Ердоган на відкритті стамбульського раунду перемовин: Продовження війни не принесе користі. Делегації несуть відповідальність за рішення, які ухвалюються сьогодні. ВІДЕО+ФОТО
У найближчі хвилини у Стамбулі розпочнеться новий раунд перемовин України та РФ. З делегаціями обох країн зустрівся президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган.
Про це повідомив у твітері член української делегації Михайло Подоляк, інформує Цензор.НЕТ.
"Продовження війни нікому не принесе користі. Відновлення миру піде на користь вашим країнам і всім іншим. Ви, як делегації, несете історичну відповідальність за рішення, які ухвалюються сьогодні", - цитує Подоляк слова президента Ердогана на відкритті стамбульського раунду переговорів між Україною і РФ.
Топ коментарі
Нравится не нравится, а газпром развалится👍😁
Любой ход газпрома ГУБИТЕЛЕН!! 😁🙃👎
Газпром ВСЁ👍
@neliaviktorovna
·
https://twitter.com/neliaviktorovna/status/1508562251262922757 9 ч
Знаете, я вообще не завистливый человек. Вот прям вообще. Но только что немножко позавидовала Австралии и её жителям. Знаете почему? У них нет ******** соседей! У них вообще соседей нет!
@RuFailedState
·
https://twitter.com/RuFailedState/status/1508557380014985216 9 ч
Цикл записей перехватов разговоров оккупантов с родными и близкими
"- Наши танкисты, трое человек изнасиловали: 14летнюю и мать её.... Ну, у нас командир бригады поступил гуманно с ними, и просто поставил их на перекресток, который всегда бомбят...."
https://twitter.com/i/status/1508557380014985216
Всегда во всем приходиться разбираться самому.
Пропаганда РФ называет концентратом «нацизма» - полк «АЗОВ».
Связался. Потрясающие люди. Ни к какому «нацизму» не имеющие никакого отношения. Результатом нашего общения стало ОБРАЩЕНИЕ «АЗОВА» к России...
Детальніше до ганебної цитати Зеленського та вже реальної й неприхованої зради, яку більше не спишеш на подоляків, арахамій чи арєстовічєй. Ще раз її наведу: "Перемога - це можливість врятувати якнайбільше життів, без цього ніщо не матиме сенсу. Наша земля важлива, але зрештою, це - просто територія".
Найперше, не ти цю країну формував у її межах, не ти збирав наші землі, не ти поливав кожен її клаптик своєю кров'ю чи потом. Не тобі й відрікатися від наших земель. Для тебе це "просто територія", яку можна гарно розміняти. А для українців - це Батьківщина. А ще ця фраза - це пряме заохочення до "права сильного", бо шантаж спрацював. Уже спрацював.
Нам можуть довго пояснювати, в тому числі й сам Зеленський, що йдеться про угоду, якою в обмін на припинення вогню зберігається статус-кво до 24 лютого, коли Крим і ОРДЛО залишаються рашистськими, щоправда без офіційного визнання укрсучвладою такого статусу, а раша виводить своїх орків з усіх інших територій. Але анонсування навіть такого підходу України на переговори - це вже не лише зрада, але й завідомо програшна позиція. Бо на переговори йдуть з козирями, а не виставляють шісток (чи у випадку самих переговірників, то доречніше буде "шестьор"). У нас є найбільший козир - перемоги й потуга наших ЗСУ та підтримка партнерів, а в пуйла поступовий розвал його армії. З такими зрадницькими чи тупими підходами переговори не виграють.
Але ж це ще не все. ***** поки не зняв жодного пункту своїх ультиматумів. Якісь джерела західних видань дають інсайди, що рашистські переговірники поступаються більшістю пунктів і вимагають лише трьох. Один в абсолюті - категоричне зречення НАТО під якісь ілюзорні гарантії (нема в світі жодних дієвих гарантій окрім НАТО) та два в пом'якшеній формі: збереження територій окупованих до 24 лютого за рашею з неформальним визнанням цього статусу Україною. Саме ця заява Зеленського - це і є оте неформальне визнання. А офіційного закріплення нових урізаних кордонів ніби вже не стануть вимагати. Знову ж, усе це гіпотетично й від імені другосортних кремлівських радників. А ***** від свого не відступав. Бо від нас вимагають поступок, а самі посилено бомбардують мирні міста. Чи можна в таких випадках гратися в хитрі переговори з дулею в кишені, щоб затягнути час? Так, можна, доки "напрацювання" переговірників не підтримав особисто президент.
А тепер щодо реальних перспектив, якщо наша сторона погоджується на певний відступ від принципів територіальної цілісності (нехай, не де-юре, а де-факто). Ми ніби виходимо на перспективу припинення воню і раптом отримуємо удар під дих, що раша не відійде від територій, які вона вже почала неприховано колонізувати. Якщо їх не відтіснить ЗСУ на півдні й на сході, вони звідти не підуть. І взагалі, статус-кво за путіним буде не в межах до 24 лютого. Спершу буде жорстка вимога про перемир'я з фіксацією утримуваних територій на момент оголошення такого перемир'я. Потім вони зустрінуться особисто десь у Стамбулі чи Єрусалимі й відбудеться те, про що так любив говорити Зеленський: "зустрітися десь по середині й домовитися". І дуже скоро нам почнуть розказувати страшні байки про критичну ситуацію нашої армії й країни, про зраду союзників про страшні перспективи. Вже не рашистський агітпроп, а свої пропагандони стануть нагнітати загрози від голоду й розрухи й аж до застосування ядерної зброї.
І результатом дійсно вийде щось посередині. Вони справді якоїсь миті, якщо ослабнуть, можуть погодитися відвести війська на півночі. Але за це чітко закріпляться на півдні й там створять ще одну ХерНР у межах більшої частини Херсонської й Запорізької областей, а південь Донецької приліплять до свого динири. Саме до цього все і ведеться при таких заявках на переговори.
І мене лякає думка: чи не щось подібне планувалося деким у владі ще до вторгнення. Згадайте слова Зеленського, що він пропонував захисникам Маріуполя вийти з міста і здати його ворогу. Згадайте розміновані мости й дамбу на межі Криму, багато ще всього... От тільки потім прийшло часткове протверезіння: ворог попер на Київ, а дехто на це явно не очікував. І Зеленському раптом стало відомо, що він у цих схемах не передбачений і його планували ліквідувати. Це був сильний мотивуючий фактор на перший тиждень війни. А потім швиденько вернули Єрмака й усе знову покотилося в тому самому напрямку...
Чи це можна зупинити? Так. Стійкість наших ЗСУ. Припинення вилизування суспільством цієї політичної верхівки - вони бояться втрати суспільної легітимності. І лише бездумне оспівування Зеленського з боку одних та "не на часі" від інших дають йому мандат на такі поступки. І третє - ймовірна позиція США. Дядечко Байден явно хоче дотиснути пуйла та його рашу. Зеленський смикається між поступками путіну й страхом перед Вашингтоном. Але все оточення переконує, що Байден нічого не зробить. Так, якщо ця влада піде на сепаратні й зрадницькі переговори з рашею та частково здасться, а внаслідок припиняться обстріли й бойові дії, США не зможуть на щось вплинути. А від ЄС почнеться стрімкий потік зняття санкцій проти московії. Що ж, тоді на нас просто махнуть рукою, як колись на Афганістан. Не буде більше озброєнь. Ще й дещо з новішого попросять вернути. І повноцінного плану Маршалла не буде. А залишиться бідна зруйнована й роз'їджена корупцією країна, над якою все сильніше нависатиме загроза нового, вже не такого тупого й значно продуманішого вторгнення. Його не доведеться чекати десятиліттями: від пів року до року, більше не даю. Аналогії з першою та другою чеченськими аж зашкалюють. І тих людських життів, за які так бідкається Зеленський, буде втрачено незрівнянно більше.