У Краснодарі суд не відпустив Павла Гриба під домашній арешт

Краснодарський крайовий суд РФ відмовив в апеляційній скарзі українцю Павлу Грибу, якого в Росії підозрюють у схилянні до тероризму.

Нагадаємо, український офіцер запасу Ігор Гриб заявив про викрадення спецслужбами РФ його сина в Білорусі: "ФСБ виманила Павла в Гомель під виглядом зустрічі з дівчиною і затримала". Ігор Гриб повідомив, що його син Павло Гриб 24 серпня виїхав на зустріч із дівчиною, з якою доти спілкувався тільки через соцмережі, в Білорусь. І потім зник. Коли Ігор приїхав у Білорусь, йому повідомили, що його сина оголошено в розшук за ініціативою ФСБ РФ. Батько Павла впевнений, що спецслужби РФ провели цю операцію, щоб виманити його сина в Білорусь і "надягти на нього там наручники за дописи в соцмережах". Тим часом Державна прикордонна служба України офіційно підтвердила факт перетину Павлом Грибом кордону з Білоруссю.

30 серпня заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль заявила, що "Білорусь на словах поводиться як партнер, а насправді діє зовсім по-іншому". Ця заява прозвучала на тлі скандалу навколо зникнення українця Павла Гриба в Білорусі.

7 вересня директор Департаменту консульської служби МЗС України Василь Кирилич повідомив, що 19-річний громадян України Павло Гриб, який зник у білоруському Гомелі, перебуває в управлінні ФСБ Росії в Краснодарі.

12 жовтня батько П. Гриба І. Гриб повідомив, що російська сторона відмовила українським лікарям у допуску до його сина. "Усі спроби потрапити в СІЗО-5 м. Краснодар було відхилено, без відповіді російської сторони", - розповів він.

18 жовтня Жовтневий районний суд Краснодара (РФ) продовжив утримання під вартою Павла Гриба до 4 січня 2018 року.

У Державній прикордонній службі України висловили обурення таким рішенням російського суду. У відомстві нагадали, що ноту протесту висловило Міністерство закордонних справ України, оскільки "безпідставне утримання Павла Гриба під вартою в СІЗО Краснодара за сфабрикованим звинуваченням є черговим свідченням політичного характеру справи".

Автор: Леся Карпенко