"Ти був мудріший за нас": Пам’яті журналіста Олександра Бондаренка, який загинув у бою проти окупантів
У бою проти російських загарбників загинув український військовослужбовець, журналіст, працівник Агентства стратегічних комунікацій RMA Олександр Бондаренко.
Олександр за фахом український філолог та працював на кількох українських телеканалах. Починав свій шлях радіоведучим на FM-радіо в Луганську, потім на "ВВС Україна", а згодом на "ТРК Україна". З першого дня повномасштабного вторгнення РФ він став на захист України як доброволець.
Про загибель українського захисника стало відомо 27 квітня. У нього залишився син.
Реквізити для допомоги:
5375 4141 4430 9886 - Бондаренко Юлія Миколаївна.
Ти був мудріший за нас. Таким пам'ятає Олександра журналістка Ірина Ромалійська:
"Ми були малі (не за віком), а ти був дорослий, розсудливий. І ще я так захоплювалася твоїми включенями! Коли ти стояв десь на Майдані і мав проговорити свої умовні 2:15 в ефірі, а щось злетіло, і режисер тобі в ухо сказав "Тягни!", і ти такий почав далі розповідати важливі речі, розумно, докладно. Я була в захваті! Глядач не зрозумів, що все йшло не по плану. Ти став зразком.
А ще ти був тією людиною, якою я надихалася в переході на українську (вже зараз! Тоді не розуміла). Ми це навіть встигли трошечки обговорити з тобою кілька місяців тому. Твій приклад мене надихав".
Колега Олександра Олена Лунькова пригадує: "З тобою я вперше пішла у гори, проїхалась індійським потягом, згоріла, перепливаючи Которську затоку на каяках і побачила Крим взимку. Бо на подорожі ніколи не шкода витрачати час та гроші. А життя - це не лише робота. А ще вид з вікна має бути тільки на море. І захід сонця не можна пропустити. Бо це дуже гарно. Ти любив, коли гарно. Гарне кіно, гарні книжки, гарна музика. Ти навчив мене грати в преферанс і грати на співаючих чашах. Твій останній лист - вірш. Бо вірші і листи - це теж дуже гарно.
А як ти вмів хвалити і поважати. Ти познайомив мене з такою кількістю гарних, цікавих людей, якими я досі надихаюсь. Ти взагалі любив людей і вчив нікого не засуджувати, а намагатися зрозуміти. І бути вдячною. Завжди бути вдячною. Не знаю як в тебе це виходило, я досі вчусь. І дуже жалкую, що не сказала тобі таке важливе "дякую" раніше. Дякую тобі. Дякую тобі, Саш, за все. Мудрий, цілісний, натхненний. Таким тебе пам‘ятатиму. СЛАВА ГЕРОЮ!".
Одногрупник Олександра Микола Байдюк розповів про спілкування із захисником напередодні: "Ми навчалися в одному університеті, в одній групі, нас було троє хлопців: я, Сашко і Ярослав Деркач... Далі Сашко пішов високо-високо, аж до останньої вершини десь під Кремінною. Він лаконічно відповідав на мої запитання в месенджері, мовляв, усе добре, живий, здоровий, життя прекрасне. Раз тільки прорвалося: важко, але ми тримаємося. Я ще встиг привітати його з Великоднем...".
"Такий щирий, інтелігентний, завзятий, жадібний до життя! Марафони, йога, запливи через Босфор. І всі проекти — в ріст! Він завжди рвався до найкрутіших вершин. Колись прийшов вперше в редакцію — на співбесіду, питаю: а яку планку собі ставиш? Каже: хочу створити тижневик, кращий за "Факти тижня"!)) Ми робили разом "Інсайдер". Потім він пішов на нові проекти. Залишилось останнє повідомлення в месенджері.. Пішов.. Дякую, Сашо! За все. За зразок шляху. Ти Справжній", - написала телеведуча Оксана Соколова.
Журналістка Наталія Нагорна пригадала спілкування з Олександром, коли вони працювали разом.
"Він - поміркований, на відміну від мене. Але ми були дурні і веселі. Караоке, вечірки, покер, корпоративи, великодня служба. Дуже нам завжди весело було. Ми востаннє (насправді, бл#дь, востаннє) бачилися в Туреччині. Він Босфор перепливав. а потім списувалися про коронавірус, бо просто якось так сталося. Він, пишуть, пішов в тро добровольцем в перший день. І загинув у бою", - зазначила вона.
Заступник Міністра оборони України з питань європейської інтеграції Андрій Шевченко називає Олександра "людиною з особливого сплаву: "Олександр Бондаренко підняв для мене життєву планку захмарно високо - силою характеру, самурайським спокоєм, скромністю, цілісністю і добротою. Загинув, звільняючи Україну...".
Колега Олександра та керівник агенції RMA Василь Самохвалов називає його людиною сталевої сили волі: "Людина правильних мотивацій. Людина з найкращим у компанії плейлістом. Наш великий розум. Наш гумор. Наш чарівний голос. Царство Небесне".
Продюсерка Олеся Корженевська поділилася світлинами та відео Олександра.
Юлія Смілянець пригадує як просила Олександра записати відео-привітання: "Настільки він був життєрадісний та сповнений оптимізму, попри умови, в яких він тоді перебував. Боляче дивитись це відео і розуміти, що Саші більше немає".
Співорганізатор "Медіа Центру Україна" Максим Саваневський, з яким товаришував Олександр, наголосив, що "Луганщина нам подарувала неймовірну людину. А війна забрала".
"Бонд. Дуже світла і щира людина. З посмішкою, яка робила будь-яку зустріч прекрасною. З безкомпромісністю, яка підкупляла. Його музика робила наші корпоративи незабутніми. А витончене почуття гумору – веселими. Сашка любили. Бонд з першого дня пішов добровольцем на фронт", - зазначив він.
Колега Олександра по BBC Jenny Mussett заявила, що він був випускаючим редактором: "Він був різним, цікавим, несподіваним, цілеспрямованим. Інколи не вдавалося "погодитись не погоджуватися". А потім наші життєві стежки розійшлися, і в січні цього року я йому написала, мала робити про нього історію на річницю повномасштабного вторгнення. Потім щось змінилося, як це буває, але ось він написав про свій бойовий досвід. Мені досі не віриться, і течуть сльози. Саша, дякую тобі, спочивай, друже".
