Голова фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев: Ми маємо великий запас міцності. Банківська система – надліквідна, немає жодних причин для того, щоб гривня девальвувала

Автор: Ольга Москалюк, Юрій Віннічук

"Цензор.НЕТ" поговорив із народним депутатом фракції "Слуга народу", головою фінансового комітету ВРУ Данилом Гетманцевим про стан української економіки, податки, перезапуск наших підприємств та "План Маршалла" для України.

***

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну змусило нашу економіку перейти на військові "рейки". Підприємства перекваліфіковуються, змінюють "адреси". Влада запускає економічні стимули, вводить пільги, зменшує податки, допомагає вимушеним переселенцям. Це все є додатковим навантаженням на держбюджет.

- За рахунок чого це фінансується? Який у нас запас резерву? - цікавлюся у нардепа СН, керівника комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева.

- Ми побачили, що по податковій виконуємо бюджет за березень. По митниці буде недовиконання, - розказує. - Але у нас є допомога від партнерів, урядів іноземних держав, яка дає можливість фінансувати соціальні виплати та програми допомоги бізнесу, які ми сьогодні запроваджуємо.

"НЕМАЄ ЖОДНИХ ПРИЧИН ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ГРИВНЯ ДЕВАЛЬВУВАЛА"

- Рада на час війни схвалила податкові стимули для бізнесу. Тепер сплачувати єдиний податок зможуть не лише ФОПи-"спрощенці", а й великі підприємства. Податок на землю і екологічний податок на територіях, де йдуть бойові дії, скасовуються. Передбачаються зменшення ставки ПДВ на пальне з 20% до 7% та звільнення від акцизу на нього. Малий бізнес (перша та друга група ФОПів), якщо не в змозі, може не сплачувати податки. На який ефект розраховуєте?

- Я вам поясню загальний підхід. Він полягає в тому, що сьогодні ми повинні створити необхідні умови для економіки як такої, щоб функціонував бізнес та забезпечував виробництво необхідної продукції і давав роботу тим людям, які тут працюють. Тому рішення і уряду, і парламенту стосуються звільнення від податкового "тягаря" та різних адміністративних заходів (наприклад, скасовані усі ліцензії, окрім 20). Ми вже зробили так, щоб економіка працювала на себе і на суспільство. Безперечно, ми розуміємо, що це призведе до зменшення надходжень до державного бюджету. У той же час, це було прогнозовано, оскільки ми усвідомлюємо: багато підприємств не працюють, тому все одно ми матимемо недовиконання. Тому розраховуємо на допомогу, яка йде з-за кордону в достатньо великих обсягах.

- Ви прораховували, яким буде зменшення надходжень до держбюджету?

- Ми маємо порівнювати порівнювальні речі. Сьогодні ми не можемо прогнозувати надходження від звичайних податків. Якби ми з вами передбачали, що економіка працює на сто відсотків, могли б говорити, яким буде недовиконання. Але це неможливо зробити – зараз немає з чим порівнювати.

До того ж звертаю вашу увагу, що досить велика частина видатків з бюджету скорочується. Ми взагалі не фінансуємо капітальні видатки. Але закриваємо захищенні бюджетні статті. Це зменшує навантаження на держбюджет. У нас є військовий бюджет, сформований Міністерством фінансів. Він збалансований.

- Також скасовуються усі перевірки для усіх бізнесів, окрім тих, що стосуються цін на соціально важливі товари. Як тут убезпечитися від зловживань?

- Не скасовуються, а зупиняються податкові перевірки. І дозволяються не лише стосовно цін, а й щодо розрахунків - ми наполягаємо (і це критично важливо), щоб торгівельні мережі приймали безготівкову гривню. Ми вже досить жорстко це перевіряємо.

Ми розуміємо, що під час військових дій проведення перевірок є неефективним. Воно заважає виконанню тієї функції, про яку ми з вами вище говорити – забезпечення роботи економіки як такої. З огляду на зазначене, й було прийнято таке рішення. Але після завершення воєнного стану все, безперечно, повернеться і відновиться.

- За понад три тижні з початку повномасштабної війни Міністерство фінансів України провело сім аукціонів із продажу військових облігацій. До державного бюджету залучено 25 мільярдів гривень. На майже 5 мільярдів гривень ОВДП придбали дві тисячі громадян та представників українського бізнесу. На яку суму придбав Нацбанк?

- На відкритих аукціонах Нацбанк не купує військові облігації. Якщо ми з вами говоримо про окремі розміщення, то НБУ також викуповує облігації.

- Яку суму НБУ віддав в економіку за час війни і скільки ще можна очікувати від нього?

- У нас на сьогодні за рахунок, в тому числі, наших партнерів золотовалютні резерви Нацбанку є вищими, аніж в мирний час. Тому маємо достатньо великий запас міцності – 30 мільярдів доларів. Я переконаний, що ми не використовуватимемо усі ці кошти, щоб кредитувати уряд. Однак, наголошую, у разі чого у нас є необхідний резерв.

- Тобто нам не загрожують девальвація та ще більша інфляція?

- Ні, не загрожують. Немає жодних причин для того, щоб гривня девальвувала.

" ГРОШЕЙ В БАНКАХ ДОСТАТНЬО"

-Ваш комітет рекомендував Верховній Раді прийняти законопроєкт № 7190 (ми записували інтерв’ю напередодні засідання Верховної Ради, на якому депутати проголосували за цей проєкт закону. - О.М.), який передбачає звільнення імпорту від мита та ПДВ товарів, які завозяться підприємствами, а також звільнення від митних платежів транспортних засобів, які ввозяться громадянами. Це пільга на період воєнного стану?

- Тільки на період воєнного стану.

- Поясніть логіку.

- Логіка полягає в тому, що ми відкриваємо кордон для ввезення на територію України необхідних товарів для споживання, знімаємо будь-які бар’єри. До того ж йдеться про спрощення митних процедур. З огляду на те, що наша економіка не працює належним чином і не виробляє ті чи інші товари, ми надаємо можливість завозити їх з-за кордону без податків.

- Скільки недоотримає від цього бюджет?

- Якщо ви подивитися на виконання плану митницею, то вже зараз це – в межах 20 відсотків. Повернуся до тези, яку вже вам озвучив: порівнювати потрібно порівнювальні речі. Якщо ми з вами говоримо, що точно виконуємо бюджет по надходженнях, тоді можемо називати втрати. Якщо ж ми з вами говоримо, що сьогодні надходження митниці є взагалі непрогнозованими, то що втрачаємо?! Якусь ефемерну суму в бюджеті 2022 року, прийняту ще восени 2021 року? Немає, з чим порівнювати.

- Також ваш комітет розглядав законопроєкт № 5542-1, який має проголосувати Верховна Рада. Тут ідеться про гарантування повної суми банківських вкладів фізичним особам на час дії воєнного стану. Після закінчення війни сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами зросте до 600 тисяч гривень. Наразі максимальна сума відшкодування становить 200 тисяч гривень. Ви бачите сильний відтік депозитів з банків?

- Ні, ми не бачимо відтік депозитів. Рішення про збільшення до 600 тисяч гривень було підготовлено до війни. Тоді ми ще й рекомендували цей закон до прийняття Верховною Радою. Єдине, зараз доповнили тим, що на період воєнного часу – сто відсотків гарантування депозитів. Тому що люди повинні розуміти, що їхні кошти убезпечені. Вони мають довіряти банківській системі. Вона сьогодні – надліквідна. Тобто грошей в банках достатньо. Нацбанк належним чином рефінансує комерційні банки. Тут взагалі немає проблеми. Тому нам досить легко приймати це рішення. Якби ми мали ризики неплатоспроможності банків, тоді б говорили про вірогідність того, що буде необхідно на це витрачати кошти. Але на сьогоднішній день ми таких ризиків не бачимо.

- У суспільстві паніки немає? Люди не знімають усі кошти з депозитів?

- Немає паніки в суспільстві. Навіть підстав для цього немає.

- Ваш перший заступник в комітеті Ярослав Железняк повідомив, що у парламенті готується законопроєкт, яким передбачається запровадження додаткового податку для компаній, які продовжують працювати з Росією попри її повномасштабне вторгнення в Україну. За вашими даними, скільки таких, та який вони мають оборот?

- Ми зараз підраховуємо кількість цих компаній. Але йдеться не про кількість, не про фіскальну мету цього законопроєкту, а про те, що в Україні отримують дохід ті, хто фінансують Росію під час війни з нашою країною. Навіть якщо від цього податку буде невисокий фіскальний ефект, ми все одно повинні дати фінансову оцінку такій діяльності та спрямувати в бюджет України додаткові кошти таких компаній, які прийняли, на мою думку, хибне рішення про продовження співпраці з Росією.

- Чи можуть заборонити діяльність таких компаній?

- Чесно кажучи, я не переконаний, що таке рішення було б правильним. Іноді забороняючи діяльність таких компаній, ми шкодимо більше собі, аніж їм чи Росії. Наприклад, якщо ми візьмемо великий банк, який присутній в Україні та за кордоном, там є депозити на достатньо значну суму. Забороняючи його роботу, ми покладаємо на державний бюджет гарантування та обов’язок їхньої виплати. Це абсолютно неправильно.

"ОТРИМАННЯ АРЕШТОВАНИХ РЕЗЕРВІВ РФ – ЦЕ ДУЖЕ ВАЖКИЙ ТА ТРИВАЛИЙ ШЛЯХ"

- Україна справно сплачує за боргами під час війни. Хоча може списати це на форс-мажор і зайти в технічний дефолт. За це Мінфін уже критикували. Чому уряд продовжує обслуговувати борг?

- Перше. Питання про перемовини щодо державного боргу є закритим та відноситься до компетенції Міністерства фінансів, тому його краще публічно не коментувати.

Друге. Ми з вами згадували про ОВДП та кошти, які ми залучаємо від партнерів. Частина цих грошей є безповоротною допомогою, а інша – кредити. Оголошуючи дефолт чи будь-яку реструктуризацію, ми тим самим взагалі закриваємо можливість для запозичень. Ніхто не дасть жодної копійки державі, яка оголосила дефолт. Тому я тут абсолютно підтримую позицію Міністерства фінансів: ми платитимемо за своїми грошовими зобов’язаннями. У нас вистачить на це коштів. Як і на ті потреби, які закладені в бюджеті.

- Як ви оцінюєте шанси України отримати арештовані резерви Російської Федерації на відбудову країни?

- Я дозволю собі непопулярний вислів: отримання цих коштів - це дуже важкий і тривалий шлях. Я би точно не розраховував на швидше рішення цього питання.

- Тобто йдеться про роки?

- Так.

- Чи були подібні прецеденти в історії?

- Тут питання не стільки в нашому абсолютному праві отримати ці репарації, а в тому, чим закінчиться війна, та в якому стані опиниться країна-агресор. Згадайте Німеччину після Першої світової війни. Тоді репарації були досить великі, і вони були змушені платити. Після Другої світової війни - такі самі наслідки. Тобто прецедентів було більш, ніж достатньо. Але це багато в чому залежатиме від результатів війни та від того, якою буде позиція наших західних партнерів в цьому питанні.

- А вони на це налаштовані?

- Я чув заяви, що на сьогодні таке питання не розглядається.

Дивіться, мені було б набагато простіше сказати вам: "Так, ми вже в квітні готуватимемо рахунки для отримання коштів". Але, на жаль, треба налаштовуватися, як я сказав, на тривалий та складний процес.

- Ми розуміємо, що РФ в жодному разі добровільно не виплачуватиме репарації. Чи є можливість змусити їх заплатити?

- Є міжнародні суди. Але вони також залежать від позиції держави-агресора. Тому що у міжнародному праві діє принцип суверенітету. На державу розповсюджуються тільки ті рішення, які вона визнає. Тому у питанні заарештованих російських активів все більшою мірою залежатиме від позиції наших західних партнерів: чи підуть вони на те, щоб направити ці кошти Україні без згоди Російської Федерації.

"НА ЩАХ І ЦИБУЛІ РОСІЯНИ ПРОТЯГНУТЬ ДОСТАТНЬО ДОВГО"

- Який відсоток економіки ми уже втратили внаслідок війни?

- Є прогноз Нацбанку – 50 відсотків, заява міністра фінансів – 30 відсотків. Я особисто вважаю, що тут будь-які цифри, по-перше, можуть зашкодити. По-друге, їх передчасно називати, тому що ми не знаємо, чим усе завершиться, та якими будуть остаточні втрати. Те, що вони будуть досить великі – це факт. Як і те, що у нас буде падіння ВВП. Але також очевидно, що ми втримаємо економіку та зможемо фінансувати ті видатки, які лежать на державі. Тому жодної катастрофи немає. Дійсно, є падіння економіки. Однак ми втримуємо ситуацію. Те, що ми перевели економіку на військові рейки, евакуюємо підприємства, перезапускаємо їх на Західній України, розширюємо державне замовлення свідчить про те, що з економікою немає жодної катастрофи. Вона працює й працюватиме. Хоча, справді, її обсяги скоротяться.

- Ви говорите про те, що бізнес перезапускається на Західній Україні. Наскільки активно проходить цей процес?

- Справді, проходить, активно. У нас сьогодні – близько тисячі заявок. Ми перевели приблизно 50 підприємств. Більшість з них вже функціонують на Західній Україні. Цей процес почався не так давно – ми працюємо лише півтора тижні. Але ми бачимо досить класну динаміку. Наш комітет займається цим питанням щохвилини. Ми об’єднали зусилля по евакуації підприємств з Міністерством економіки. Маємо вже результат. Думаю, він буде ще набагато кращим.

- Чи варто зараз говорити про те, що буде з економікою, якщо війна затягнеться?

- Погано буде. Тут не треба будувати ніяких ілюзій. Чим довше затягнеться війна, тим гірше для економіки і України, і Росії. Це очевидні речі. Але конкретні цифри ми з вами зараз називати не можемо. Тому що це непрофесійна позиція, коли ти ще не маєш даних статистики, коли період часу недостатній, щоб їх отримати, а ти вже щось прогнозуєш.

Ми повинні думати про те, що нам потрібно зберегти економіку в якомога кращому стані. А скоротиться вона на 30 відсотків чи 35 – сьогодні абсолютно не принципово.

- Влада закликає українців виходити на роботу в тих регіонах, де не йдуть бойові дії. Хоча ми бачимо, що сьогодні неможливо бути впевненим у безпеці в будь-якому куточку України, адже "прилітає" від нападників і на Західну Україну. Як людям не боятися?

- Мені здається, що усі люди, які боялися, вже виїхали з України. Ті, хто залишився, мають визначитися: чи ховатимуться вони під час обстрілу у квартирі, переглядаючи телеграм-канали та доводячи себе до шаленства, чи працюватимуть на робочому місці та "куватимуть" перемогу разом з фронтом. Мені здається, що другий варіант краще. Тому заспокоювати тут нікого не треба. Дійсно, уся країна живе під загрозою. Але залишитися в Україні - це наш свідомий вибір. Таке випробування дав нам Бог. Ми повинні пройти його з честю.

- Навіть люди, далекі від економіки, розуміють: на відбудову України потрібні чималі кошти. Адже ми отримуємо величезну руйнацію інфраструктури, промисловості, житлового та комунального господарство. Чи можемо ми розраховувати на аналог "Плану Маршалла", про який говорять і наші західні партнери?

- Безперечно. Ми не тільки повинні розраховувати, а й діяти в декількох напрямках. По-перше, щоб пройти цей досить важкий для фінансової та економічної системи України час, нам допомога потрібна вже сьогодні. Кожен уряд, кожну міжнародну фінансову організацію ми просимо надати цю допомогу і отримуємо її. Світовий банк, МВФ, Єврокомісія, уряди конкретних держав, США це роблять. Ми працюватимемо над тим, щоб вони ще більше нам допомагали.

По-друге, безперечно, має бути "План Маршалла" – план відбудови України. Усі (в першу чергу, українці, і наші партнери) зацікавлені в тому, щоб Україна, перебуваючи на кордоні із країною-агресором, була квітучою державою, щоб вона стала зразком того, як потрібно організовувати економіку та життя в демократичній країни на відміну від тоталітарної. Я переконаний, що цей план буде. Про параметри, знову ж таки, говорити зарано. Але перемовини вже йдуть. І президент, і прем’єр-міністр у спілкуванні з нашими партнерами обговорюють це питання.

- До речі, про країну-агресора. Якщо почитати наші соцмережі, то чимало українців сподіваються на те, що через санкції економіка Росії впаде, станеться дефолт, і росіяни вийдуть на вулиці та знесуть владу. Ви розглядаєте такий варіант закінчення агресії Російської Федерації проти України?

- Не хочу вас розчаровувати, але я не бачу такого варіанту розвитку подій принаймні найближчим часом. По-перше, ми вже знаємо, що війна проти України – це позиція, на жаль, не лише російської влади. Її поділяє значна частина хворого російського суспільства. Ми з вами зараз не займатимемося психоаналізом, чому так. Але це очевидні речі, які відбуваються свідомо.

По-друге, Росія готувалася до такого сценарію не один рік. Взяти, наприклад, євробонди – з 2018 року вони їх розміщували з можливістю виплати відсотків у рублях. Вони накопичували золотовалютні резерви, які зараз є достатньо великими. Незважаючи на потрясіння в економіці, і те, що люди в Росії вже втричі збіднілі через девальвацію рубля, втратили роботу в зв’язку із виходом міжнародних компаній та санкціями, все одно на щах і цибулі вони протягнуть достатньо довго.

Ольга Москалюк "Цензор.НЕТ", Юрій Віннічук "Бізнес Цензор"