Нардеп "Батьківщини" Сергій Євтушок: "За три скликання в Раді я ніколи не чув стільки лайки, як зараз, тим більше від жінок! Отакі нові обличчя..."
"Цензор.НЕТ" поговорив із народним депутатом "Батьківщини" Сергієм Євтушком про можливі зміни регламенту Верховної Ради, перезапуск державного телеканалу "Рада" та депутатів-прогульників.
***
Після пертурбацій у керівництві Верховної Ради влада порушила питання про зміну правил парламентської роботи – вирішила "інсталювати" регламент. Створили для цього робочу групу, яку очолив перший віцеспікер Олександр Корнієнко. Кожна фракція мала можливість делегувати туди свого представника. "Батьківщина" направила Сергія Євтушка, оскільки він є першим заступником голови профільного парламентського комітету з питань регламенту. Ми зустрілися з ним, щоб обговорити, які ж "сюрпризи" для депутатів готує монобільшість.
"ПЕНСІЙНА РЕФОРМА ВЛАДИ НАГАДУЄ СХЕМУ "МММ""
- 8 грудня відбулося перше установче засідання робочої групи. Хоч процес лише розпочався, ми уже знаємо, що влада пропонує в частині змін до регламенту. Зокрема йдеться про paperless – перехід на електронну документацію, хочуть запровадити онлайн-голосування. Як ви оцінюєте пропозиції монобільшості?
- Забіжу наперед і повідомлю, що ці новації стосуватимуться не сьогодення. Йдеться про зміни до регламенту для наступного та подальших скликань.
Справді, на першому установчому засіданні ми озвучили свої пропозиції. Ми говорили про багато речей, зокрема щодо організації роботи Верховної Ради з точки зору використання електронних ресурсів на заміну паперовим. Я вважаю, це на часі. Але потрібно, як мінімум, зберегти перехідний період. Як максимум – дати працювати і в електронному режимі, і з паперовими носіями. Дійсно, обсяг інформації у вигляді законопроєктів та постанов настільки великий, що варто було б економити на папері, при цьому адаптуватися під електронне користування. Говорімо відверто – не всі народні депутати готові до таких змін. Тому я і кажу про необхідність перехідного періоду із такою змішаною системою.
Але увагу привертає більш глобальне питання – ініціатива влади стосовно обмеження прав суб’єкта законодавчої ініціативи, яким є народний депутат. Хочуть змінити 119 статтю регламенту, щоб унеможливити подання поправок до законів, часто гострих та контроверсійних…
- Хочуть зробити свої ініціативи безальтернативними?
- Так. Зараз вони застосовують спецпроцедуру, щоб "збити" поправки. Ми пам’ятаємо, як використовували її під час голосування по "Приватбанку". Тоді обіцяли, що це перший і останній раз. Але потім ми декілька разів бачили, як провладна більшість приймала рішення за такою схемою. Їм сподобалось. Тому що, по-перше, у такому разі народні депутати на всю країну не озвучують свої позиції. По-друге, вони не хочуть, щоб відбувалося обговорення тих суперечливих питань, які вони там "зашивають" – наприклад, лобістські історії. Коли ж народні депутати мають змогу озвучувати, що насправді відбувається, українці отримують можливість це бачити й чути. А вони хочуть обмежити ці права. Ми проти такого.
Наголошу також на стосунках опозиції та влади. Вони повинні бути прописані у регламенті таким чином, щоб не виникало запитань, наприклад, у випадку, коли ти отримуєш монобільшість. Бо поки виходить так: не за законом чи якимось документом ти повністю розподіляєш і контрольні функції Верховної Ради, і здійснюєш призначення на посади. До прикладу, парламентські комітети з питань свободи слова, бюджету та регламенту у нормальній демократичній та правовій країні має очолювати опозиція. Як і мати посаду першого віцеспікера. А що бачимо у нас? "Слуги народу", отримавши абсолютну повноту влади, провели розподіл на свій розсуд. Ще й придумали якесь квотування. Де воно прописано? Захотіли – дали ряд заступників голів комітетів. "Батьківщині" – партії, яка майже усі скликання в парламенті, віддали лише голову комітету з питань молоді і спорту. Вибачте (посміхається. – О.М.)…
- Але ж дали вам і посаду віцеспікера.
- Однак не першого віцеспікера, як мало б бути. Дивіться, у нас в опозиції перебуває щонайменше три фракції. А бюджетний комітет очолює "слуга", регламентний так само. Хіба з питань свободи слова віддали ОПЗЖ. Контроль за публічними коштами, як-от Рахункова палата, теж має відходити опозиції для того, щоб здійснювався нагляд за владою. Тоді все буде нормально. А так вони самі пишуть програми, затверджують, виконують і собі ж звітують (всміхається. – О.М.). Чи має це право на успіх? Навряд. Повинен бути змагальний процес: одні організовують, виконують та звітують, інші – контролюють і показують, що відбувається.
- Справді, монобільшість давно не приховує свого бажання боротися із, як вони висловлюються, "поправковий спамом". Але є ще одне важливе питання, на яке варто було б звернути увагу робочій групі, як-от етика поведінки народного депутата. Чи не обговорюються такі ситуації, наприклад, як було із нецензурним жестом Гео Лероса в бік президента та голови його офісу, або висловлювання Галини Третьякової про смерть Антона Полякова? Придумали, як карати?
- Ні. Не думаю, що такі механізми будуть прописані. Якщо говорити про ту ж Третьякову, то тут ідеться про питання моралі та моральності. Усі чули ряд її заяв, які просто дратують суспільство, як-от про дітей низької якості та їхніх батьків. При цьому вона паралельно перебуває на посаді голови соціального комітету, яка якраз і повинна опікуватися питаннями соцзахисту, вибачте, тут уже якийсь внутрішній конфлікт інтересів. Якщо у неї все зводиться до того, щоб максимально обмежити людей у доступі до соціальних програм, то їй потрібно не в цей комітет. Вона має завдання максимально обмежити фінансування тих чи інших соціальних груп, що успішно й робить…
- Певне, перед нею таке завдання поставили. Ми знаємо, із ким її пов’язують.
- Це перше. Друге, у кулуарах (це неофіційна інформація) кажуть, що у неї є прямий фінансовий інтерес до приватних пенсійних фондів. Ми бачимо, як у порядку денному з’являються законопроєкти, які влада впроваджує, як нову пенсійну реформу – обкладає двовідсотковим податком роботодавця і працюючих людей, щоб ті, хто виходять на пенсію, отримували гроші, які сплачуватимуться у приватний пенсійний фонд…
- Але ж немає гарантій, що ти отримаєш ту пенсію.
- Немає гарантій. Це нагадує схему "МММ" – ніхто не несе ніякої відповідальності. Ми цю історію вже проходили у 2015 році – у Нацбанку щось подібне було створено, накопичили декілька мільярдів гривень, але-де ті гроші зараз?! Ніхто ж не відповів.
"ВДЯГАТИ ДО ВР ПОРВАНІ ДЖИНСИ, НАВІТЬ ЯКЩО ВОНИ МОДНІ ТА ДОРОГІ, ЦЕ ЗАНАДТО"
- Наскільки я знаю, готує влада "сюрприз" і для парламентських журналістів - хочуть встановити скло на третьому поверсі ложі преси, щоб фотографи не знімали переписки депутатів. Також знову порушується питання, щоб закрити для нас доступ до кулуарів другого поверху. Поки, як стверджує Руслан Стефанчук, неофіційно. Ви щось про це знаєте?
- Я про це не чув. А із есемесками раніше теж були гучні скандали. Наприклад, минулого скликання депутат "Самопомочі" склав мандат (Андрія Мірошника фотографи "зловили", коли той у сесійній залі обирав дорогий тур на Мальдіви. – О.М.). Тут, знову ж таки, йдеться про мораль та моральність. Якщо ти хочеш обмежити і заборонити – це одна історія. Якщо ж, навпаки, налаштований працювати із народними депутатами, щоб на робочому місці не займалися такими речами - інша. Нехай у неробочий час виписують якісь любовні романи чи щось замовляють. Хоча, звичайно, найпростіше – поставити скло й огородитися. Знову ж таки, а чи призведе це до нормального розвитку країни? Я зараз звертаюся до "слуг": Ви й так уже із сесійної зали зробили у певному сенсі їдальню! Вони ж приходять і починають їсти прямо на робочих місцях! Я об’їздив майже усі парламенти в Європі, там, починаючи з дрескоду та поведінки, усе в класичному стилі. Найвищий законодавчий орган – у певному сенсі, це святиня, цілі епохи. Як би у ЄС із розумінням не ставилися до того, що відбувається за межами парламенту, всередині вони – класики. Я розумію, що світ модернізується. Але вдягати до Верховної Ради порвані джинси, навіть якщо вони модні та дорогі, це занадто. Що вже говорити про лайку. Мені є, із чим порівнювати – із минулим скликанням, коли був депутатом, позаминулим, коли працював помічником та перебував у кулуарах. Я ніколи не чув стільки лайки, тим більше, від жінок! Не хочу бути консерватором чи сексистом, але коли жінка застосовує, скажу так, французькі слова, це ріже вухо. Особливо у сесійній залі. Раніше я навіть від чоловіків такого не чув. А зараз це навіть для жінок у Верховній Раді – норма. Отакі нові обличчя…
- Якщо так себе поводить народний депутат, то чого нам вимагати від звичайних громадян?!
- Очевидно. Ось таке віддзеркалення того, що відбулося у 2019 році, коли у Верховній Раді з’явилися, скажемо так, різні люди. Відбулося таке політичне "цунамі", коли прийшли ті, хто за жодних обставин не повинен був переступити поріг парламенту. Дивіться, я з 2001 року знайомий із Юлією Тимошенко. До сьогоднішнього дня не чув від неї жодного такого лайливого слова. Причому ми спілкуємося майже щодня і на засіданнях, і на нарадах, і на виїздах, були й в екстрених ситуаціях, але я жодного разу не чув найменшого натяку на лайку. Ось вам порівняння.
Звичайно, ніхто не святий. Я теж. Але ніколи собі не дозволяю поганих висловлювань у публічній площині, як деякі колеги-жінки. Ніякої хамської поведінки та брутальної лайки.
- У нас президент дозволяє собі хамську поведінку із журналістами, як це було на нещодавньому пресмарафоні, то що говорити про його монобільшість?!
- Я аналізував його поведінку. Я далекий від думки, що Зеленський робить певні речі експромтом. Впевнений, що йому пишуть сценарії. Але на пресмарафоні, мені здається, він не стримався у діалозі із головним редактором "Цензор.НЕТ" та журналістом "Української правди". Причому нестриманість була з обох боків. Я трішки не розділяю усю цю історію, тому що, як би не складалися обставини, інститут президента ніхто не скасовував…
- Зеленський ще на самому початку пресмарафону почав хамити, коли спілкувався із Савіком Шустером. Багато хто звернув увагу, що він весь час повторював: я – президент, я – Верховний Головнокомандувач. Це ж теж багато про що говорить.
- Очевидно, цю історію вже треба розбирати психологам. Так от, повертаючись до самого пресмарафону, не повинно бути таких стосунків між четвертою гілкою влади та інститутом президента. Незалежно від прізвищ. Це перше.
Друге, було дуже помітно, що Зеленський нервується. Певні речі або не договорив, або не дав вичерпну відповідь. Тобто є питання. Наприклад, щодо використання гелікоптерів президентом України. Очевидно, є відповідні протоколи. Але вони повинні полягати в тому, що ти їх використовуєш для здійснення своїх повноважень, а не для польотів на дні народження. У цьому контексті хочеться звернути увагу на конкретні приклади. Коли я був у США, запитав одного сенатора, чи не хотів би він балотуватися у президенти. Він відповів, що часто успішні люди не хочуть виходити у публічну площину. Адже кожен крок президента Америки та його родини відслідковується. Якщо людина не готова до таких речей, просто не бере участі у виборах.
Наведу ще один приклад про прем’єрміністра Ізраїлю. Мені розказували, що одного разу після офіційних заходів у прем’єра залишилася чимала кількість пляшок з-під води та якихось алкогольних напоїв. Дружина вирішила їх позбутися й здала на склотару. Через те, що повні пляшки були закуплені за державні кошти, а пусті вона, виходить, продала, порушили кримінальну справу. От вам явні приклади правових країн, де, не зважаючи на посади, право працює, як годинник.
- По пресмарафону Зеленського і не тільки вистачає питань. Видається, що у влади є певний комплекс щодо відсутності власного потужного медійного майданчика. Судячи з усього, державний телеканал "Рада" має усі шанси стати таким. Минулого тижня він запрацював в оновленому режимі. Причому не без скандалів, зокрема у частині порушення постанови Верховної Ради "Про висвітлення діяльності Верховної Ради України дев’ятого скликання". Через це лідери фракцій двічі збиралися у керівництва парламенту, щоб обговорити ситуацію, що склалася…
- Я думаю, що історію із виникненням такої ідеї треба глибоко "копнути". Президент не тримає критику (що видно по тому ж пресмарафону), іноді обирає таку "траєкторію", у яку чиновник такого рівня взагалі не повинен потрапляти. Зверніть увагу, "слуги" перестали ходити на ті ефіри, де їх критикують…
- А також туди, де ставлять питання по суті.
- Звісно. Глибоко, без жодної модерації та цензури. Я буваю на токшоу на різних каналах. У мене ще жодного разу не було такого, щоб мені встановлювали якісь рамки: те говори, а те – ні. Якщо таке з’явиться, очевидно, я скажу, що в Україні почалися проблеми зі свободою слова, та припиню туди ходити. Але сьогодні я розказую про те, що бачу, що знаю, що хочу донести до людей. З іншого боку, саме влада має нести відповідальність за свої дії. Ми ж з вами почали говорити про організацію роботи Верховної Ради та зміни до регламенту. Повторюся: є влада і опозиція. У законі про регламент мають бути чітко прописані повноваження і тих, і тих. Тоді буде баланс, який призведе до розвитку країни. А поки виглядає так: ми цього не робитимемо, не ходитимемо на ефіри телеканалів, а зробимо свої за рахунок платників податків, де піаритимемося, показуватимемо лише те, що хочемо. Але такого в Україні вже не повинно відбуватися!
У Володимира Олександровича та верхівки його команди є чітке розуміння, що вони повинні створити свій медіаресурс і набувати через нього прихильність українців. Але ж створюйте собі піар не за рахунок платників податків! Якщо говорити про канал "Рада", то я б хотів, щоб усі журналісти, які там працюють, усвідомлювали та розуміли це. Не зважаючи на високі зарплати, думали про неупередженість, про об’єктивність та закон про інформацію. Якщо ж влада перетворить канал "Рада" у свій рупор, то потрібно думати про певні кримінальні справи, бо йдеться про державні кошти. Беріть свої гроші та створюйте канал та розкручуйте його…
- Та йдіть до списку олігархів.
- До речі, йдіть до списку олігархів (посміхається. – О.М.), а не створюйте собі піар на базі каналу, який повинен висвітлювати виключно діяльність народних депутатів, не зважаючи на те, провладні вони чи опозиційні.
- Тут є ще ряд, як зараз прийнято казати, "зашкварів". Наприклад, перезапуском телеканалу займається медіапродюсер Олексій Семенов, який запускав телеканали "112", "NewsOne". Якийсь сюрреалізм: РНБО блокує канали Віктора Медведчука, а "другою рукою" влада за кошти бюджету дає роботу людям, які на нього працювали, і довіряє формувати інформаційну політику державного каналу…
- У мене таке враження, що Зеленський взагалі не зважає на так званий закон про люстрацію. Навіть колишній голова Офісу президента Андрій Богдан під нього підпадав, але президент його все одно призначив. Правда, потім звільнив, але то інша історія (всміхається. – О.М.). Насправді, Зеленський набрав багато людей, які не мають права очолювати ті чи інші напрямки. Але на це ніхто не звертає увагу! Ми ж бачимо, що по розвідці є питання, по МВС. Думаю, серед народних депутатів чимало тих, хто із кількома паспортами. Як казав Ігор Валерійович (Коломойський. – О.М.): "Подвійне громадянство заборонено, а от потрійне – без проблем" (посміхається. – О.М.). У Зеленського – коротка лава запасних. Уже змінилося близько 50 міністрів. Уряд у нас - без затвердженої програми дій. Як може системно працювати кожне міністерство, розуміючи: не сьогодні-завтра міністра звільнять, тому що так захочеться?! Ви ж бачили, що багато хто з них пішов через кон’юнктурні домовленості. Не говориться про показники відомств, про проведення реформ. Ці складові відходять на задній план. Відштовхуються від того: свій – не свій, тобто особисте ставлення. Не хочу називати прізвища, але було декілька міністрів, які, справді, хотіли проводити реформи та йти попереду, а не "гасити пожежі". Однак їх звільнили. Зараз я бачу, що нормально і системно працювати будь-яке міністерство не може через недолугу кадрову політику. Цей швидкоплинний графік зміни керівників центральних органів влади як раз і дає мені підстави так вважати.
Ви зверніть увагу на соціологію - рейтинг влади падає, тому що люди починають усвідомлювати своє розчарування, а отже максимально підтримують дочасні вибори і зміну уряду. У нинішній ситуації хорошим кризовим менеджером могла б стати Юлія Тимошенко, яка уже себе добре в цьому показувала.
- Із кадрами проблема не тільки у влади, а і на каналі "Рада", який ми з вами обговорюємо. Вийшов анонс, що там працюватимуть ведучі із "112-го" та "Zik’у", свою програму презентував скандальний політтехнолог Володимир Петров. Він у першому ж ефірі "Ради" розповідав про татуювання свиней. На державному телеканалі, який висвітлює роботу парламенту порушується така тема. Причому коли він сказав: "А зараз про справжнє свинство", перейшов до розповіді про Ангелу Меркель. Якщо без емоцій, то складається враження, з огляду на стиль поведінки представників влади, що ця провокація запланована спеціально. Вам так не здається?
- У мене складається інше враження: що влада непрофесійна. Ми маємо профнепридатний уряд. Викликів чимало, як в енергосфері та у охороні здоров’я, так і в інших галузях. Ми не бачимо ніяких реформ. Хіба що Мінцифри може трошки тут похизуватися. Але ж ви для початку дайте людям в село інтернет. Там у школах навіть його немає. Інколи їздиш, а там відсутній будь-який зв’язок. Причому діти займаються в три зміни. Так от побудуйте школи, налаштуйте там інтернет, а потім уже впроваджуйте якісь нововведення.
Професійний управлінець має розуміти ситуацію та чітко вибудовувати пріоритетність. Сьогодні для початку він би направив основний ресурс на безпеку країни. А ми бачимо неприкриті кордони із Білоруссю та Росією, коли там є реальна загроза. Це перше.
Друге, ми бачимо сумну статистику смертності від COVID-19. Рятуй людей негайно! Що ж ти направляєш кошти на "Велике будівництво", що не є першочерговим у нинішній ситуації?! Ще в цьому році ми виділяємо на нього додатково 19 мільярдів гривень. А на кордоні із Білоруссю у нас стоять біженці, які намагаються потрапити до Європейського Союзу. Де гарантія, що вони завтра нас не штурмуватимуть?
Третє, заробітна плата й пенсії. Додати пенсіонерам 180 гривень у наступному році із нинішніми темпами інфляції, це ж навіть не смішно! Подивіться, що за ці кошти можна було купити в магазині тиждень тому, а що зараз! Ось тут потрібно реагувати та оперативно діяти. А у нас що? Давайте будувати дороги, де можна отримати "відкати" та попіаритися. І канал "Рада" тут "в допомогу". Я зараз аналізую роботу минулого скликання Верховної Ради. От ми створили Державний дорожній фонд. Я був співавтором цього закону, який був написаний ще у 2016 році, а наступного вже почав діяти. Але, знову ж таки, із перехідним періодом. Надходження до фонду пішли із 2018 року, а за рік він вже запрацював на повну потужність. Так от "Велике будівництво" складається із Дорожнього фонду, соцеконому, який роздається у вигляді хабарів народним депутатам за "правильне голосування" (хоча і раніше такі випадки були, хоч і не настільки масово, як зараз) та Державного фонду регіонального розвитку. То що ж тут нового?!
- Нова красива назва.
- Це так. Але ж Дорожній фонд працював із 2019 року. Тому, як мінімум, несправедливо говорити: "От ми прийшли, і почали будуватися дороги". Правильно було б сказати, що "Велике будівництво" відбувається за рахунок платників податків, які все це фінансують. Правда, зараз виникає питання, як далі розвиватимуться події по наповненню дохідної частини бюджету. Чи зможуть витримати податковий тиск малий та середній бізнес? Навіть на тому ж додатковому введенні РРО мікробізнеси втрачатимуть. Виживуть тільки більш-менш стійкі. Решта закриватимуться, а люди виїжджатимуть з країни. Я днями мав розмову із одним підприємцем. Зідзвонилися з побутових питань. Я тоді вже спитав: "Як твій бізнес?" Він відповідає: "Жартуєш?! Я закрився і вже пів року їжджу на фурі у Польщу, заробляю 1200 євро на місяць". У той час, як усі країни думають, як фінансово підтримати малого підприємця, у нас – зворотній процес. Ще й назвали законопроєкт 5600 ресурсним. Так скажіть уже прямо: законопроєкт про збільшення податків для малого та середнього бізнесу. Це буде чесно. Як такі дії можна пояснити?!
- Вони це пояснюють тим, що мають намір наповнити бюджет.
- А чи наповнять вони бюджет у такий спосіб, якщо частина бізнесу закриється чи перейде в тінь?! Ось це питання.
- Попри ці проблеми, на телеканал "Рада" наступного року виділять 320 мільйонів гривень. Чи не занадто це?
- Якщо ви для себе створюєте піармайданчик за кошти платників податків, то вибачте… Так, телеканал потрібен, як і його оновлення, адже там навіть студії були застарілі, але ж не у такий спосіб! Дивіться, до нашого регламентного комітету уже надходить чимало звернень. На другому поверсі, де розмістили студію "Ради",розташований жіночий туалет. Почали скаржитися, що туди неможливо потрапити, та й загалом важко пересуватися кулуарами. Думаю, реакція буде. На наступне засідання комітету не в онлайн-режимі ми запросимо керівника Апарату Верховної Ради та обговоримо це питання.
- Із появою студії на другому поверсі "Ради" з’явилося, справді, чимало проблем для тих, хто там працює. Навіть їхні освітлення та прожектори, через що журналісти вже охрестили кулуари нічним клубом. Вам не пояснювали, чому було ухвалено таке рішення?
- Абсолютно ніхто нічого не пояснював. Треба поспілкуватися із Штучним (керівником Апарату ВР. – О.М.) та поговорити із ним, як відбуватиметься робота і народних депутатів, і телеканалу "Рада", і кулуарів.
"ЯВНИХ ДЕПУТАТІВ-ПРОГУЛЬНИКІВ ТРЕБА ЖОРСТКО КАРАТИ"
- Ви нещодавно розказували, що ваш комітет позбавив 32 народних депутатів виплат за 10 місяців через прогули. Вони у всіх фракціях є?
- Так. Озвучу вам особисту думку. Я б у цей список не поспішав вносити керівників фракцій. Не тому, що вони - "білі та пухнасті", а тому що весь час знаходяться на консультаціях, перемовинах, зустрічах із міжнародними партнерами, які часто проходять, коли відбуваються пленарні засідання. Вони "відірвані" від сесійної зали більше, аніж звичайні народні депутати. У них інший обсяг навантаження. Він величезний. Тому я б не брав їх до статистики. А явних прогульників, які не ходять без поважних причин, треба жорстко карати.
Дивіться, народний депутат має голосувати у сесійній залі 70 відсотків питань та відвідувати 50 відсотків засідань комітету. Якщо менше - позбавляють виплат. Сьогодні є ініціатива, щоб до цього додати і роботу в Тимчасових слідчих і спеціальних комісіях. Якщо ти не ходиш на засідання своєї комісії, це теж включається в статистику і ставиться питання про позбавлення коштів.
Хоча я чув і іншу історію – ніби вже кулуарно домовилися не знімати депутатські виплати, тільки зарплату. Але поки це чутки. Як буде по факту – дивитимемося у наступному році. Депутати вийдуть на роботу у пленарний режим з 24 січня.
- Про це я теж хотіла вас запитати. Минулого тижня парламент змінив календарний план і "посунув" дату виходу депутатів на роботу в сесійну залу. Виходить, більше місяця вони не збиратимуться. В країні все так добре, що можна собі таке дозволити?
- Я десь розумію, чим це викликано - мають відбутися ряд заходів у Європі. Так, депутати змінили графік роботи, але залишили за собою право проводити засідання позачергово. Зберуться за потреби.
- Ви в це вірите?
- Не дуже. Хоча змоделюймо ситуацію: не дай Бог – воєнний стан. Я впевнений, якщо питання постане гостро, то Верховна Рада швидко збереться за лічені години. 226 депутатів точно. Зараз є застереження щодо майбутнього. Попри останні перемовини й телефонні розмови Байден-Путін та Байден-Зеленський, напруга на нашому кордоні зберігається.
А от що стосується інших питань, зокрема соціальних, очевидно, владі зараз не до того – свята, все добре, не так, як у людей, тих же ФОПівців та шахтарів, які минулого тижня приходили під Верховну Раду. Ми із Юлією Тимошенко до них виходили, спілкувалися. Шахтарі вимагали погасити заборгованість. Зрештою з мільярда 400 мільйонів гривен погасили лише 300 мільйонів. На жаль, ініціатива ФОПів, яка стосувалася відтермінування введення РРО на рік, провалилася. "Слуги" до останнього відтягували позачергове засідання, на якому мало розглядатися це питання, і поставили його аж на п’ятницю, коли депутати вже пороз’їжджалися. Тому його провалили. Отакі "подарунки" влада дарує людям на свята.
Ольга Москалюк, "Цензор.НЕТ"
Фото: Наталія Шаромова,"Цензор.НЕТ"





------------------------------------------------
Справа не в нових чи старих обличчях , справа в тому що до влади дорвалось звичайнісіньке - вчорашнє вуличне бидло ,, яке раніше , зазвичай ,ошивалося в генделиках ( де йому й місце ) , а тепер раптом стало депутатом Ради ..