"Схематоз", "ліві" люди та беззаконня, - повний кавалер ордена "За мужність" Павло Чайка розповів про закупівлі Міноборони

Автор: Віолетта Кіртока

Офіцера Павла Чайку "попросили" піти з Управління контролю якості Міністерства оборони України, бо він почав заважати впроваджувати схеми, які дозволяють заробляти на державних закупівлях.

Офіцера "попросили" піти з Управління контролю якості Міністерства оборони України, бо він почав заважати впроваджувати схеми, які дозволяють заробляти на державних закупівлях

Армія – система досить закрита, особливо те, що стосується її забезпечення. З початком війни проблеми цієї сфери яскраво вилізли назовні. Багато що допомогли вирішити волонтери, але відразу було зрозуміло – вся система має бути зміненою. І коли у Збройних силах було створено Головне управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення, туди запросили працювати і бійців 79-ої десантної бригади. Це були не тилові чи штабні, так звані паркетні офіцери, а справжні бійці, які пройшли запеклі бої і на власному досвіді знають, яка форма зручна, скільки взуття потрібно, навіщо термобілизна та який бронежилет допоможе врятувати життя. Здавалося – ці точно не зламаються об суми з п’ятьма-шістьма нулями. Та коли вибухнула справа бронежилетів, несподівано виявилося, що і бойові офіцери – звичайні люди, які можуть схибити.

У таких випадках, як правило, ті, хто знають правду, відмовчуються, вважаючи, що не можна виносити "сміття з хати", а якщо і розбираються із справами, то тихо, всередині. Але щоб все ж таки навести порядок і перемогти корупцію, яка захоплює в свої обійми слабких за природою своєю людей, потрібно говорити про це публічно. А для цього потрібна неабияка мужність. Її не бракує людині, яка довела це в боях – Павло Чайка став першим на цій війні бійцем, який за два перші роки отримав всі три ордени "За мужність". Побачивши, як змінюються принципи роботи в управлінні, куди його запросили працювати побратими, як гроші перемагають здоровий глузд та порядність, Павло не змовчав перед керівництвом і не хоче мовчати перед суспільством. Бо для нього честь мундира та офіцерського слова – найважливіші.

Початок. Бойові офіцери в системі Міністерства оборони

Я прийшов у це управління після того, як через поранення не міг повною мірою служити в 79-ій бригаді. Мені запропонували перейти в Міністерство оборони і займатися контролем якості сучасних речей, які розробляли і закупляли для армії. Це те, що потребувало змін, удосконалення, осучаснення. І мені це було цікаво. Тим більше, що в це управління вже прийшли мої побратими, з якими ми пліч-о-пліч воювали в Донецькому аеропорту та під Дебальцевим. Очолив управління, куди я потрапив, Михайло Каморянський. Начальником головного управління, якому ми підпорядковувалися, був Дмитро Марченко. Сергій Почтаренко став його заступником. Всі готові були змінювати застарілу армійську систему.

Я займався контролем якості форми, яку зараз носять бійці.

З часом виявилося, що сам Марченко і люди, які привели його в цю систему, не зовсім розділяли наші погляди на чесну роботу. Вони знайшли спосіб, як можна заробити на "хліб з маслом" і прекрасно цим займалися, доки не трапилося лихо з бронежилетами. Ця справа стала каталізатором випливання назовні схем, за допомогою яких Марченко і управляв постачальниками форми.

Про оборудки стало відомо, лише коли моїх колег затримали. На той момент я знав лише про деякі нюанси, пов’язані з якістю бронежилетів, всі інші схеми повилазили пізніше. І мені страшенно прикро, що мої друзі пішли на це. На жаль, навіть вийшовши із СІЗО, Дмитро не вгамувався, а навпаки – продовжив діяти ще зухваліше. Після СІЗО він пішов на посаду в Міністерство оборони і наче не мав мати стосунку до нашого управління, поки іде слідство і не відбувся суд.

На місці Марченка в Головному управлінні залишився Вадим Старощук – також офіцер 79-ої бригади. А в нашому управлінні тимчасово виконуючим обов’язки призначили Юліана Жигадла. За період, поки ніхто не застосовував якихось схем, до торгів було допущено набагато більше виробників. Виявилося, що багато хто з них має продукцію, цілком конкурентно спроможну, але їх не допускали до тендерів. Ми дізналися, що саме на етапі отримання висновків про відповідність зразків до технічної документації виникла можливість заробляти гроші і вирішувати, кого допускати до торгів, а кого ні.

Висновки – як допуск до торгів

Під час проведення процедури закупівлі за Законом України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" у замовника процедури закупівлі (у випадку з Міністерством оборони України це Департамент державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів МОУ) є право вимагати в оголошенні про проведення відбору надання учасником відбору для перевірки одиницю товару. Тобто - постачальник, який хоче брати участь у тендері, має надати нам одиницю товару. Якщо постачальник пропонує, наприклад, футболки чи білизну чи кепки, він має привезти у спеціально організований відділ футболку, труси, кепку з лабораторними висновками. Вивчивши всі шви, тканину, з якої виготовлено зразок, чи пришиті ґудзики згідно із зазначеними параметрам в технічній документації, чи шнур для кріплення кепки затягується потрібним пластиковим зажимом, що зафіксовано в паперах. За відповідності зразка технічній супутній документації надається висновок, який служить допуском до тендера. В ньому і криється корупція.

Відповідно до вказівок Антимонопольного комітету України та Рішення Господарського суду за скаргами учасників процедури таке вимагання зразків є протиправним. Учасники тендерів не мають цього робити. Але їх примушують грати саме за такими правилами – показувати, що саме вони виставляють на торги.

У Міноборони розроблено порядок здійснення перевірки зразків предметів речового майна на відповідність вимогам нормативної або технічної документації та зразкам-еталонам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 15.03.2017 № 150, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 квітня 2017 р. за № 474/30342, який врегульовує процедуру перевірки одиниці товару, яка надається учасником відбору під час проведення процедури закупівлі, у яких замовником є Міністерство оборони України. Цим Порядком визначено, що організація перевірки зразків предметів речового майна на відповідність встановленим вимогам покладається на Головне управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України, а перевірку здійснює комісія, склад якої затверджується окремим рішенням Міноборони.

Результатом перевірки одиниці товару є видача висновку комісії про результати перевірки зразка, який підтверджує або не підтверджує його відповідність встановленим вимогам.

Висновки про результати перевірки зразка предмета речового майна дають змогу членам перевіряючої комісії знати персональні дані учасників тендерної пропозиції. Від цих людей і може відбуватися виток цієї інформації – хто і з чим заходить на тендер.

Таким чином, завдяки цим висновкам, інформація перестає бути конфіденційною і дає змогу виробникам заздалегідь домовитися між собою, розподіливши лоти з узгодженою ціною.

Такі висновки можна зробити, проаналізувавши тендерні процедури Міноборони в системі "ProZorro", наприклад, за останні декілька місяців.

Так, предмет закупівлі "Куртка вітровологозахисна зимова", вид 1 та вид 6 (процедура UA-2020-06-25-010123-a) розбито на 7 лотів, на загальну суму 171 360 000 грн. Участь у процедурі брали від 2 до 9 учасників, залежно від лоту. Однак остаточна пропозиція учасників не відрізнялася від первинної. Тобто під час процедури суб’єкти господарювання не конкурували за ціною. По жодному лоту учасники не знижували ціну. При цьому 7 лотів отримали 7 різних суб’єктів господарювання. 

Аналогічна ситуація під час процедури закупівлі, наприклад, таких предметів:

- Кожух звичайний (пальто хутряне), вид 1 (UA-2020-07-15-007400-c) на суму 30 260 000 грн.

- Куртка зимова (демісезонна) з тканини плащової гладкопофарбованої з мембранним покриттям (UA-2020-05-19-006305-c) на суму 19 321 848 грн.

- Кітель та штани (UA-2020-06-12-004868-c) на суму 20 305 440 грн.

- Штани вітровологозахисні зимові, вид 1 та вид 6 (UA-2020-06-25-006916-a) на суму 38 462 760 грн.

Така змова учасників процедури призводить до бюджетних витрат та закупівлі товарів за завищеними цінами.

Крім цього, за допомогою зазначених вище висновків Міноборони може впливати на кількість учасників процедури закупівлі, наприклад надаючи висновки про невідповідність товару заявленим вимогам тим суб’єктам господарювання, з якими не складаються "дружні відносини" та навпаки, надавати висновки тим, хто входить до кола "своїх".

Криворізький прокурор "часів Януковича" проти бойових офіцерів

Після звільнення під заставу Марченко, попри те, що тепер він працює зовсім в іншій структурі, почав спеціально формувати відділ Головного управління, щоб залишити за собою можливість надавати та контролювати висновки тим постачальникам, які готові виходити на тендер. Побачивши бурхливу діяльність Дмитра, поважні люди спробували його спинити, в очі йому кажучи: "Дімо, це корупція! Тебе посадять". Добре це розуміючи, Дмитро підписав схему нового відділу перевірки технічних вимог, де саме його люди мали видавати висновки.

Призначити начальником нового відділу планувалося підполковника Олександра Алєксєєнка, який обіймає посаду начальника відділу перевірки відповідності речового майна Управління контролю якості та який входить до складу комісії, що надає висновки. Це людина Марченка і саме під нього і зробили цей новий відділ, завдяки чому можна буде контролювати видачу висновків учасникам закупівель. Але не все пішло гладко. Цей відділ досі не сформовано. Проте Олександра Алєксєєнка вдалося призначити виконувачем обов’язків начальника Управління контролю якості. Відтепер він за посадою є головою вищезазначеної комісії. Тобто свого вони таки домоглися. Після цього Олександр Алєксєєнко почав наполегливо порушувати питання перед керівництвом Міноборони щодо передачі функції організації перевірки зразків товару учасників закупівель у ввірений йому підрозділ (Управління контролю якості), шляхом внесення відповідних змін в наказ Міноборони від 15.03.2017 № 150. Алєксєєнко має повну підтримку заступника міністра оборони Ігоря Халімона, який по першому проханню підтримує всі його ідеї. Тепер сам Халімон робить все, щоб не повернути на посади Каморянського і Почтаренка, а призначити тих, хто буде і надалі працювати за впровадженими схемами.

Але в управлінні залишилися люди, які заважають працювати так, як хотілося б Марченку. Їх треба було позбутися. І передусім прибрали чесного і приципового Жигадла. Він якраз вирішив навчатися в академії Черняховського на факультеті Оперативно-Тактичного Рівня на заочній платній формі навчання, що давало йому змогу продовжувати працювати в управлінні. Марченко вже неодноразово позбавлявся тих, хто йому заважав, роблячи їм "послугу" і "турбуючись" про них - домовляючись про те, щоб вони вчилися в академії на стаціонарному відділенні і відправляючи їх подалі від управління. Так сталося і з Жигадлом – він потрапив на стаціонарні піврічні курси.

Паралельно з тим за спиною у Жигадла готують наказ на тимчасово виконуючого обов’язки начальника управління контролю якості і призначають - ні, не Каморянського, як цього очікували, а Алєксєєнка. До речі, і це також відомо, він у минулому – криворізький прокурор, який втік від люстрації в армію і дивним чином завдяки Ользі Капінус опинився не на передовій, а в Києві, у Марченка.

Після призначення Алєксєєнко одразу почав виконувати завдання своїх кураторів. Перший документ, який був особисто ним відпрацьований, це звернення до Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України щодо готовності Управління контролю якості прийняти чохли до бронежилетів Корсар. Саме ті чохли, які наше Управління не приймало тому, що вони не відповідають якості…

Нові керівники почали міняти електронні замки на вхідних дверях управління, ставити камери, щоб слідкувати за особовим складом, створили нові поштові скриньки, з яких ведуть приховане листування, всіма шляхами перешкоджають виконувати свої функціональні обов’язки військовослужбовцям, що не входять до групи довіри, тобто тим, хто не готовий взяти участь в корупційних схемах. Обмежили доступ до службової інформації, почали допускати до відпрацювання документів людей, що не є військовослужбовцями Управління, також Алєксєєнко надав доступ цим довіреним особам до комплексної системи захисту інформації Управління, що є грубим порушенням! Пропонуючи роботу своїм людям та призначаючи на посади лояльних людей, офіцерам, які не ідуть з ними на співпрацю, запропонували посади з пониженням або взагалі шукати інше місце служби. Так було зі мною і з рештою неугодних офіцерів.

А хто ж планується до призначення на основні керівні посади нового центрального управління? Про начальника-прокурора Алєксєєнка, у якого відсутній не тільки оперативно-тактичний рівень освіти, а й взагалі базовий тактичний рівень я вже вказував. Він перетворює ввірене йому Управління на прокурорський підрозділ посіпак та "рєшал", єдиною метою яких є розширення корупційних схем в закупівлі від речового майна до продовольства та пально-мастильних матеріалів. Особливо ганебним є те, що Алєксєєнко намагається переформувати принципи роботи особового складу Управління на "прокурорський лад 90-тих", де єдиною метою було кришування, збагачення, прикриття злочинів. Він наполегливо викорінює роками сформовані армійські традиції та не зважає на офіцерський кодекс честі.

Варто також зазначити, що Алєксєєнко утримується від відзначення державних свят, таких, наприклад, як День Незалежності України, адже в Управлінні ним не видано жодного наказу, жодних особистих чи колективних привітань, ми, мабуть, єдиний підрозділ в МОУ та ЗСУ, де не було привітань та зачитування святкового наказу….Окремо слід зауважити, що Алєксєєнко постійно ухиляється від всіх тем, що стосуються нашої державності, національної ідентичності тощо, це наштовхує на певні роздуми….

На посаду заступника планується призначити замполіта Романченка, який тільки проходить навчання, щоб отримати потрібний для цього рівень. Є ще дуже цікавий офіцер. Після трьох років служби в ЗСУ лейтенант Катерина Коцуба зараз зазіхає на посаду начальника управління–заступника. Вона не має потрібної освіти, але є найкращою подругою Ольги Капінус, яка також проходить по справі бронежилетів, і Дмитра Марченка. Перший рік Катерина була солдатом, потім стала заступником начальника відділу, що відповідає званню полковник. Потім Капінус і Марченко вирішили за "гарну службу" призначити її на посаду начальника відділу, але в той час посада була зайнята. І Марченко знову "допоміг" чинному начальнику вступити на стаціонар і звільнити посаду для Коцуби. Згодом Коцуба зайняла ще вищу посаду, яку спеціально впровадили під неї, - начальника відділу – заступника начальника управління!

Я добре розумію, що в коментарях під цією статтею Марченко напише, що в його головному управлінні майже всі посади, де потрібно мати оперативно-тактичний рівень, призначені через доручення міністра оборони. Я також був призначений саме так. Але ж на моїх очах змінилося ставлення до справи, заради якої ми і прийшли сюди. На жаль, тепер команда Марченка не хоче бачити на керівних посадах в управлінні бойових та чесних побратимів, бо ми будемо продовжувати заважати їм, не погоджуватися на схеми та нечесні закупівлі. Тому на посади начальників управлінь і відділів призначаються потрібні йому люди! А решті пропонують посади, на яких порядні люди не зможуть впливати на ухвалення рішень.

Погоджуючись на цю розмову, на розкриття внутрішньої кухні, на вивертання правди, яку в цих питаннях важко побачити ззовні, розумію, що зараз мене почнуть цькувати. Але я йшов сюди не гроші заробляти на можливостях тендерів, а робити корисну справу для тих, хто залишається на фронті. Для таких як Олександр Алєксєєнко і йому подібних вираз "офіцерська честь" не має значення, вони про таке й не чули, а для мене це не порожні слова, це один з головних принципів мого служіння народу України. Можу впевнено стверджувати, що в Управлінні контролю якості та в підпорядкованих йому підрозділах є справжні бойові офіцери, які розуміють реальність подій та готові стати зі мною пліч-о-пліч в боротьбі за справедливість, а також підтвердити кожне написане мною слово. Дуже влучно в цій ситуації звучить вислів: "революцію починають романтики, а її результатами користуються негідники". Так і тут, люди, які пройшли війну та повірили в можливість долучитися до розбудови Збройних Сил України, стали лише димовою завісою в українському медіа-просторі для негідників, які під цією завісою патріотизму та небайдужості створювали корупційні схеми, задовольняли свої меркантильні забаганки, зраджували нас, зраджували нашу справу та славу тих, хто загинув у боях за свободу України!

Маю надію на суспільний розголос зазначених фактів корупції та беззаконня, сподіваюсь на підтримку, а також на здоровий глузд високопосадовців змінити свої кадрові рішення! Прошу також усіх своїх бойових побратимів, всіх, з ким ми захищали нашу країну від російської агресії, всіх, з ким ми вірно служили українському народу з розумінням сприйняти всю складну та ганебну ситуацію й підтримати мене, адже лише разом ми дійдемо до впровадження та реалізації тих ідей, час яких давно настав! Від нас залежить, якими у майбутньому будуть наші Збройні Сили України!

Віолетта Кіртока, Цензор.НЕТ