УКР
5494 відвідувача онлайн
Мартиненко просить суд випустити його у Швейцарію (оновлено)
Солом'янський суд Києва 14 серпня розглядає клопотання Миколи Мартиненка про зміну запобіжного заходу за частиною зобов'язань.
Про це повідомляє кореспондент Цензор.НЕТ із залу суду.
Мартиненко оскаржить зобов'язання не виїжджати без дозволу з Києва та Київської області, а також здати документи для виїзду за кордон.
Адвокат Петро Бойко сказав, що у Швейцарії за заявою Мартиненка відкрито кримінальне провадження на прокурора, який займався його справою.
Адвокат повідомив, що Мартиненко потрібно буде виїхати до Швейцарії для слідчих дій.
Водночас, інформації про виклик Мартиненка у Швейцарію для допиту поки немає.
Суду надані листи зі швейцарської прокуратури, а також від його швейцарського адвоката.
Мартиненко в суді заявив, що Національне антикорупційне бюро змавпувало справу в Швейцарії. Він попросить випустити його до Швейцарії, щоб він міг захистити себе.
Нагадаємо, 20 квітня детективи НАБУ затримали за ч. 1 ст. 255 ("Створення злочинної організації") і ч. 5 ст. 191 ("Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем") Кримінального кодексу України колишнього народного депутата Миколу Мартиненка в рамках розслідування справи про закупівлі ДП "СхідГЗК" концентрату урану через австрійську "прокладку".
22 квітня Солом'янський районний суд Києва відмовив в арешті колишнього парламентаря і відпустив його на поруки народних депутатів.
Топ коментарі
Ни хрена се... А на Луну?
Если он приедет даже в Баден-Баден;
Но туда не часто ездят пошехонцы,
Для вояжа нужны звонкие червонцы,...."
Трефолев Л.Н. Российский поэт 19 век
ЩУКА
На Щуку хтось бомагу в суд подав,
Що буцім би вона такеє виробляла,
Що у ставку ніхто життя не мав:
Того заїла в смерть, другого обідрала.
Піймали Щуку молодці
Та в шаплиці
Гуртом до суду притаскали,
Хоча чуби й мокренькі стали.
На той раз суддями були
Якіїсь два Осли,
Одна нікчемна Шкапа
Та два стареньких Цапа,-
Усе народ, як бачите, такий
Добрячий та плохий.
За стряпчого, як завсігди годиться,
Була приставлена Лисиця...
А чутка у гаю була така,
Що ніби Щука та частенько,
Як тільки зробиться темненько,
Лисиці й шле - то щупачка,
То сотеньку карасиків живеньких
Або линів гарненьких...
Чи справді так було, чи, може, хто збрехав
(Хто ворогів не мав!),-
А все-таки катюзі,
Як кажуть, буде по заслузі.
Зійшлися судді, стали розбирать:
Коли, і як воно, і що їй присудити?
Як не мудруй, а правди ніде діти.
Кінців не можна поховать...
Не довго думали - рішили -
І Щуку на вербі повісити звеліли.
- Дозвольте і мені, панове, річ держать,-
Тут обізвалася Лисиця.-
Розбійницю таку не так судить годиться:
Щоб більше жаху їй завдать
І щоб усяк боявся так робити, -
У річці вражу Щуку утопити!
- Розумна річ! - всі зачали гукать.
Послухали Лисичку
І Щуку кинули - у річку.
1858