Графіки подачі води – нова реальність? Що буде в Києві з водопостачанням
Із посиленням обстрілів критичної інфраструктури Київ, як зрештою багато інших, насамперед прифронтових громад, зіткнувся з новою проблемою – перебоями водопостачання. На початку листопада кияни сиділи без води понад 20 годин на добу.
Окрім побутових незручностей це тисне на бізнес, передусім той, який повʼязаний з громадським харчуванням. Адже кафе/ресторани законодавчо мають забезпечувати належні санітарно-гігієнічні умови для персоналу та відвідувачів. Без водопостачання не працюють садочки, через що батьки мають відпрошуватись з роботи подекуди за власний рахунок. Доволі сутужно пацієнтам, які перебувають на стаціонарному лікуванні.
Головна причина перебоїв із водою – обстріли енергетичної інфраструктури. Адже немає світла – немає і води, бо обидві системи взаємоповʼязані.
Бізнес Цензор розбирався у причинах перебоїв водопостачання в Києві, чи загрожують столиці графіки подачі води та до чого містянам варто готуватися із наближенням морозів.
Чому зникає вода, коли немає світла
Київ щодоби споживає 600 тис. кубічних метрів води. Загальна протяжність київських водопровідних і каналізаційних мереж перевищує 7 тис. км, водопостачання та водовідведення на них забезпечують понад 100 насосних станцій, яким для роботи потрібна електроенергія. За відсутності світла, потрібно кілька годин, щоб запустити генератори та заживити насоси.
Утім, як пояснює тимчасовий виконувач обов’язків начальника Київської міської військової адміністрації (КМВА) Андрій Ткачов, "альтернативні джерела живлення не можуть працювати цілодобово, а мають певний технологічний час на відпочинок, технічне обслуговування, перерви".
"Тому вони не можуть забезпечити однозначно цілодобове електроживлення об’єктів водоканалу", – наголошує він.
Свою роль грає і ландшафт Києва. Якщо Лівобережжя – це переважно пласка низовина, то перепад висот на Правобережжі сягає 100 метрів. Відсутність необхідного тиску у мережі не дозволяє піднімати воду вгору. Через що ситуація із водою у різних районах міста може відрізнятися. Те саме стосується і висотності забудови – для подачі води вище десятого поверху потрібні потужніші насоси.
Як пояснювали представники Київводоканалу під час нещодавнього засідання тимчасової контрольної комісії (ТКК) Київради з виконання плану стійкості, насоси великої потужності автоматично припиняють свою роботу при знеструмленні чи перепадах напруги.
Різкі зупинки призводять до поломок механіки й електроніки, нові запчастини до такого обладнання відсутні, а ремонт відбувається через розборку обладнання, що не використовується. Перезапуск насосів завжди відбувається після перевірки технічного стану та ремонту в ручному режимі, що займає години часу, зокрема через тривалі повітряні тривоги. Під час загрози ремонтні бригади мають перебувати в укриттях.
"Відновлення роботи системи водопостачання після масштабних знеструмлень є складним технологічним процесом, який відповідно до встановлених регламентів може тривати від 3 до 7 діб", – пояснюють у Київводоканалі.
Проте обстріли критичної, насамперед енергетичної інфраструктури, відбувались і минулоріч. Тривалі відключення електроенергії у Києві – звичайні реалії зими 2025/2026. Але аналіз даних гарячої лінії 1551 за першу декаду листопада показує, що кількість скарг на відсутність водопостачання зросла у 5,6 раза – до 3,2 тис., тоді як за аналогічний період 2025 року їх було всього 574. Тобто ситуація зараз набагато гірша, ніж рік тому.
Готуватись потрібно було ще 2022 року
"Система виявилась не готовою до таких інтенсивних обстрілів, які відбувались в останні місяці. І причина тут не у водоканалі, а в тому, що не захищені трансформаторні підстанції, які живлять київську інфраструктуру", – пояснює у розмові з Бізнес Цензором директор аналітико-дослідницького центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко.
Три основні теплоелектроцентралі столиці – ТЕЦ-4, ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 – повністю припинили виробництво електроенергії внаслідок ворожих обстрілів. Тому місто наразі отримує електроенергію виключно із загальної енергосистеми України через магістральні та розподільні підстанції. На початку листопада Росія завдала серію ударів по Київському енергетичному вузлу в області, що й призвело до тривалих відключень світла та води.
Причому, за словами народного депутата від "Батьківщини", члена тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань планів стійкості Олексія Кучеренка, на Київщині не добудували жодного з 26 об’єктів захисту енергетичної інфраструктури, хоча про їхню готовність звітують на рівні 55%.
Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко в коментарі Бізнес Цензору наголосив – ситуація дуже складна, а все через те, що не були зроблені відповідні висновки.
"Про підготовку водоканалу, захист обʼєктів інфраструктури потрібно було думати, починаючи з 2022 року. Сьогодні ж у нас немає води. Але тут потрібно розділяти. З одного боку – чому розбиті та незахищені підстанції, з іншого – готовність самого водоканалу до відключень", – каже він.
"Виховна робота" від уряду?
За словами Попенка, не можна звинувачувати Київводоканал у всіх гріхах щодо водопостачання – готуватись до екстреної ситуації вони почали після обстрілу 9 жовтня 2025 року. 20 жовтня минулого року Київська міська рада виділила кошти (460 млн грн) на закупівлю генераторів для водоканалу. Вони мали бути підключені до квітня 2026-го. А от другу чергу генераторів на 600 млн грн проплатили тільки в поточному вересні, звертає увагу Олег Попенко. І їх, за словами експерта, не встигнуть встановити до кінця року.
"Тому тут питання і до Київської міської ради. Це сидять 100 депутатів, які не можуть проголосувати за генератори? Чи приїхати на обʼєкт і подивитись, що там нічого немає?", – наголошує голова Спілки споживачів комунальних послуг.
Премʼєр-міністр Сергій Корецький нещодавно заявив, що уряд передасть Києву 10 додаткових генераторів для стабільної роботи водоканалу. Олександр Сергієнко припускає, що йдеться про потужніші генератори, які тримали на складах Агентства відновлення. Його слова підтверджує і Олексій Кучеренко:
"Дійсно, Агентство відновлення за кошти державного бюджету купило десять мобільних дизель-генераторів великої потужності по 2 МВт кожний. Вони повністю укомплектовані, мають стандартні розʼєми і можуть бути швидко підключені для резервного аварійного живлення насосних груп Київводоканалу. Вартість закупівлі – 10 млн євро. Покупка відбулася в травні-червні, тобто вже на початку літа обладнання було на складах державного Агентства. Виходить, уряд просто вичікував потрібного моменту з метою "виховної роботи" з КМДА та Кличком особисто? Мешканці столиці стали заручником цього "виховання"?".
Водночас Кучеренко звертає увагу, що ці генератори кардинально не вирішать проблеми водопостачання столиці. "І саме в цьому є основна проблема, на жаль", – наголошує він.
Обіцяні генератори Київводоканал уже отримав.
"Додаткове обладнання дозволить посилити енергетичну стійкість об'єктів, від яких залежить водопостачання киян, та зменшити наслідки аварійних знеструмлень", – заявили в компанії.
Пів мільярда гривень на роботу генераторів
Утім, не генераторами одними. Адже їхня робота дає дуже дорогу електроенергію, каже Олександр Сергієнко.
За попередніми розрахунками, 35 дизельних генераторних установок для насосів великої потужності використовуватимуть 200-220 тисяч літрів пального – приблизно 22 млн грн щодоби, відповідно 660 млн грн на місяць.
"Чи є розуміння щодо логістики цього пального, джерел фінансування, персоналу для забезпечення роботи? Ну думаю, здогадаєтесь", – резюмувала депутатка Київради Зоя Ярош за підсумками засідання ТКК з виконання плану стійкості.
Хоча Олександр Сергієнко виключає ситуацію, за якої купили б генератор, але забули про цистерну на 5-10 кубів, щоб забезпечити його роботу на кілька діб.
"Це все прораховується. Люди, які там працюють, не дурніші за нас із вами", – каже він.
Водночас для ефективнішої роботи генераторів на обʼєктах водоканалу треба було б додатково встановити накопичувачі енергії та інвертори, переконаний Сергієнко.
"Для поліпшення роботи водоканалу ще треба багато чого зробити", – наголошує експерт.
Чи зросте у Києві тариф на воду?
3 вересня 2026 року Київрада підтримала зміну тарифів. Для населення вартість послуги з постачання холодної води та водовідведення становить 63,79 грн за кубометр. Причому, нагадує Олександр Сергієнко, собівартість одного куба – близько 90 грн.
Робота генераторів – це додаткові витрати, які нестиме Київводоканал. Тож виникає логічне запитання, чи не перекладуть їх на плечі споживачів. Із цим запитанням Бізнес Цензор звернувся напряму до Київводоканалу, проте на момент публікації матеріалу редакція не отримала відповіді.
"Міська політика, незалежно від того, хто при владі, завжди балансує на межі компромісу між економічними потребами і реальною можливістю людей сплачувати за послуги. Тому що один з головних принципів комунальних послуг – їх доступність. Можна поставити і 200 грн за куб, але ця послуга буде недоступна. Тому влада пішла на компроміс, зробила 60 грн/кубометр. Так, собівартість води, поданої генераторами, буде дорожчою. Отже, Київводоканал отримуватиме якісь дотації з міського бюджету, щоб компенсувати ці витрати", – пояснює Сергієнко.
Олег Попенко додає, що підвищення тарифу до майже 64 грн за кубометр – це додаткові сотні мільйонів гривень у бюджет Київводоканалу.
"Тож вистачить і на погашення боргів за електроенергію, і на підвищення заробітної плати, і щоб генератори купити", – переконаний він.
Чи загрожують Києву графіки подачі води?
Попенко каже прямо – графіки будуть. Тривалі. З ризиками відключення каналізації. Як приклад він наводить жовтневу історію, коли Київводоканал припинив приймати стічні води з агломерації у каналізаційні мережі міста.
До централізованої системи каналізації Києва відправляють свої стічні води основні приміські пункти та громади, зокрема Ірпінь, Вишгород, Вишневе, Софіївська Борщагівка, Коцюбинське та Гатне.
Водночас Зоя Ярош стверджує, що водовідведення повністю забезпечене резервним живленням і працюватиме навіть за тривалих відключень.
"Тут загрози для міста немає. Але не забуваймо про ризики замерзання внутрішньобудинкових мереж – це вже не відповідальність водоканалу", – наголошує депутатка.
Олег Попенко ж додає, що водопостачання може буквально бути погодинно.
"І чим холодніше ставатиме, тим це вірогідніше. Адже в мороз складніше запускати ті ж генератори, і обсяги електроенергії в мережі зменшуватимуться. Тому графіки – це наша реальність", – наголошує він.
На думку експерта, Києву потрібні водовози, бо бювети не працюють без електрики. Утім, як зазначають у КМДА, понад 150 столичних бюветів оснащені можливістю роботи від генераторів на випадок тривалих знеструмлень. На Мапі стійкості в застосунку "Київ Цифровий" додали карту міських бюветних комплексів, де можна перевірити їхню роботу під час відключень світла.
"Дніпро кілька тижнів тому – три дні не було води. Одразу ж водовозки, графіки, адреси. Запоріжжя в липні-серпні – зупинка роботи водоканалу. Одразу графіки, водовозки. Суми – та ж сама ситуація. Чому в Києві цього немає? Чому в Києві ніхто не турбується, щоб забезпечити людей водою? Так, велике місто, але й водоканал тут найбільший в Україні. Чому це не організовано? Хто повинен за це відповідати?", – каже Олег Попенко.
Директор "Інституту міста" Олександр Сергієнко більш оптимістичний у прогнозах. Каже, що графіки не запроваджуватимуть хоча б через те, що це економічно не ефективно. Люди запасають воду, яку зрештою зливають у каналізацію, не використовуючи.
"Часто спостерігається пікове навантаження водозабору одразу після запуску води в систему після тривалого відключення, а десь через добу – злив в каналізацію. Не робіть запаси води "у ванній", це не зручно і не раціонально", – стверджує депутатка Київради Зоя Ярош.
Загалом експерти радять тримати приблизно 15-20 літрів питної і технічної води на одну людину на добу, з яких:
- 2-3 літри – для пиття;
- 2-3 літри – для приготування їжі;
- від 10 літрів – для побутових потреб, зокрема туалету.
Мінімальний резерв потрібно створювати на три доби, а за наявності можливості – на два тижні.
