Ярослав Железняк: Поки правоохоронці не добросовісно виконують свою роботу, російські активи в Україні переписуються. Ми втрачаємо величезний обсяг грошей, які виводять.

Автор: Тетяна Ніколаєнко

30 вересня США запровадили санкцїі за анексії українських територій проти чергового переліку росіян. В той же день РНБО оголосило про схвалення рішення про санкцїі проти 3600 росіян. На сьогодні указ президента ввів у дію рішення лише щодо 4 осіб – колишнього президента України Януковича, його кишенькового олігарха Курченка, ексміністра оборони Лебєдєва та аж одного російського олігарха Дерипаски.

ЯКЩО МИ ГОВОРИМО ПРО КОМПАНІЇ, ДЕ РОСІЙСЬКА СТРУКТУРА ВЛАСНОСТІ ЗАМАСКОВАНА, – ТАМ МИ ВТРАЧАЄМО ВЗАГАЛІ ВЕЛИЧЕЗНИЙ ОБСЯГ ГРОШЕЙ

13 жовтня народний депутат Ярослав Железняк разом із колегами звернувся до Бюро економічної безпеки та Офісу Генпрокурора, де вони просять не допустити незаконного виведення російських активів.

Депутати просять звернути увагу на активи мільйонера і близького друга президента РФ Володимира Путіна Аркадія Ротенберга; заступника голови Держдуми РФ Олександра Бабакова; колишнього гендиректора титанової корпорації "ВСМПО-Ависма" Михайла Воєводіна; бізнесмена, власника московського футбольного клубу ЦСКА Євгена Гінера; мільярдера, співвласника "Альфа-Групп" Михайла Фрідмана тощо.

Чому депутати пішли на такий крок і що відбувається в кулуарах із запровадженням санкцій, Цензор.НЕТ запитав у народного депутата від "Голосу" Ярослава Железняка.

-Днями ви звернулись до БЕБ та Офісу генпрокурора із закликлм не допустити виведення з України підсанкційних активів. Зрозуміло, що те, що ми 9-й місяць не можемо запровадити санкції, викликає вже навіть не тривогу, а обурення. Але що вас змусило звернутись щодо конкретних осіб? Яка зараз взагалі ситуація із санкціями проти російського бізнесу?

-Почнімо з кінця – що відбувається. В нас є позиція держави – я тут не розділяю навіть на влада/опозиція – що російське майно, особливо тих осіб, хто підтримує російську армію і платить в Росії податки, має бути націоналізоване. У нас було прийнято кілька законів України про те, що з цим майном робити. Деякі з цих законів були прийняті і одразу підписані, деякі проголосовані з поправками президента. Тобто законодавча база в нас є. Більше того, в нас є заява РНБО від 30 вересня, що на російські активи будуть накладені санкції, і вони будуть націоналізовані.

Чому я звернувся до правоохоронців. Тому що була інформація, що ще 5 серпня Кабмін ухвалив перелік активів, які, на думку уряду, мають бути націоналізовані, і відправив на РНБО.

І от ми підходимо до найцікавішого питання: а що відбулось після того, як парламент дав усі законодавчі інструменти, НАЗК склало список російських активів, Кабмін направив перелік активів на націоналізацію? І ми маємо відповідь, що поки що документальної реакції РНБО не відбулось. Ми її чекаємо з 30 вересня, а її все немає.

-Ну і тим більше викликає здивування, що вчора вийшов указ, де під санкції РНБО потрапили лише Віктор Янукович, Сергій Курченко, Павло Лєбєдєв і один росіянин Дерипаска, який і в попередні роки мав конфлікт навколо Миколаївського глиноземного...

-Так, більш того, якщо порівняти заяви наших можновладців, то їхні озвучувані підрахунки підсанкційних об’єктів різняться на тисячі. Тобто, хтось виходить і говорить про 3600, хтось про півтори тисячі, потім ми дізнаємось про список з 903 об’єктів від Кабміну. Все це  дуже дивно.

Нещодавно ми на засіданні комітету заслуховували БЕБ, який чи то звітував, чи хвалився про якусь нереальну кількість арештованого майна, але по факту бачимо дещо іншу картину.

-Мені здається, що все це розраховано на те, що більшість людей не буде відстежувати, що через кілька тижнів такий арешт можна зняти рішенням іншого суду.

-А ми якраз бачимо на прикладі Карпатнафтохім, що вони чи судом, чи іншими засобами виходять з-під арешту. Ну і окреме питання, що, на жаль, наша судова система працює так, як вона працює, і такі опції стають можливими.

Ще один приклад – це компанія Brocard, яку пов’язують з російськими власниками. БЕБ на початку вересня провело 24 обшуки. 5 серпня Кабмін проголосував за передачу цього активу на націоналізацію. Але зараз компанія працює. (Тиждень тому в компанії заявили, що кінцевим бенефіціаром ТОВ "Брокард-Україна" та ТОВ "Егзагон" є громадянин Франції Філіп Бенасін. – Цензор.НЕТ).

Поки наші правоохоронці не дуже добросовісно виконують свою роботу, активи переписуються. Якщо ми говоримо про компанії, де російська структура власності замаскована і захована через інститути спільного інвестування, інвестфонди, офшорні компанії – там ми втрачаємо взагалі величезний обсяг грошей, які виводять.

-Я так розумію, що зараз поширеною є схема зміни частки і переписування її на українського власника, як у випадку з Ocean Plaza, або заховування кінців у офшорах. Які ще схеми поширені для уникнення націоналізації російського майна?

-Насправді їх величезна кількість. Насамперед треба нагадати, що війна у нас почалась не 24 лютого і всі російські власники активів ще з 2014 року вибудовували схеми, як приховати свою присутність і причетність. У нас мало таких прикладів, як, скажімо з Євтушенковим, хто прямо на себе записував активи (1 вересня Вищий антикорупційний суд конфіскував українські активи Євгена Євтушенкова. Сімнадцять об'єктів нерухомості загальною площею майже 100 тис. кв. м відійдуть Україні, – Цензор.НЕТ).

Більшість з них – це або якась кіпрська фірма, або якийсь траст, або щонайменше корпоративний інвестиційний фонд, в якому є частка кіпрського офшору, якою володіє ще якийсь офшор з Кайман і вже десь там є кінцевий російський бенефіціар. І маючи таку структуру власності, їм навіть зараз легко виводити свій капітал - якщо не з території України, то змінювати номінальних власників.

Для чого це робиться? Щоб потім, коли відбудеться націоналізація, у них була можливість як у постраждалого інвестора звернутись у міжнародні суди і повернути собі як власність, так і компенсацію. І про це буквально вчора говорив міністр юстиції Малюська у своєму інтерв’ю Forbes. І коли ми втрачаємо час, затягуючи процес націоналізації, – а саме це ми зараз робимо – то ми просто збільшуємо ризики таких сценаріїв. І даємо шанс на побудову юридичної позиції нашим ворогам.

МИ НЕ МОЖЕМО ГОВОРИТИ, ЩО У СЕБЕ МИ НЕ БАЧИМО РИЗИКУ, А ОТ У ВАС В США ВІН Є, ТОМУ ТРЕБА НАКЛАДАТИ САНКЦІЇ

-Чи можемо ми говорити, що ми втрачаємо цей час в силу лобістських дій певних представників влади, які на цьому налагодили нові корупційні потоки?

-Я не можу це стверджувати 100%-во, і якби міг, то це було б вже звинувачення у державній зраді, але виглядає це справді дивно. Ми з вами говоримо, коли минуло вже понад 230 днів війни. Одна справа, коли на початку літа Віталій Шабунін порушував цю тему і говорив, що бракує законодавчої бази. Зараз вже немає цієї перешкоди. Перелік від НАЗК є, вони зробили чудову роботу, я навіть будував свій перелік для звернення до правоохоронців на їхній інформації. Але коли зараз нічого не відбувається – це дуже погано.

Бо в цього процесу є інша сторона – нам дуже не вистачає грошей. І гроші від націоналізації були б великою допомогою нашому бюджету і могли б покрити частину видатків для нашої армії, і Нацбанк би друкував би менш грошей, а значить меншою була б інфляція і зростання цін.

Коли ж доступний інструмент націоналізації російських активів не використовується, то логічно припускати, що в цьому є чийсь інтерес.

-Поговорімо про "Альфа-банк" як про найбільш ласий шмат можливої націоналізації. Тому що в інфопростір вже було закинуто чимало тез, що "ай-ай-ай, це ж системний банк, а що буде, якщо він рухне, давайте краще не чіпати". Що ви з приводу цих ризиків думаєте?

-Перше. Якщо наші міжнародні партнери впровадили санкції, то ми маємо зробити щонайменше такі ж. Це просто аксіома. Ми не можемо говорити, що у себе ми не бачимо ризику, а от у вас в США він є, тому треба накладати санкції. Це просто неможливо. І я сподіваюсь, що інформація щодо санкцій відносно цього банку відповідає дійсності.

Друге, це справді великий системний банк. І була певна логіка не робити націоналізацію у перші місяці війни, щоб просто не створювати паніку. Але ми говоримо у 232 день війни.

У нас є приклади націоналізації банків і вони були успішні. Більш того, споживачі стали впевненішими, що з їхніми грошима нічого не станеться і вони будуть збережені державою. Тому великих ризиків я не бачу.

І останнє. Ви правильно сказали про ласий шматок. Ми дуже часто чуємо, що нам треба робити приватизацію, бо мають приходити інвестиції та створюватись робочі місця. При цьому ми чуємо це 25 років.

За цей час в нас вже не лишилось цікавих для інвесторів об’єктів, які б принесли суттєві кошти. Що у нас лишилось? За великим рахунком, це - "Більшовик" та ОГКХ. Все. Але з націоналізацією у нас такі об’єкти з’являться. І на ці об’єкти ми зможемо знайти покупців. Бажано, щоб це були іноземні інвестори. Але якщо це будуть українці, які будуть готові вкладати кошти на конкурентних засадах – теж непогано.

-Що вам відомо про те, що відбувається з активами банку, адже в березні 41% активів банку замість Петра Авена та Германа Хана та Кузьмічова опинився в такого собі Андрія Косогова. Чи це може якось вплинути на процес націоналізації?

-Сумніваюсь, що якось вплине. До того ж, санкції на Авена та Фрідмана накладені не лише в Україні, і будь-який фінансовий моніторинг чітко доведе зв'язок між банком та цими людьми.

Зараз в банку спостерігається певний відтік капіталу, але панічних настроїв немає.

-Але це не є той відтік капіталу, який стався з Приватбанком перед націоналізацією, який влаштував Коломойський?

Ні. Це просто реакція людей на новини. І їх треба заспокоювати і казати, що якщо буде націоналізація будь-якого банку, то на них ніяк не вплине. Більше того, в нас зараз банківське законодавство настільки жорстке і адаптоване до європейського, що неможливо там буде приховати ані свою власність , ані вивести активи. Це НБУ контролює і досить ефективно. Тому власні активи власники навряд чи зможуть вивести.

-Як ви ставитесь до озвученої у ЗМІ інформації про те, що Фрідман був готовий сплатити в бюджет України мільярд доларів, аби лишити банк собі?

-Я не думаю, що це можливо. Я не хотів би, щоб ми оцінювали санкції в грошовому еквіваленті. Я нагадаю, що санкції на Фрідмана накладені нашими міжнародними партнерами. І ми не можемо торгуватися, коли вони зробили такий крок. Тому я тут підтримую позицію президента, яку він озвучив, що ми синхронізуємо наші дії з західними партнерами. Тоді вам, мені, будь-якому українцю буде значно легше пояснювати будь-якому іноземцю, чому ми вимагаємо подальшого посилення санкцій. Бо зараз наші опоненти використовують часто цей аргумент – що Україна не запроваджує санкції.

-Наскільки мені відомо, саме кілька тижнів тому наші західні партнери ставили це питання перед українським президентом і після цього він дав копняка своїм підлеглим і процес почав рухатись, і навіть деякі джерела казали, що Фрідман опиниться у цьому списку. Можливо, у вас є якісь інсайди з цього приводу?

-Я теж чув про це в кулуарах і детально цю інформацію описували ваші колеги з "Української правди". Після цього відбулось засідання РНБО, на якому було прийнято кілька рішень – одне щодо заявки про вступ до НАТО, а інше якраз по накладенню санкцій. Тоді було оголошено "тисячі прізвищ". Але ми з вами розмовляємо 13 жовтня і на даний момент ми бачимо офіційне підтвердження про санкції лише щодо 4 осіб, серед яких лише один російський олігарх Дерипаска. Такий собі перелік…

А по тій інформації, якою я володію від своїх колег в уряді чи парламенті, цей список досі складають, вивіряють, перевіряють. Але знову ж, пройшло вже два тижні і це вже не виглядає як винятково технічна проблема. На жаль, є побоювання, що за цим стоять спроби певних осіб або вивести з-під удару активи (умовно лишити фірму, а цінні активи передати або віддати в заставу), або власне вийти з переліку підсанкційних осіб самим.

-Чи стосується це тих осіб, яких ви вказали у своєму списку, – Бабакова, Воєводіна, Гінера?

-Для мене дивно, що їх усіх не було в списку Кабміну і це перший дзвіночок, що щось відбувається. Якщо ми говоримо про конкретних осіб, то тут має бути робота правоохоронців, щоб не допустити цього. І в Бюро економічної безпеки є всі важелі впливу для цього. Більше того, саме цим вони намагались переконати депутатів, чому їх не треба звільняти. Начебто вони борються з такими явищами.

Наше звернення будується на наступному: ми вказуємо кілька достатньо відомих прізвищ, а далі даємо перелік від НАЗК, де можна побачити всі їхні активи.

-Яка ймовірність того, що в разі успішної націоналізації активи росіян опиняться не в АРМА, до якої у всіх мільйон питань, навіщо вони працюють, а у Фонду держмайна, який нещодавно очолив ваш однопартієць Умеров?

-Тут я хочу зробити дисклеймер, що не важливо, хто очолює ФДМУ, але це точно має бути не АРМА, бо зараз ми маємо погані приклади, як ця структура управляє заарештованими активами.

Але крім цього, в нас ще є певна законодавча вакханалія щодо того, хто має управляти активами. Бо управління конфіскованими активами саме Російської Федерації (Сбєрбанк, Внєшекономбанк) передається державному підприємству "Національний інвестиційний фонд" під управлінням Тимофія Милованова. Інституційна спроможність цієї структури не дуже велика, бо в них ще і штат не набраний. Тому мені здається, що правильно всі ці активи буде зібрати (крім, напевно, банків, які передаються на Мінфін) в одному держоргані. І максимально прозоро їх виставити на продаж. Цим зараз займається ФДМУ, і неважливо, хто його очолює.

Всі гроші, які будуть отримані від цього, я вважаю, мають піти на військові видатки. Ми маємо прямо прописати це в Бюджеті та Бюджетному кодексі, який ми скоро розглядатимемо в другому читанні. Ми маємо чітко прописати, що гроші від продажу націоналізованих російських активів не підуть на будівництво в якомусь окрузі, що бюджетний комітет цим не займається, а не зовсім чесні депутати не отримають до них доступ.

І тут повертаємося до питання установ: механізми і досвід прозорого продажу таких активів має саме ФДМУ, тому передача активів після націоналізації туди є найбільш обґрунтованою. До того ж, ми маємо зараз проблему з конфіскованими російськими банками, які ми вивели з ринку. У них був великий пакет ОВГЗ, за які ми досі платимо відсотки. Тому я сьогодні зареєстрував відповідну правку у бюджетний законопроєкт, щоб просто їх списати. І ми не витрачали гроші на це.

-Чи може бути такий варіант, що активи не будуть продані?

-Це дуже небажано, але якщо допустити такий варіант, то ми маємо об’єднати це в певний холдинг чи управлінську компанію і щонайменше до нього залучити іноземний капітал. Ще раз наголошу, в нас не так багато об’єктів цікавих інвесторам, а якраз в управління умовною Ocean Plaza можна залучити іноземний капітал.

ДЕПУТАТИ І В ЧАС ВІЙНИ ХОЧУТЬ ЛОБІЮВАТИ ІНТЕРЕСИ СВОЇХ ОКРУГІВ. ПРИЧОМУ, НА ЖАЛЬ, ІНОДІ ЦІ ГРОШІ ДО САМИХ ОКРУГІВ І ЇХНІХ  ВИБОРЦІВ ТАК І НЕ ДОХОДЯТЬ

-Трохи поговорімо про парламентські реалії. Ви вже згадали про правки до другого читання, чи збереглось таке, явище як намагання депутатів урвати собі на округ через соцеконом?

-Депутати і в час війни хочуть лобіювати інтереси своїх округів. При чому, на жаль, іноді ці гроші до самих округів і їх виборців так і не доходять. Але треба звернути увагу не на бюджет, а на інший законопроєкт, який був прийнятий у першому читанні тиждень тому.

Це законопроєкт 8027, який має достатньо пафосну назву "про створення Фонду ліквідації наслідків збройної агресії". І цей документ складається з двох частин. Перша – що гроші від продажу націоналізованого російського майна ідуть у спеціальний фонд. Звучить досить адекватно. А ось далі ідеться про те, куди можуть витрачатись ці гроші. І от тут уряд за правильними пропозиціями про відновлення житла вставляє кілька рядків, що це може бути той же соцеконом. І останній пункт, що гроші можуть бути перерозподілені Мінфіном за погодженням з народними депутатами бюджетного комітету. Нагадаю, що саме таку формулу і застосовували для проштовхування соцеконому, де депутити відправляли гроші на свої округи. Тому ми з моїм колегою Володимиром Цабалем подаємо правки, що всі гроші, отримані від націоналізації російських активів, перщочергово йдуть на військові потреби .

Також у правках ми передбачили, що лише за умови залишкових коштів, їх можна буде спрямувати на будівництво житла тим, хто його безповоротно втратив. Крім того, подали правку, щоб ані бюджетний комітет, ані комітет з питань з питань культури, ані комітет освіти не повинні мати жодного впливу на ці гроші. Бо це часто приводить до політичної корупції.

Бюджету під час війни не вистачає щонайменше 30 мільярдів гривень кожен місяць – держава їх друкує. Гроші від російських активів мають стати джерелом покриття цього дефіциту та йти передусім на фінансування української армії.

Як би ви взагалі оцінили цей бюджет?

-Скажу чесно, я бачив з 2014 року 8 бюджетів – це найбільш адекватний бюджет, який відповідає вимогам часу. Там немає грошей майже ні на що поза військовими та першочерговими соціальними потребами. Справді, половину видатків там покривають міжнародні партнери, але все одно бюджет адекватний. Тому в мене була пропозиція, щоб ніякі зміни на кшталт пропозиції комітету виділити додатково ще 1,4 млрд на телемарафон не пройшли. На щастя, це вдалось збити під час першого читання.

Взагалі, бюджет – це такий документ, який легко критикувати. Збільшили гроші на вчителів – а чому не збільшили на медиків? Або: чому ми знову годуємо бюджетників? Завжди легко знайти, до чого причепитися.

-Давайте не про маніпуляції – я їх за 20 років у журналістиці теж бачила достатньо – я б хотіла спитати, чи вплинув на адекватність бюджету саме той факт, що більшість грошей дають наші міжнародні партнери?

-Я все ж закінчу думку, що всі ми бачили ці маніпуляції, але в цьому році їх майже не відбулось. Я дуже мало бачив критики бюджету навіть від найбільш затятих опонентів.

-Ну тут можна згадати до прикладу заяву Ар’єва з ЄС, що не треба виділяти 90 мільярдів на дороги.

-За всієї поваги до колег, і при тому, що я проти того, щоб зараз вкладати гроші в дороги, все ж ця сума набагато менша за вказану суму 90 млрд грн.

Чесно скажу, всі в приватних розмовах кажуть, що бюджет адекватний. Чи вплинуло на його якість фінансування міжнародними партнерами? Максимально! Тому що ми приймаємо по факту бюджет про те, як Україна буде використовувати міжнародні кошти. Приймаємо гарантію, що наші гроші йдуть на армію. І, будемо сподіватися, що буде змога закрити всі видатки.

Міжнародні гроші ми на армію пустити не можемо. А, значить, будь-який рядок, який написаний в бюджеті, говорить, що шановні американці, канадійці, японці, МВФ – ось як ми хочемо використати ваші гроші. Бо одна справа розподіляти свої гроші, а інша – іноземні. І відповідальність там може бути зовсім інша – відповідно до законодавства цих країн. Можу нагадати на прикладі долі деяких українських олігархів, як Фірташ, що Foreign Corrupt Practices Act працюють по всьому світу і посадити можуть за те, що ти неправильно використав гроші платників податків. Тому, повірте, значна частина міжнародних коштів у бюджеті та вимог до їх використання справді дуже сильно і позитивно вплинула на якість всього документу.

-Ще хотілось би для себе уточнити дещо по бюджету вже цього року – ми бачимо в новинах, що на вересень вдалось зібрати податків більше ніж на вересень минулого року. Як так вийшло?

-Тут відверто є певна маніпуляція цифрами і вона дуже просто пояснюється трьома факторами. Перший – це інфляція, яка вже 24,6%. Другий – девальвація гривні. Бо ми планували бюджет з курсом 28 гривень за долар, а зараз він вже досягає і 42 грн/дол. Третій – багато бізнесів сплатили податки наперед. За що їм велика подяка, адже податковим кодексом ми дали можливість не платити податки, але багато бізнесів продовжували це робити. Я навіть знаю підприємців з Маріуполя, які пробули 3 тижні в підвалі під обстрілами, а тільки виїхали з окупації – одразу спитали, як заплатити податки.

Крім того, в нас були великі проблеми з підакцизними галузями, але зараз там наводять лад. Хоча БЕБ все ще погано працює в цьому напрямку.

-Я влітку писала текст і на той момент, зокрема і з сірим ринком тютюну, було все погано. Що змінились за ці місяці?

-Там досі все недобре. Перед засіданням з Бюро економічної безпеки я сам спеціально проїхався і в магазині на Дарниці купив без акцизу, без розрахункового апарату відвертий контрафакт з наклейками duty free. Запитав: як так? Почув відповідь, що всі питання до власника. Потім подзвонив Сергію Куюну, який є експертом по ринку, спитав, де можна заправитись без акцизу. І через 10 хвилин я вже був на такій заправці біля дарницького ринку. Я розповів про це все на зустрічі з БЕБ.

Тому тут у нас величезні проблеми. Хоча і демонтували влітку обладнання на фабриці у Жовтих водах. Те ж саме - я читав у ваших колег - начебто зараз роблять по Одесі на фабриці, яка пов’язана з Альперіним. Але ще багато тут треба робити, і результатом цієї роботи ймовірно будуть і ув’язнення для значної кількості учасників "сірих" ринків підакцизної продукції.

БУЛА ОДНА З РОБОЧИХ ВЕРСІЙ, ЩО ЮРІЯ ВІТРЕНКА ВІДПРАВЛЯТЬ ПОСЛОМ У НІМЕЧЧИНУ, А ЗАМІСТЬ НЬОГО В НАФТОГАЗ ПРИЗНАЧАТЬ ЧЕРНИШОВА, А МІНРЕГІОН ОБ’ЄДНАЮТЬ З МІНІНФРАСТРУКТУРИ

-Як би ви оцінили на сьогодні, коли ви працюєте без журналістів, лобізм у сесійній залі?

Чесно вам скажу, не в образу, присутність чи відсутність журналістів не дуже впливає на процес лобізму. Просто основним джерелом надходження інформації стали соціальні медіа. Я особисто читаю кожен закон і намагаюсь максимально знаходити пропозиції з ознаками лобізму. Ну і тут треба враховувати ключову зміну в роботі парламенту – зараз немає браку голосів, тому ніхто не може проштовхнути якусь цікаву йому тему в обмін на голосування. І це дуже добре.

-Тобто журналістів можна не повертати?

Це не пов’язано з журналістами: ви виконуєте свою роботу, і я, наприклад, намагаюсь інформувати оперативно ваших колег.

Скажу відверто, відсутність журналістів розслабляє, бо не треба одразу в кулуарах відповідати на питання, що проголосували.

Водночас виступи депутатів стали менш піарними і більш тематичними. Попри те, що деякі колеги продовжують робити популістичні виступи з трибуни, але більшість все ж таки формуються як пояснення для колег. Тому ідеальний варіант – це мати змогу і журналістів повернути, і зберегти змістовні виступи при розгляді законопроектів.

-Наостанок спитаю вас про кадрові ротації. Нещодавно відбулась заміна голови НБУ, до цього говорили і про зміну прем’єра або деяких міністрів. Що чути про це зараз?

-Щодо голови Нацбанку – це було очікувано і там була низка факторів. І для нас найкращим варіантом буде, якщо ми не відчуємо на собі цю заміну.

Чи будуть інші кадрові ротації? Впевнений, що так.

Всі дуже сильно чекають, коли звільнять чинного міністра освіти. Чесно кажучи, після того як міністр освіти на 2 тижні полетів на конференцію цивільної авіації, а з ним полетів його друг, ректор НАУ Максим Луцький, питання про відставку міністра освіти має бути проголосоване. Єдине, що я хочу побачити відповідь Кабміну, хто оплачував цей візит.

Ще є певні чутки про інші ротації, але великі зміни в уряді я не прогнозую. Хоча, знову ж, я не виключає, що таке може статись після рішення в одному кабінеті на 4-му поверсі Банкової.

-Дивіться, влада ж у Лугано презентувала свій план змін у структурі міністерств. І зокрема ліквідацію кількох міністерств та поєднання Мінінфраструктури з Мінрегіоном. Що з цим процесом?

-Дійсно була одна з робочих версій, що Юрія Вітренка відправлять послом у Німеччину, а замість нього в Нафтогаз призначать Чернишова, а Мінрегіон об’єднають з Мінінфраструктури. Ця версія обговорювалась. З багатьох причин цього не сталось.

Тетяна Ніколаєнко, Цензор. НЕТ