик.

Зі слів друзів та бойових побратимів, Сергій був дуже світлою, позитивною людиною, завжди сумлінно ставився до виконання військових обов’язків і бойових завдань, був вмілим бійцем, надійним побратимом.

Присутні вшанували пам’ять про Героя хвилиною мовчання та поклали квіти до барельєфу, який став безсмертним символом пам’яті Героя", - йдеться в повідомленні.

Довідка від Цензор.НЕТ. Того дня ворожі снайпери обстріляли саперну групу ЗСУ, в результаті чого загинули відразу четверо військовослужбовців, а ще двоє були поранені. Напередодні ворог здійснив дистанційне мінування в районі взводного опорного пункту гірських піхотинців 10-ї ОГШБр мінами ПОМ-2. Одна з них спрацювала за кілька годин, а для знешкодження інших 26 березня і прибула група досвідчених саперів.

Навпроти ВОП, метрів за 300, у "сірій зоні", розташовується водонасосна станція, яка забезпечує подачу води для низки населених пунктів по обидва боки лінії зіткнення. Саме в приміщенні цього цивільного об'єкта і влаштувалися російські снайпери. Група розмінування під командуванням командира загону пошуку і знешкодження саморобних вибухових пристроїв Центру розмінування Сил підтримки ЗСУ підполковника Сергія Коваля, до якої входили сапери Центру розмінування старшина Сергій Бруска і старший солдат Богдан Гищук і сапер інженерної служби 10-ї ОГШБр старший сержант Сергій Барнич, вийшла на огляд місцевості.

І в цей момент пролунав перший постріл, яким був смертельно поранений старший сержант Барнич. Командир групи підполковник Коваль кинувся надавати йому допомогу, але і він був убитий снайпером. За ними кулі вразили і двох інших бійців групи, але лише поранили: старшина Бруска зазнав важкого поранення, а старший солдат Гищук - середньої тяжкості.

Рятувати поранених з опорника кинулися гірські піхотинці старший сержант Максим Абрамович і старший солдат Сергій Гайченко - снайпери уразили і їх, завдавши їм смертельних поранень. Отримавши повідомлення про поранених, на допомогу їм кинулася старший бойової медик сержант Світлана Землина. На шляху наздогнали два сержанти - Олексій Косташек і Сергій Сулима (останній через тиждень, 3 квітня, також загине). Щоб не допустити евакуації поранених і загиблих, ворог відкрив вогонь з автоматичних станкових гранатометів і мінометів.

Українська сторона кілька разів запитувала режим тиші, щоб винести побратимів, проте російські війська нібито спочатку погодилися, але відразу знову ж відкрили вогонь. Гірські піхотинці вирахували, звідки цілилися ворожі снайпери, однак знищити їх не мали дозволу. Противник підступно цим скористався і безпечно зміг покинути зону. Однак 10 бригада відкрила вогонь з мінометів по інших вогневих точках бойовиків, звідки вони вели стрілянину. Проте дістати ворожих снайперів із "водокачки" не вдалося. Загалом бій тривав приблизно півтори години, і лише після його завершення вдалося евакуювати поранених і забрати тіла загиблих.