Заповідник є буферною зоною до території, на якій розміщуються заводи з переробки радіоактивних відходів, - голова Держагентства з управління зоною відчуження Віталій Петрук
Через 32 роки після аварії на ЧАЕС законодавчо закріплено реорганізацію 30-кілометрової зони відчуження з розподілом на біосферний заповідник і промислову територію. Директор Державного агентства з управління зоною відчуження Віталій Петрук розповів "Цензор.НЕТ" про нюанси функціонування цієї території.
Навіщо в чорнобильській зоні створили заповідник? Скільки сховищ і заводів для переробки радіоактивних відходів вже збудовано? Чи буде в Зоні могильник для відходів з усієї Європи? Навіщо потрібна нумерація вулиць на покинутій території та як там реалізовується декомунізація? Скільки енергії може виробляти сонячна станція у Зоні та чи є сенс споруджувати там вітрову станцію?
РІШЕННЯ ПРО СТВОРЕННЯ У ЗОНІ ЗАПОВІДНИКА Є АБСОЛЮТНО ЛОГІЧНИМ
- Ви заявляли, що минулий рік мав би стати ключовим для налагодження роботи Агентства і управління зоною. Чи виправдалися ваші сподівання?
- Цілком. Ми працювали над тим, щоб здійснювалися ті перетворення, які задумували. Були внесені на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо зміни законодавства, яке регулює використання зони та її поділ на дві підзони – заповідник ы територію спеціального промислового використання. Завершувалося спорудження двох великих об’єктів – нового безпечного об'єкту укриття і сховища ядерних відходів СВЯП-2. Також вирішено питання щодо фінансування цих робіт: відновлено фунціонування Фонду поводження з радіоактивними відходами.
- Якою нині є радіаційна ситуація в Зоні?
- Зона відчуження велика - 265 тис. га. З них дві третини - Чорнобильський радіаційний біосферний заповідник. За площею вся ця територія наближається до розмірів цілої країни Люксембург. Ця територія забруднена, при чому забруднена по-різному залежно від того, як мігрували радіонукліди після вибуху. Але наразі за 30 років ситуація значно змінилася.
- Зона стала менш небезпечною?
- Так, приблизно в 10 тисяч разів. Те, що не червоним - Чорнобильський радіаційний біосферний заповідник. Ця територія була забруднена радіонуклідами, період напіврозпаду яких 30 років. 30 років уже минуло, тому ця територія стала безпечнішою.
- Біологи та екологи переконують, що незважаючи на це, немає сенсу повертати ці землі до господарського використання. Цей варіант повністю відкинутий?
- Теоретично можна було б займатися дослідженням кожного маленького квадратика на мапі щодо щільності забруднення, і у разі позитивного результату повертати в господарство. Але було прийняте стратегічне рішення про те, що непотрібно цього робити. Адже в Україні немає такої критичної проблеми, як в Японії, щодо повернення раніше забруднених територій у приватну власність, тому що землі Зони не можуть перебувати у приватній власності. Плюс густота населення в північних регіонах України в 6-7 разів менше, ніж на решті території України. Водночас зрозуміло, що земля все-таки забруднена, тому прийняли рішення, що тут буде Чорнобильський радіаційний біосферний заповідник з відповідною моделлю розвитку території. Де-факто це і так був заповідник. Людина в цьому районі має вплив лише на 10% території. Екосистема відновилася до такого стану, як було 100 років тому. Просто так тут ніхто розгулювати не може за винятком лісників чи охоронців. Якщо хтось перебуває на території лісу, то його обов'язково зупинять, і якщо не буде підтвердження, що ці люди є науковцями, які мають відповідний дозвіл, чи вони не матимуть супровідних документів, то нестимуть адміністративну відповідальність.Тому рішення про створення заповідника я вважаю абсолютно логічним. Воно надає іншу правову основу цій території. Це прийнятна організаційно-правова форма форма, що є зрозумілою для науковців, та й усіх, хто хоче тут працювати.
- Решта території, те, що червоним, це 10-кілометрова зона навколо ЧАЕС. Вже прийнято рішення, що її експлуатуватимуть з промисловою метою. Розкажіть детальніше про її організацію.
- Ця територія забруднена трансурановими елементами, а період напіврозпаду цих елементів становить 24 тисячі років. Якщо дотримуватися правил радіаційної безпеки на цій території, то в цій зоні можна працювати. За час будівництва нового безпечного конфайнменту (саркофага, – ред.) не зафіксовано жодного випадку порушення правил радіаційної безпеки. У поректі закону так і прописано: територія спеціального промислового використання. Заповідник за рахунок своєї території буде виконувати функцію буфера до цієї зони промислового використання.
Основна мета існування заповідника – це зберегти все в тому стані, який є. Поки немає проекту землеустрою заповідник фактично позбавлений права здійснювати охоронні дії, зокрема, боротьбу з браконьєрством. Минулого року ми вирішили це питання, внесли зміни в два кодекси, ще 6 законів, в тому числі і про правовий режим території.
Зараз ми працюємо над законопроектом, який дасть можливість здійснювати технічні дії, які необхідні для організації безпеки. Можливо, будуть внесені зміни до окремих законопроектів про те, що в Чорнобильському радіаційному біосферному заповіднику може здійснюватися діяльність, що відрізняється від правил функціонування звичайних заповідників (наприклад, протипожежні заходи).
У 2015 РОЦІ 16 ГА ЛІСУ ЗГОРІЛО ЧЕРЕЗ ТЕ, ЩО ПОЖЕЖНИКИ ПРОСТО НЕ МОГЛИ ДОЇХАТИ ДО МІСЦЯ
- Ви заявляли, що для організації безпеки Зони і загалом для організації тут роботи критично бракує коштів, а шляхом вирішення називали відновлення цільового використання коштів з Фонду поводження з радіоактивними відходами (РАВ). Рішення про відновлення програми вже прийняте, то як сьогодні оцінюєте перспективу фінансування?
- У другій половині минулого року прийнятий закон про відновлення Фонду поводження з радіоактивними відходами. Урядом 25 квітня було прийнято порядок використання коштів цього фонду, щоб він працював так, як належить. У 2009 році цей фонд уже працював, а в 2010 його скасували, і його кошти просто потрапляли в бюджет й розпилялися. З цього року йде чітке цільове використання цих коштів - саме на облаштування території спеціального промислового використання. Я сподіваюсь, що ми будемо працювати так, що цей фонд не скасують і він буде і далі накопичувальний. 95% наповнення цього фонду – доходи з екологічного податку, що сплачує підприємство "Енергоатом".
- Як ви співпрацюєте з поліцією в охороні території Зони? Бо є нарікання щодо боротьби з браконьєрством, контролем за збором ягід і грибів у Зоні, тощо.
- До цього часу охороною периметру зони відчуження займалась поліція. Вона і зараз займається. Після створення заповідника у нас з’являється ще й охорона заповідника. Буквально два тижні тому я підписав спільний наказ з екологічною інспекцією і ми тепер спільно починаємо патрулювати гирло річки Прип’ять з точки зору заходу туди можливих браконьєрів. Отже у нас з’явилися додаткові повноваження, додаткові можливості.
- Є ще проблема вирубки лісу. Кілька журналістських розслідувань стверджують, що окрім законних санітарних рубок існує і "сірий ліс", який з зони незаконно йде на експорт, і масштаби цього зростають. Та і масштаби санітарної рубки також зростають. Чому?
- Суцільних рубок лісу на цій території не було. І не буде. Тут завжди дозволялися лише санітарні рубки. Ми продовжуємо і маємо здійснювати санітарні рубки і протипожежні заходи. Це принципово, тому що у 2015 році згоріло 16 тис. га лісу. Причиною такої масової пожежі якраз стала відсутність у плані лісокористування, який був затверджений на з 2006 по 2016 рік, створення протипожежних розривів. Останній раз протипожежні розриви було створені в 2001 році.
Крім того, до джерела пожежі банально не могли доїхати лісники і техніка, бо не були прочищені дороги, не було дизпалива, щоб пожежна машина виїхала. Знаходили це все в авральному режимі. Вам будь-який пожежник скаже, що в лісі пожежу можна ліквідувати швидко і безпечно, якщо якомога швидше приступити до її ліквідації. Чим пізніше – масштаби зовсім інші, відповідно інші сили і засоби потрібні для її ліквідації.
НОВИЙ ОБ'ЄКТ "УКРИТТЯ" ЩЕ НЕ ВВЕДЕНИЙ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ
- Я пропоную пройтися по промислових об’єктах, що з'явилися у Зоні. Перший – це новий об'єкт "Укриття". Восени 2016 року його було встановлено. Тепер мають тривати роботи з демонтажу тимчасових конструкцій всередині. Як просувається справа?
- Ми ще продовжуємо вводити арку в експлуатацію. Арка – рухома споруда. Після того, як вона перейшла в своє основне положення, вона перестала бути рухомою спорудою. Ми її тепер прикріплюємо до бетону. Сама арка створювалась не тільки для того, щоб просто накрити. Для цього можна було б просто залити бетоном. Річ у тім, що всередині арки фактично цілий завод, який створений для того, щоб здійснювати розбір старого саркофагу. Там є відповідні арочні крани зверху, відповідне устаткування, обладнання, роботизоване, автоматизована техніка, найсучасніша, яка дає можливість без безпосередньої участі людини здійснювати всі ці процеси. Зараз відбувається наладка всіх цих механізмів і кранів, щоб арка функціонувала за своїм цільовим призначенням. Плюс всередині арки має підтримуватись відповідний рівень вологості й температурний режим, тому має бути і відповідний тиск у міжарковому просторі та відповідна робота обладнання. Адже об'єкт має функціонувати 100 років. Відповідно ми маємо дотримуватися усіх експлуатаційних умов.
- Введення в експлуатацію відбувається за планом, чи є затримка?
- Було заплановано введення в експлуатацію минулого року, але ми зіткнулися з тим, що потрібно було арку кріпити мембрану герметизації. Для цього потрібно було пробурювати дах і кріпити цю мембрану саме до даху об'єкту "Укриття". Виконавці зіштовхнулися з великими рівнями забруднення, які дозволяли перебувати працівникам місії до 15 хвилин, а в інших – до 7 хвилин. Це значно ускладнило процес роботи. Тому було прийняте рішення продовжити роботи цього року. Є всі підстави говорити, що саме цього року арка буде введена в експлуатацію. І тільки після цього ми зможемо приступити до демонтажу нестабільних конструкцій. Але ми вже починаємо проектувати процес демонтажу.
- Також було анонсовано будівництво кількох заводів з переробки радіоактивних відходів. На якому етапі процес?
- Минулого року ми закінчили добудову заводу з переробки рідких радіоактивних відходів, заводу з переробки твердих радіоактивних відходів. Наразі вони проходять свій етап "гарячих "випробувань і після закінчення цих випробувань вони працюватимуть за своїм цільовим призначенням.
- Ще мав бути завод з виробництва контейнерів і бочок для відходів...
- І цей завод функціонує. Він був побудований раніше, але цього року ми у взаємодії з іншим нашим підприємством – ЦППРВ (Центральним підприємством по поводженню з радіоактивними відходами) будемо здійснювати заходи щодо захоронення радіоактивних відходів на комплексі "Вектор"з використанням цих контенерів. До цього року буде завершення введення першої черги комплексу "Вектор" в експлуатацію, у сховища якого будуть поступати РАВ у цих контейнерах.
- Чи буде в Україні створене геологічне сховище, як в інших державах?
- Ми маємо зберігати ті високоактивні відходи, які маємо зберігати довічно, в глибоких геологічних формаціях, на глибині, в шахтах, на великій глибині, щоб ніколи не трапилося ніякої біди. Так, як це роблять, наприклад, у Фінляндії. Також гарна історія відбувається в Канаді з точки зору дослідження, вивчення, вибору місця. Тому ми повинні мати таке ж сховище. Маємо враховувати, що ми країна, яка займає четверте місце в світі за кількістю радіоактивних відходів (після США, РФ і Франції). Але якщо у цих державах така кількість відходів з’явилась у результаті виробництва ядерної зброї, то у нас ці відходи на 95% чорнобильського походження.
- Будівництво усіх сховищ, заводів здійснювалося винятково за кошти західних донорів, чи є щось з українського держбюджету?
- До цього року все, що будувалось в зоні відчуження, споруджено за кошти міжнародної спільноти. За кошти державного бюджету з більш-менш значущих проектів не завершено жодного. Саме тому ми ініціювали відновлення фонду РАВ. І саме за рахунок коштів з фонду РАВ буде завершено цього року перша черга комплексу "Вектор" і будуть будуватися ті сховища, та здійснюватиметься перевезення відходів.
- Ви говорили, що комбінати по всій Україні, де зберігаються ці відходи, вже переповнені, в поганому стані, а брак фінансування не дозволяє навіть перевозити відходи в Зону, не кажучи вже про захоронення. Зараз вистачає коштів?
- Завдяки тому, що минулого року прийнято рішення про відновлення діяльності Фонду, коштів достатньо, але використовувати їх за цільовим призначенням ми почнемо з 1 липня, в другому півріччі. Тому що відрахування здійснюються за результатами першого кварталу. Тож на папері коштів достатньо. Ми сподіваємося, що все буде так, як передбачено бюджетом на 2018 рік.
- За скільки років зберігаються ці відходи по комбінатах?
- Спецкомбінати були створенні в 60-х роках минулого століття. З того часу відходи там накопичувалися і зберігалися. Ми вже починаємо проектні відповідні заходи цього року, вже перевозимо деякі джерела іонізуючого випромінювання з Київського спецкомбінату, з Харківського спецкомбінату на спеціалізоване підприємство для зберігання джерел іонізуючого випромінювання, які теж знаходяться на комплексі "Вектор".
- Принаймні один комбінат є на окупованій території, у Донецьку. Маєте інформацію, що там відбувається?
- У нас немає контакту з ними, ми не контролюємо діяльність цього підприємства.
- А в Криму?
- Там у нас залишився лише санаторій, що обліковується на балансі нашого підприємства. На цей час органами прокуратури ведеться робота щодо захисту інтересів держави у цьому питанні.
- Нинішня воєнна ситуація і розрив контактів з РФ вплинули на галузь поводження з відходами? Адже до останнього частину відходів до РФ вивозили.
- Це історія "Енергоатома". Вони здійснювали вивезення відпрацьованого ядерного палива до Російської Федерації. Агентство в цій кампанії не задіяне. Ми задіяні лише в тому, що маємо побудувати сховище для приймання відходів, що назбиралися, і які з’являються в результаті переробки відпрацьованого ядерного палива українських станцій. Має бути побудоване централізоване сховище для відпрацьованого ядерного палива українських атомних станцій. Минулого року були прийняті всі управлінські рішення і цього року вже розпочалось реальне будівництво цього сховища.
- В інфопросторі лунали думки про створення могильника для РАВ мало не зі всієї Європи, дехто на цьому відверто спекулює. Однак точних даних про це нема. То є такий проект?
- Ні. Українським законодавством заборонено приймання відходів з-за кордону. Це питання навіть не розглядається, і переконаний, що й не буде (стаття 53 ЗУ "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку").
МАЙБУТНЯ СОНЯЧНА СТАНЦІЯ В ЗОНІ ВИРОБЛЯТИМЕ ЕНЕРГІЇ БІЛЬШЕ, НІЖ ОДИН БЛОК АЕС
- Окрім власне утилізації РАВ у Зоні будуть реалізовані проекти з відновлювальної енергетики, зокрема це сонячна станція. Зараз триває пілотний проект, у ньому беруть участь дві компанії - "Екосолар Інвест" і "Солар Чорнобиль". Чому саме ці компанії?
- Та це не принципово. Тому що ці дві компанії взяли в оренду дуже невеличкі земельні ділянки - ті станції вироблятимуть по одному мегавату. Це дуже мало навіть у масштабах зони відчуження. Але це для нас дуже важливо, тому що за 30 років тут не велась жодна господарська діяльність такого роду. І важливо було пройти всі етапи і зрозуміти всі підводні камені для того, щоб можна було говорити про будівництво сонячної станції.
Наприклад, ми не знали, як оцінити для передачі в оренду цей бетонний майданчик. Фахівці Фонду держмайна також вагалися. З усіх 6 методик, якими вони користуються, з різних причин не підійшла жодна. Виявилося, що за цими методиками вартість оренди державного майна в зоні відчуження була такою ж, як у Києво-Святошинському районі. Тож ми ініціювали понижуючий коефіцієнт при оренді держмайна. Уряд нас підтримав. Далі ми зіштовхнулися з тим, що в Чорнобилі відсутні адреси. Далі ми зіштовхнулися з тим, що в Чорнобилі назви вулиць не відповідаютьзаконодавству з декомунізації. Через це нам відмовляли у включенні об'єктів нерухомості до відповідного реєстру майна.
- Тобто в Чорнобилі ми ще можемо побачити вулицю Леніна?
- По декомунізації - це взагалі окрема історія, тому що законодавство передбачає, що декомунізацію здійснюють органи самоврядування, а в Зоні їх немає. Ми мали тривале листування з Міністерством юстицій, КМДА, Інститутом національної пам'яті, як це правильно організувати. Врешті ми отримали лист від Інститут національнальної пам'яті, у якому пропонується залишити старі назви, а Чорнобиль визнати музеєм злочинів тоталітаризму.
- Пілотні проекти щодо сонячних електростанцій ще тривають?
- Перший проект, який реалізовується на Чорнобильській станції, на завершальній стадії. Ми це особливо не відслідковуємо, тому що вже справа тих, хто зайшов. Вони мають отримати зелений тариф, всі погодження, підключення, технічні умови. Пілотний проект, що реалізується в місті Чорнобиль, трошки повільніше пішов, тому що виникла проблема з трансформатором. Логічно, що ним має опікуватися обленерго. Коли з’явився інвестор, то виявив бажання отримати технічні умови на підключення саме до цього трансформатора, так було найзручніше. Обленерго каже: без проблем, підключайся, тільки це не наш трансформатор.
- А чий?
- Довго ми шукали, хоча в реєстрі державного майна, який ведеться у Фонді держмайна, цей трансформатор є, його інвентаризаційний номер, дата. З’ясувалося, що під час приватизації, ще в 90-х роках, Київобленерго просто забули цей трансформатор включити в перелік майна, що передається по акту прийому-передач. Тож він був на позабалансовому рахунку Мінпаливенерго. Ми провели роботу, відновили його, поставили на баланс, передали з Мінпаливенерго до Державного агентства, і тепер ми інвестору можемо сказати: ось технічні умови.
- Є також більш масштабний проект з сонячної енергетики у Зоні відчуження. Які плани щодо цього?
- За минулий рік на виконання доручення уряду "Укренерго" провело своє техніко-економічне дослідження і визначило, що потрібно зробити для модернізації, яка поетапність по підключенню, щоби в чорнобильській зоні побудувати сонячну електростанцію загальною потужністю 1,2 гігават. Подібну роботу, але більш, скажімо так, економічну, було проведено також за кошти французького уряду, відповідне було рішення Міністерства фінансів Франції, і цю роботу провела компанія Tractebel. 19 березня вони презентували і передали цю роботу.
- 1,2 гігават? Наскільки це багато?
- Це дуже багато. Один блок АЕС – це один гігават. Тож порівняйте.
- Коли ця велика станція може бути побудована? Ви говорили, що інвесторами зголосилося стати понад 50 компаній.
- Все залежить від інвесторів, від їхнього бажання вкладатися і входити в цю історію. Я хочу, щоб нас почули: нам хочеться, щоб тут була сонячна станція, і ми готові всіляко допомагати. Але чорнобильська зона відчуження – це північ країни. Будь-яка точка в Україні з точки зору розвитку сонячної генерації цікавіша, ніж Чорнобиль. Відповідно, будь-який бізнесмен бачить, що йому в Одесі, де сонячне випромінювання на 17% вище, цікавіше будувати сонячну станцію, ніж у Чорнобилі. Але ми не опускаємо руки. Чорнобиль розміщений на тій же паралелі, що й Мюнхен. Але Мюнхен - це південь Німеччини. А в Німеччині альтернативна енергетика в структурі загального енергобалансу займає помітне місце. Тому я думаю, дійде час і до нашої зони відчуження.
- Є проекти щодо розміщення об'єктів вітрової енергетики?
- Дослідження тривають, здійснюється вивчення вітру. Так само одна з компаній поставила вишку і вивчає вітер у зоні відчуження, на що їм відведено рік.
- Після законодавчого оформлення режиму функціонування Зони, як здійснюватимуться наукові дослідження, зокрема міжнародна співпраця? Це стосуватиметься заповідника чи, можливо, і промислової зони також?
- Навіть я не перелічу всі напрямки, в яких уже здійснюється міжнародна наукова співпраця. У цій сфері ми також зробили законодавчі новації. По-перше, ми скасували норму, про те, що результатами наукових досліджень в зоні відчуження можна користуватись за межами України лише за погодженням у порядку, визначеному Кабінетом міністрів України. У результаті багато досліджень здійснювавлося у Білорусі чи деінде. У нас це були зовсім не ті масштаби. Зараз ми цю норму прибрали і сподіваємося, що це затягне до нас більше науковців. Але паралельно дослідження проводилися. Наприклад, вже п'ятий рік триває науковий проект спільний з японцями. І звичайно розраховуємо на дослідження саме в заповіднику. Саме зараз триває експедиція біологів у зону відчуження, на нашому сайті ми оперативно інформуємо про її перебіг.
Ольга Скороход, "Цензор.НЕТ"
Фото: Наталія Шаромова "Цензор.НЕТ"
