Тиждень без Єрмака. Природа очистилась до рівня 2019, але це не точно

Автор: Тетяна Ніколаєнко

У п’ятницю минає тиждень з моменту головної відставки п’ятирічки. Після обшуків НАБУ у справі Міндіча Андрій Єрмак таки був звільнений президентом з посади голови Офісу.

Людина, про яку президент казав, що "Єрмак прийшов зі мною і піде зі мною", таки була обміняна на вищий інтерес. Десь між інстинктом самозбереження і збереження країни.

І що найцікавіше, попри те, що Єрмак вважався ледь чи не керівником держави, від його звільнення не зупинився жоден процес у державі.

"Та він був просто граф Каліостро у владі, який вмів тримати доступ до вух президента", - прокоментував один зі співрозмовників Цензор.НЕТ тиждень без Єрмака.

У 2020, коли Єрмак замінив Андрія Богдана, багато хто пояснив цю зміну тим, що Єрмак вмів говорити приємне президенту і не приходити з проблемами, як Богдан.

Таким чином з Єрмак зміг витіснити не тільки все-таки ситуативного для Зеленського юриста Богдана, але і дуже близького Бориса Шефіра (який, правда, лишив у спадок Міндіча).

"Якщо Богдан був апаратчиком і керував Офісом, то Єрмак намагався керувати державою. То збирав дипломатів, то міністерство з усіма заступниками, то силовиків", - розповідає співробітник видання.

"Правда, деяким доводилось чекати годинами цих нарад, поки він спуститься з четвертого поверху, від президента", - додає він.

Вільний доступ до президента в обхід Єрмака мали лише голова фракції Давид Арахамія, міністр цифровізації Михайло Федоров та комунікаційник президента Дмитро Литвин.

Саме завдяки цьому Федорову вдалось влітку переконати президента, що мітинги на підтримку НАБУ і САП – це щирий протест, а не політичні ігри опонентів.

Для решти існував фільтр у вигляді Андрія Борисовича.

Його амбіції в керівництві державою просунулись від вказівок прибрати з посад Андрія Коболєва і Володимира Кудрицького ще у 2020 до наміру звільнити голову СБУ Василя Малюка восени 2025.

Втім, попри це, якщо глянути навколо, то виявиться в Єрмака було не так вже і багато орієнтованих на нього людей.

Хто вам першим спаде на думку? Юлія Свириденко? Адже в багатьох є зв'язок, що на посаду прем’єра її просував саме екскерівник Офісу, щоб замінити Дениса Шмигаля, більш дружнього до крила Арахамії.

Але Свириденко прийшла в команду Зеленського ще до посилення Єрмака, хоча в офіс була переведена після того, як він став головою.

Втім, як кажуть депутати від "Слуг", її прем’єрство – це не заслуга Єрмака. "Вона дійсно пахар, вона мріяла про цю посаду і живе роботою. І як я знаю, коли її президент питав по Єрмаку, то вона виступала за його відставку", - зазначає співрозмовник видання.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Саме Єрмака називали автором заміни колишнього очільника МЗС Дмитра Кулеби на нинішнього міністра. Але в джерел видання є версія, що Сибіга вийшов з кола довіри Єрмака, коли навесні привіз з США неблагі вісті, що там голову Офіса не хочуть бачити переговорником.

Колишній однокурсник Єрмака Микола Точицький втратив посаду міністра культури ще влітку і взагалі незрозуміло, нащо туди було пхати кадрового дипломата.

Хто ще?

Як виявляється, таких людей не так вже і багато.

Колишній заступник голови Офісу президента та нинішній міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба. Вже третій тиждень в урядовому кварталі ширяться чутки про його звільнення, оскільки нібито він також є на плівках Міндіча.

Колишній міністр оборони та нинішній секретар РНБО Рустем Умєров, який зблизився з Єрмаком ще з часів спроби взяти під контроль частину голосів фракції "Голос" і який залишається одним з ключових акторів у владі та переговорах з США, попри те, що фігурує на плівках Міндіча і за інформацією ЗМІ погодився на дуже кепські для України пункти мирного плану.

Голова Нацбанку Андрій Пишний, якого на початках називали навіть кумом Єрмака, що голова НБУ спростував.

Голова наглядової ради "Центренерго" Андрій Гота. На цю посаду він потрапив прямо з крісла керівника апарату Єрмака.

Михайло Пасічник — позаштатний радник Єрмака (2020-2023 рр.) у березні 2025 року став заступником директора Державного експертного центру МОЗ. Як зазначає Bihus.info, це державна установа, через яку проходять усі ліки, які продаються в країні. Пасічник двічі (2002 та 2014 роках) очолював Державну лікарську інспекцію. Тоді ж він фігурував у скандалах, пов’язаних з перевищенням службових повноважень та лобіюванням власного фармацевтичного бізнесу.

Призначення генпрокурора Руслана Кравченка ще влітку пов’язували саме з протекторатом Єрмака. При чому попри мовчазний опір Олега Татарова.

Але зараз чомусь ця версія відкотилась, і тепер Кравченко вже і "не Єрмака".

Зате, шлейф лояльності залишають за заступником голови СБУ Олександром Покладом.

Безальтернативною креатурою Єрмака є його колишня бізнеспартнерка Роза Топанова, яка входить до складу наглядових рад Укрнафти та Ощадного банку.

Також безумовно його людиною є Владислав Власюк ,який в офісі займається санкційною політикою.

"Чимало він своїх людей нарозсовував. Будемо потроху чистити", - каже співрозмовник Цензор.НЕТ у парламенті.

Для депутатів, які не змогли домогтися звільнення Єрмака на зустрічі з президентом тиждень тому, це стало не так моментом істини, як моментом сатисфакції.

Більшість з них вважали глибокою несправделивістю, що в історії з законом про НАБУ "вигребли і ми, і президент, і тільки один Єрмак виявився ні до чого".

Тому і коментарі відповідні.

"Ну що сказати, природа очистилась. Вважайте, що ми повернулись в 2019 рік", - каже один зі "Слуг".

"Ну тепер Давид і Гетманцев будуть всюди пхати своїх людей", - відповідає на це його колега по фракції.

Ті, хто з літа тримав зуб на Єрмака і вважав його головним джерелом ручного управління державою, поки дуже оптимістично налаштовані. Зокрема, щодо ідеї президета змінювати підходи в кадровій політиці. Як відомо, депутатам на зустрічі з президентом було запропоновано, що надалі кадрові питання вирішуватимуть "трійки".

"Цим питанням будуть займатися профільні парламентські комітети: з енергетичних питань – на Міністерство енергетики, з питань правової політики – на Міністерство юстиції. І ці кандидати потім мають отримати схвалення фракції, звісно, у комунікації та узгодженні з прем’єр-міністром і президентом. І тоді фракція зможе офіційно проголосувати за того чи іншого кандидата", – розповідала після фракції депутатка Євгенія Кравчук.

Правда, поки очевидних успіхів на цій ниві не видно. Кандидатів на міністра енергетики після відмов Сергія Корецького та Андрія Геруса немає. А на міністра юстиції ніби поки розглядається Денис Маслов.

"Те, що депутати змогли внести свої пропозиції до бюджету, – теж розглядається як зростання нашої свободи", - каже депутат серед "Слуг".

Наступного керівника Офісу президент мав би призначити чи то в четвер увечері, чи в п’ятницю. Найбільш імовірними кандидатами зараз різні співрозмовники називають Михайла Федорова і Дениса Шмигаля, що не можна назвати хорошим рішенням для міністерств, які вони очолюють.

"Шмигаль тільки зібрався втілювати свій план реформ, який йому раніше запоров Єрмак. Але зрозуміло, що на цю вакансію з вулиці не візьмуть і треба людина з особистою лояльністю", - зазначає співрозмовник видання.

Але поки що єдиний висновок за тиждень – президент втратив не тільки звичного керівника Офісу, але й дуже токсичний громовідвід. І тепер ховатись за когось буде значно важче. Або взагалі неможливо.

Тому можна лише змінити політики управління.

 Тетяна Ніколаєнко, Цензор. НЕТ