Чи буде зірвано конкурс на керівника Антикорупційної прокуратури і чи ризикне Зеленський безвізом

Автор: Тетяна Ніколаєнко

Очільник НАБУ Артем Ситник розраховував, що до 9 червня вже буде новий антикорупційний прокурор. Втім, з цієї дати дедалі частіше доводиться чути думки, що конкурс на керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури буде зірвано. Приводом може стати відмова членів конкурсної комісії працювати, а ось серед причин називають те, що головний кандидат від влади провалив співбесіду на доброчесність.

Що відбувається з конкурсом, хто може стати наступником Назара Холодницького і кого хотіли бачити в цій ролі НАБУ і Офіс президента, дізнавався Цензор.НЕТ.

***

Керівника САП обирають строком на 5 років. Мандат Назара Холодницького на цій посаді мав би скінчитись у жовтні 2020, але він не став чекати ще кілька місяців і пішов у відставку у серпні. Ще до його звільнення депутати не раз говорили про те, що треба б запустити конкурс по керівнику САП, щоб Холодницький зразу передав повноваження наступнику. Але влада не поспішала. І зараз стає зрозуміло чому.

Фактично вже майже рік Ірина Венедіктова може призначати прокурорів у резонансних справах на свій розсуд, тоді як в.о. голови САП Максим Грищук це зробити не може. Як приклад, у справі Олега Татарова керівника групи прокурорів змінили двічі, акурат тоді, коли чиновнику ОП хотіли вручити підозру. Також вже минулого тижня правоохоронці не змогли вручити повторно підозри двом адвокатам у справі "плівок Вовка" - їх не погодили в Офісі генпрокурора.

"Керівник САП є ще заступником генпрокурора, він має унікальні повноваження, які не має виконувач обов’язків, і зараз такі елементарні речі як призначення групи прокурорів — це ціла процедура за відсутності керівника САП. Підписання конкретних підозр щодо спецсуб’єктів — це контакт із генпрокурором. А саме концепція незалежності від Офісу генпрокурора була основною гарантією незалежності САП", — розповів нещодавно журналістам Артем Ситник.

На момент цієї розмови конкурсна комісія з відбору керівника САП перестала збиратися посередині третього етапу відбору – перевірки на доброчесність. Частина членів комісії з парламентської квоти перестала ходити на роботу. І тут би варто трошки пояснити про саму комісію.

Вона складається з 7 представників парламенту та 4 експертів-міжнародників, делегованих зв квотою ради прокурорів.

До цієї четвірки входять:

• Роман Куйбіда – заступник голови правління ГО "Центр політико-правових реформ", член Громадської ради доброчесності.
• Нона Цоцорія – екссуддя Європейського суду з прав людини, міжнародна консультантка з оцінки та реалізації проєктів з прав людини, боротьби з корупцією та верховенства права.
• Драго Кос – голова робочої групи з хабарництва в міжнародних бізнес-переказах в рамках Організації економічного співробітництва і розвитку.
• Томас Файрстоун – колишній прокурор США, партнер компанії "Бейкер та Маккензі".

Якщо відомство Ірини Венедіктової оперативно віддало свою квоту міжнародникам, то в парламенті процес затягнувся до осені і відбувався зі скандалом. З першого разу комісію обрати не вдалося. Щоб проголосувати кандидатів, влада добрала двох представників партії "За майбутнє" та ОПЗЖ.

До більшості членів комісії з цієї квоти були питання як щодо їхніх декларацій, так і доброчесності. Втім президент ніяк не відреагував на критику. Відтак парламент делегував таких кандидатів:

• Катерина Коваль (делегатка депгрупи "За майбутнє") – перший заступник голови Союзу юристів України. У 2010 була членом Робочої групи з питань судової реформи, відповідно до Указу Президента №440/2010 від 24.03.2010 р.. До цієї групи також входили Андрій Портнов та Олена Лукаш. ЦПК зазначає, що у 2011 році вона вказала в декларації лише 23 тис. грн доходу, при цьому того ж року купила за 326 тис. грн позашляховик.

• Олена Бусол (делегатка депгрупи "За майбутнє") – доктор юридичних наук, завідувачка кафедри спеціально-правових дисциплін у Таврійському наіцональному університеті ім. Вернадського. Кандидувала на посади в АРМА та ДБР, але провалила конкурс.

• Олексій Дрозд (делегат "Слуги народу") – доктор юридичних наук, начальник відділу докторантури і ад’юнктури Національної академії внутрішніх справ. Його призначення спричинило скандал вже тому, що він є чинним працівником Національної поліції, і за законом він не може обирати голову САП.

• В’ячеслав Навроцький (делегат від "Слуги народу") – доктор юридичних наук, професор кафедри теорії права Українського католицького університету, професор кафедри кримінального права та кримінології Львівського університету внутрішніх справ, член-кореспондент Національної академії правових наук.
• Богдан Романюк (делегат від депгрупи "Довіра") – кандидат юридичних наук, професор кафедри транспортного права і логістики Національного транспортного університету. Протягом 1977–1994 років Романюк обіймав керівні посади в центральному апараті МВС України. Відомий затриманням серійного убивці Онопрієнка. Звільнений нібито за причетність до побиття учасників націоналістичних мітингів.
• Євген Соболь (делегат від "Слуги народу") – доктор юридичних наук, завкафедри державно-правових дисциплін та адміністративного права Центральноукраїнського педагогічного університету ім. Винниченка. За даними ЦПК, чоловік 2019-го придбав квартиру в районі, де ринкова вартість таких квартир становить близько $100 000.
• Андрій Гуджал (делегат ОПЗЖ) – керівний партнер адвокатського об’єднання "ГуДеГ". Звільнився із прокуратури перед реформою в 2019 році. У ЦПК вказують, що член комісії не вказує в декларації час набуття квартири, а її ціна виглядає явно заниженою порівняно з цінами в тому ж ЖК.

Конкурс на керівника САП розпочався в лютому, до участі в ньому допустили 633 кандидатів, не допустили – 18.

Після проходження перших двох етапів конкурсу – на знання законодавства та загальні здібності - їх лишилось лише 37.

Серед кандидатів були - в.о. керівника САП Максим Грищук, прокурори САП Ігор Семак, Віталій Кравець, Роман Симків, Тарас Щербай; керівник підрозділу детективів НАБУ Олена Кролевецька, детектив НАБУ Олександр Клименко, очільник правового парламентського комітету Андрій Костін та керівник Львівської обласної прокуратури Антон Войтенко.

Після цього кандидати пройшли поліграф, а далі настав етап перевірки на доброчесність.

Перед етапом на доброчесність громадські організації Центр протидії корупції, Фундація DEJURE, Автомайдан та Трансперенсі Інтернешнл Україна проаналізували декларації, кар’єру та спосіб життя претендентів на високу посаду. 21 кандидат викликав сумніви у експертів і свої зауваження вони передали конкурсній комісії.

Серед тих, до кого в антикорупціонерів були питання виявились уже згаданий Костін, детектив НАБУ Олег Борисенко, відомий фігуруванням в матеріалах Бігуса про блокування справи Укроборонпрому, керівник Львівської прокуратури Олег Войтенко, старший детектив НАБУ Олег Гейко (спосіб життя якого не відповідає задекларованим доходам), заступник начальника відділу Офісу генпрокурора Ярослав Дорошенко (через імовірне заниження вартості житла).

До 4 червня конкурсна комісія "забракувала" 20 кандидатів, серед них нинішнього в.о. голови САП Максима Грищука та прокурора Олександра Божка, що отримував погрози від Андрія Портнова.

Але найепічнішим в цьому плані видалося 4 червня.

На початку трансляції засідання цього дня можна було почути шмат закадрового діалогу членів комісії.

-Слухайте, нам вже так скоро нікого буде вибирати

-Ну вони ж знають, що роблять.

Саме в цей день співбесіди проходили фаворити – Олена Кролевецька, яка за сумою двох конкурсів мала найвищий бал, та Андрій Костін, якого з осені 2020 року називали головним фаворитом від Банкової (запасним нібито мав бути Войтенко).

Костін проходив співбесіду першим, метою своєї діяльності назвав зробити роботу САП економічно ефективною. Після короткої самопрезентації члени комісії в особі Катерини Коваль озвучили кандидату ті питання, які поставили щодо його доброчесності громадські активісти.

Зокрема, перше питання стосувалось того, чому його дружина працює помічником-консультантом його колеги по партії, парламенту й комітету Дирдіна, а дружина Дирдіна — помічником-консультантом Костіна. Крім того, з депутатом Задорожним Костін тако само обмінявся дітьми: помічником-консультантом останнього працює донька Костіна, а син Задорожного — помічником-консультантом Костіна. На відміну від дружин, діти працюють на платній основі.

Андрій Костін

Кандидат в керівники САП в цьому непотизму не бачить, і запевнив членів комісії, що в сині колеги побачив виключно класного фахівця, який ще й з вільною англійською мовою.

"Знаєте, в мене як людини, яка виросла в юридичній родині – моя мати все життя працювала адвокатом, моя дружина працює адвокатом, мій дід – тато моєї матері багато років був суддею і очолював одеський обласний суд - тому я маю розуміння, яким чином виховується дитина в юридичній родині", - заявив комісії Костін.

Наступне питання стосувалось того, чому Костін вже після окупації кілька разів їздив до Криму. Кандидат пояснив, що робив це… щоб поспілкуватись зі своїм сімейним лікарем.

Найбільше ж членів комісії цікавило, як він збирається бути незалежним і нейтральним, якщо депутатом та членом партії "Слуга народу". На це Костін заявив, що залишить партію, коли переможе.

Напевно, членів комісії це мало б сильно насторожити, але не всіх.

Член комісії Бусол заявила, що кандидат – "вигідно відрізняється від попередніх усіх кандидатів. Тут помітний масштаб і державне мислення. тому я не знаю…".

Член комісії по квоті ОПЗЖ Гуджал зауважив: "Видно, що цей кандидат досвідчений, фаховий… Як на мене досить достойний кандидат, професійний".

Крім того, члени комісії ще кілька хвилин обговорювали, що непотизм законами України не заборонений, а у відвіданнях Криму нема нічого незаконного.

Втім, голосування Костін програв. За нього проголосували Гуджал, Соболь, Романюк, Коваль, Бусол. Проти були міжнародники, а також Навроцький.

Фаворит Банкової вилетів з конкурсу.

Через одного кандидата була черга Олени Кролевецької. Вона начальник відділу детективів НАБУ, кому належить розробка операції в бурштиновій справі, і чиї співробітники займались справою Татарова. Її називали головним кандидатом, на кого ставило НАБУ.

До Кролевецької в комісії було дуже багато питань – одне з перших, чи не має вона долі в бурштиновому бізнесі. Потім взялися за родичів - чи не вплине на її роботу керівником САП те, що її батько проживає в Росії (з 2007 року), чи знав батько, що вона за довіреністю продавала його квартиру, яку йому в спадок лишила родичка, і чому вона живе не в Києві – їй же на роботу ходити.

Далі питання, чому вона проходила двічі поліграф і чи не намагалась вона його надурити (справді 6 кандидатів не змогли з першого разу пройти перевірку).

Ще одна частина питань – чи не подруга вона Дарини Чиж, яка колись працювала в прес-службі НАБУ, і у деяких ЗМІ фігурує як іноземна шпигунка, яка зливала матеріали справ посольствам.

Тут за кандидатку вже вступився член комісії Драго Кос і поцікавився, чи все гаразд з його колегами, і чи знають вони, що Чиж нині очолює від президента Цент боротьби з дезінформацією і на таку посаду кандидатів дуже сильно перевіряють спецслужби.

Ця репліка була сприйнята дуже негативно Бусол, яка прямо заявила, що не голосуватиме за кандидатку через те, що її підтримує Кос. Катерина Коваль поскаржилась на політизовану позицію представників ради прокурорів. Крім того, Косу влетіло за те, що він самостійно збирав інформацію про Кролевецьку. Це на фоні того, що деякі члени комісії навіть не змогли прочитати на сайті Ради, що родич Задорожнього працює в Костіна на платній основі.

Фінал для Кролевецької був таким же печальним – співбесіду на доброчесність вона не пройшла.

Закінчення дня 4 червня явно відкрило лінію конфлікту між представниками парламентської і прокурорської квоти, так що пан Навроцький змушений був заспокоювати колег і просити не кидатися голослівними звинуваченнями і підозрами, а апелювати до фактів.

Отож, станом на 4 червня з 20 кандидатів пройшов 1 – детектив НАБУ Олександр Клименко.

Як це було, процитуємо за інтерв’ю керівника Центру протидії корупції Віталія Шабуніна Цензор.нет. "Треба було дивитись, як він той конкурс виграв. Бо детективи НАБУ все таки дуже відрізняються від інших правоохоронців. Хлопець заходить і сходу заявляє: "Я доганяв Татарова". Треба було бачити, як попливла парламентська квота. Здається, кожен в цій шістці вирішив, "я краще за нього проголосую від гріха подалі". Так він і пройшов. Бо кожен вирішив, що хай мараються інші".

Тема Татарова – хвороблива не лише для української влади, але і для комісії. Кілька членів комісії, включаючи голову Катерину Коваль, певним чином пов’язані з представником ОП. Віталій Шабунін навіть переконаний, що саме Татаров впливає на комісію. Тому і була така реакція, щоб зайвий раз не нариватись на звинувачення.

Співбесіда, де провалились Костін і Кролевецька, була останньою, коли збиралась комісія.

Минулого тижня не відбулись 5 засідань, що змусило представників громадських організацій підозрювати, що конкурс зірвуть.

Голова комісії Катерина Коваль такий варіант заперечує. Вона каже, що члени комісії просто хворіють і нема кворуму.

"Одного разу засідання відбувалося онлайн за участі члена Конкурсної комісії з реанімаційної палати. Цього не помічають ЗМІ", - поскаржилася Коваль.

Вона також вказує, що конкурс прозорий і що це навіть визнає Шабунін.

"Методологічно комісія виписала всі нормативні документи і рішення відповідно до правил юридичної техніки і міжнародних стандартів проведення конкурсів. Перший конкурс де всі процедури і етапи унеможливлюють суб'єктивний фактор членів КК. Тиск щодо вибору кандидатів здійснюють тільки ЗМІ і ЦПК . Поліграф показав агентів спецслужб іноземних держав, кандидатів з подвійним громадянством , наркотично залежних кандидатів та корупціонерів які беруть хабарі в біткоїнах" - зауважила голова комісії.

Вона також вважає, що якби була інша модель голосування, то конкурс вже було б завершено.

"Комісія організовує і проводить Конкурс. За професійні здібності , лідерські , етичні стандарти та доброчесність відповідальність несуть кандидати. Комісія на громадських засадах провела 29 засідань. Через неявку іноземних колег було скасовано дуже багато засідань. Голосування 5/ 2. При голосуванні більшістю голосів Комісія уже давно б закінчила Конкурс", - наголошує Коваль.

Натомість Шабунін вважає, що якби іноземці не мали блокуючого голосу, то влада вже дійсно давно б протягнула свого кандидата.

Керівниця юридичного відділу Transparency International Ukraine Катерина Риженко теж не виключає, що ситуація має три варіанти завершення – пауза таки завершиться і конкурс буде рухатись далі, конкурс ще довгий час перебуватиме в такому стані, а тим часом ОГП вирішуватиме долю справ, які веде НАБУ, конкурс буде якимсь чином зірвано і оголошено новий.

Шабунін не виключає, що зірвати можуть через позов одного з кандидатів в ОАСК. Зараз експерт сподівається на жорству позицію міжнародників, під тиском яких Офіс президента не піде на те, щоб зірвати конкурс і він таки дійде до логічного кінця.

Позиція Заходу дійсно буде в цьому питанні жорсткою, адже незалежність САП – одна з ключових умов, до яких прив’язаний безвіз та надання міжнародної допомоги.

Саме тому Шабунін називає потенційний зрив конкурсу – репутаційним самогубством бензопилою для Зеленського.

Тетяна Ніколаєнко, Цензор. НЕТ