"Ми робили із Луценком державний переворот". Інтерв'ю з автором "касетного скандалу" Миколою Мельниченком

Автор: І.Ромалійська

Мельниченко зізнається, що взяв 2 мільйони доларів від Кучми, та стверджує, що плівки спецслужбам США передавав нинішній Генпрокурор.

Фото з Facebook Миколи Мельниченка

Цього місяця минає 18 років від того дня, коли країна та світ почули розмови президента України Леоніда Кучми у його робочому кабінеті. 28 листопада 2000 року один з лідерів тогочасної опозиції Олександр Мороз скликає прес-конференцію у Верховній Раді, на яку приносить магнітофон. Присутні чують, як голос, схожий на голос людини номер один у державі, розповідає про опозиційного журналіста, засновника "Української правди" Георгія Гонгадзе: ""Українська правда", ну це просто вже, бл#, оборзєлі. Подонок, бл#. Грузін, грузін. (...) Департіровать його, бл#ть, в Грузію і викінуть там нах#й. (...) Чєчєнцев надо, чтоби укралі єго і викінулі!". За півтора місяці до тієї прес-конференції Георгій Гонгадзе зник, пізніше в Таращанському лісі знайшли його тіло без голови.

Ці записи Морозу передав майор Управління державної охорони України, керівник оперативно-технічного підрозділу відділу охорони Президента України Микола Мельниченко. 18 років потому він продовжує стверджувати - це він самостійно, з власної ініціативи записував розмови Леоніда Кучми у його робочому кабінеті. Свій вчинок вважає геройським. А от Генеральна прокуратура України вбачає в цьому державну зраду та шпигунство, хоч, і не називають на чию користь. Розслідування дій Мельниченка триває вже 17 років. І з кожною зміною влади воно чи то поновлюється, чи то затихає. Серед перших слідчих, які бралися звинувачувати охоронця Кучми, були нинішній керівник Головного слідчого управління ГПУ Юрій Грищенко та колишній генеральний прокурор Віктор Шокін.

Після втечі Віктора Януковича Микола Мельниченко навіть повернувся до України, відкрив тут фірму, яка займалася майновими спорами, назвав її детективним агентством. Але розслідування знову заворушилося, і Мельниченко знову поїхав до США, де в нього давно є політичний притулок.

У вересні 2018 суддя Печерського райсуду Києва Писанець заарештував майно та рахунки майора. З опублікованих ухвал журналісти й дізналися - Миколу Мельниченка у ГПУ підозрюють у кількох злочинах. Зокрема, в Ухвалі йдеться, що Мельниченко підозрюється "у вчиненні державної зради у формі шпигунства, розголошенні відомостей, що становлять державну таємницю, перевищенні службових повноважень, а також легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом". "Цензор.НЕТ" зв’язався з колишнім охоронцем Леоніда Кучми, щоб дізнатися його бачення цієї справи. Говорили Skype`ом.

ЗВИНУВАЧЕННЯ

- Давайте поговоримо про звинувачення на вашу адресу.

- У 2015 році в моєму будинку проводили обшуки. У постанові суду, знаєте, яка підстава вказана?

- Ні.

- Тримайтеся за стілець, щоб не впасти. Вони закидають мені, що у 2002 і 2004 роках я з невідомими особами підготовлював державний переворот. Це про акції "Україна без Кучми", "Повстань, Україно!" та Помаранчева революція. А я кажу: а чому з невідомими особами? Поруч були Луценко, Мороз, Тимошенко, Ющенко. Я пишаюся тим, що робив Помаранчеву революцію, пишаюся тим, що знайшов для опозиції фінансування.

- А ви шукали фінансування?

- Так. З Березовським (Борис Березовський, російський опозиційний політик та бізнесмен, втік у Велику Британію, у 2013 році був знайдений мертвим, за даними слідства, скоїв самогубство, - ред.) я зустрівся, потім організував його зустріч з опозицією. Вони тоді регулярно брали гроші у Березовського. Це все організував я.

- А скільки грошей давав Березовський на Помаранчеву революція?

- Він мені казав десь 45-47 мільйонів доларів.

- Кому саме він давав?

- … ви такі питання ставите!

- Ну, цікаво ж!

- Скажу так: грошима розпоряджалися в тому числі Третьяков Олександр (бізнесмен, нардеп кількох скликань, нині нардеп від БПП, - ред.), Жванія (Давід Жванія, - український політик та бізнесмен, - ред.), Олександр Волков (Олександр Волков - колишній помічник президента Кучми, тричі обирався народним депутатом України, підприємець, - ред.) і ще деякі люди, які сьогодні претендують на високі керівні посади в державі.

- Юлію Володимирівну Тимошенко маєте на увазі? В одному з ваших інтерв’ю читала, що ви організовували її зустріч з Березовським.

- Організовував. Але я не казав, що Березовський давав Юлії Володимирівні гроші. Я це не можу стверджувати.

4 квітня 2006 року російський олігарх Борис Березовський подав позов до Високого суду Лондона проти Олександра Третьякова та Давіда Жванії. Березовський вимагав звіту про використання 22,85 млн доларів, які він переказав у 2004 році на "розвиток демократії" компаніями Elgrade Limited і Goldstar Agency, які важалися близькими до Жванії і Третьякова. Олігарх зазначив, що у нього виникли сумніви в тому, на що були витрачені ці гроші, після того як Жванія і Третьяков "спростували, що він взагалі фінансував демократичні інститути".

- Давайте розбиратися в суті звинувачень слідства на вашу адресу. Вас підозрюють у державній зраді у формі шпигунства. Що мають на увазі?

- Іро, ви спитайте у них! Мій адвокат звернувся до слідчого Генерального прокуратури: "Покажіть, будь ласка, в чому підозрюється Мельниченко?" Але ніхто нічого не дає. Я б сам хотів почути відповідь на кілька питань. Коли і ким, якою спецслужбою був завербований Мельниченко? На яку країну він працював? Яку державну таємницю він передавав?

- Я їх слідство обов’язково спитаю, якщо матиму доступ. Але хочу вашу версію почути. Ви ж розумієте, що саме вам інкримінують.

- Ви не повірите, але я не знаю, що мені інкримінують! От раніше, пригадую, вони знаєте як трактували державну зраду? Що я розголосив прізвище там якогось співробітника силової структури, яке прозвучало, коли Азаров доповідав Кучмі. Азаров на той час був головою податкової адміністрації.

- А що це за епізод?

- Азаров доповідав Кучмі про "Нафтогаз України", компанією тоді керував Бакай (Ігор Бакай - перший голова правління НАК "Нафтогаз України", за Кучми обіймав багато керівних посад у державі, після Помаранчевої революції втік до Росії, - ред.). Кучма давав накази збирати з усіх бізнесменів гроші на виборчу кампанію. І також Бакай мав відмивати кошти через "Нафтогаз України" і давати Кучмі. У Бакая було зобов’язання дати мінімум 250 мільйонів доларів налічкою Кучмі на виборчу кампанію 1998-99 років. За цієї умови Кучма ставив Бакая на посаду голови "Нафтогазу".

- І це є на плівках?

- Так. А що таке 250 мільйонів доларів на 99 рік? Це приблизно 2 мільярди доларів на сьогоднішні гроші.

- А Азаров що казав з цього приводу Кучмі?

- Азаров доповідав Кучмі, що Бакай крав гроші із бюджету, і не всі, що вкрав, віддав Кучмі, а мінімум 100 мільйонів доларів він собі поклав. І там звучало прізвище якогось посадовця, і мені інкримінували розголошення державної таємниці в тому, що я розголосив от саме це прізвище.

- І лише в цьому вам закидають зраду?

- Я думаю, що мені інкримінують державну зраду в тому, що я передав записи Морозу, в яких Кучма, Литвин, Деркач і Кравченко причетні до вбивства Гонгадзе (Володимир Литвин - тоді був Головою Адміністрації Президента, Леонід Деркач - тоді очолював СБУ, Юрій Кравченко - тоді міністр внутрішніх справ, - ред.). Я думаю, що для сьогоднішньої влади це є державна таємниця. Я думаю, що для сьогоднішньої влади будь-яка інформація із записів, яка показує злочини Кучми, Литвина, Деркача, Азарова, Януковича, інших - це державна таємниця. Тобто навіщо вони мене переслідують? Це робиться щеплення. Щоб не було другого Мельниченка.

- Давайте повернемось до звинувачень. Вам закидають шпіонаж. Розумієте суть підозри?

- А це вообщє маразм. Якщо шпіонаж, то це значить, що Мельниченка мали завербувати. Окей. Ідемо по логіці. Я офіційно кажу, що я в 1996-97 роках на території України пройшов стажування під керівництвом американських спецслужб. Я проходив. І не тільки я. Нас з України відібрали 30 людей. І американські спецслужби нас натаскували. Типу тренінги.

- Офіційно?

- Так. У мене навіть диплом десь зберігся від цих навчань. Я успішно їх пройшов. То вони хочуть сказати, що мене американці завербували в 1996 році? Або вони хочуть сказати, що мене завербувало КДБ, коли я служив у Москві в КДБ? Маразм!

- В Ухвалі суду йдеться, що у 2002-2004-му ви за гроші передали плівки представникам іноземних держав. І отримали від США 2 мільйони долларів. Як я розумію, йдеться про ФБР?

- Я передавав Луценку (Юрій Луценко - нині Генеральний прокурор, тоді помічник-консультант народного депутата України Олександра Мороза, - ред.) записи. Не путайте божий дар з яичницей!

- Це те, що записане в постанові суду.

- Іро, будь ласка, називайте конкретний день і час, коли я щось передавав!

- Я не знаю, я ж не слідчий, тому я у вас питаю. Якщо б я знала, то статтю писала б, а не інтерв’ю.

- Дивіться, записи я передавав депутатам. І я був присутній при тому, коли Луценко передавав записи в ФБР.

- А що це була за передача?

- Ви запитайте Луценка!

- Спитаю, якщо буде нагода така, обов’язково.

- Я ж не пальцем роблений. На деяких записах є елементи державної таємниці, я цього не приховую. І тому, коли мене просили передати іноземним спецслужбам записи, я завжди відмовлявся.

- Хто просив?

- В тому числі Луценко. Особисто.

- Юрій Віталійович каже: "Миколо, давай передамо ці записи у ФБР"?

- Так.

- А навіщо?

- Тому що ми робили із Луценком державний переворот. А для того, щоб був державний переворот, потрібно було показати американцям, наскільки Кучма, Деркач і Литвин – подонки і що не потрібно їх підтримувати. Щоб Америка зрозуміла, наскільки ця влада в Україні під керівництвом Кучми небезпечна і що потрібно її якомога швидше скидати.

- А що ви Луценкові сказали?

- Я кажу: "Якщо хочете, самі передавайте! Я можу вам особисто дати в руки, Юрію Віталійовичу, а далі ви робіть, що хочете. Плюс я можу вам організувати зустріч з ФБР через своїх адвокатів!" Юрій Віталійович прилітає в Америку. Передаю йому записи. І він передає ФБР у моїй присутності. Тому, якщо мені інкримінують шпіонаж (включай логіку!), тоді Юрій Віталійович був завербований, він мене примусив на співпрацю з ФБР. Тому я - за відкритий суд, Іро.

- А гроші хтось отримував за ці плівки, які Юрій Віталійович передав ФБР?

- Я не знаю.

- В Ухвалі суду йдеться, що ви отримали від США 2 мільйони доларів. Ви розумієте про які гроші йде мова?

- Не розумію. Чесно кажу.

- Давайте далі по звинуваченнях. Вам закидають ще "перевищення службових повноважень". Це, я так розумію, факт того, що ви записи самі робили, так?

- Іро, а скажіть, будь ласка, як я міг задокументувати злочини Кучми, не перевищуючи службових повноважень?

- Ясно. І останнє, в чому вас підозрюють, це "легалізація доходів, які були отримані незаконним шляхом". В рішенні суду навіть перераховано, що саме ви придбали: автомобілі, вантажівки, напівпричепи. В Україні, за версією слідства, у вас є дві квартири, будинок, дві земельні ділянки...

- Іро, в психушку потрібно. Серйозно, так і напишіть: цих слідчого, прокурора, суддю в психушку потрібно.

- Ви отримували якісь гроші від офіційних структур Сполучених Штатів Америки?

- Я офіційні гроші від структур отримував у вигляді компенсації за готель і компенсації за авіапереліт. Плюс, на мене уряд США витратив багато грошей, коли займався моєю безпекою. Плюс я отримував грошові гранти, і від Сороса (Джорж Сорос - американський фінансист, благодійник, - ред.) отримував грант, і від фонду Березовського отримував грант, я цього не приховую.

- Виходить так, що ви не розумієте начебто, в чому вас звинувачують.

- Тут стільки нюансів – я вам передати не можу. Головне: я, ризикуючи життям, розкрив банду, я вчинив суто геройський вчинок, супер. Я ризикував своїм життям, неодноразово. І я не просто документував злочини. Я документував і паралельно – паралельно! – працював з опозиційними політиками і давав їм ці записи. І казав: "Ось бандит, що мені робити?"

- Давайте поговоримо про ваші фінанси. В Ухвалі суду йдеться, що ви отримали з США 2 мільйони долларів та зберігали їх у сейфі, у своєму офісі…

- Я давав свідчення Генеральній прокуратурі про ці 2 мільйони доларів. Так що хай вони не перекручують!

- Так що це за 2 мільйони, розкажіть.

- У 2004 році Кучма пропонував 100 мільйонів доларів, якщо Мельниченко перестане виступати проти нього і якщо Мельниченко віддасть Кучмі оригінали.

- У вас особиста була зустріч?

- У мене була зустріч з представниками Кучми.

- А з ким?

- Бакай. Бакай тоді був "управделами" президента Кучми. Тобто Кучма не тільки скоїв злочин. Він намагався ще підкупити свідка, щоб знищити доказову базу.

- Так а від двох мільйонів ви відмовились?

- Ні-ні. Іро, дивиться, це треба все правильно описати і зрозуміти, бо зараз в українців очі на лоб полізуть, будуть кричати, що я подлец та негодяй! Кучма пропонував 100 мільйонів доларів, а щоб доказати серйозність намірів було передано 2 мільйони доларів. Ці 2 мільони - задокументовані, Генеральна прокуратура знає, де вони. Я не можу зараз це все розказувати.

- Ще раз. Як і хто документував передачу грошей?

- Кучма через Бакая запропонував підкупити свідка Мельниченка Миколу Івановича. Сума сдєлки -100 мільйони доларів. Перший транш - 2 мільйони доларів, Бакай передав. Передачу цих 2 мільонів - задокументовано. Де ці 2 мільйони, я давав свідчення Генеральній прокуратурі України.

- Але ці 2 мільони є? Не витрачені?

- Іро… Ні, ну вам смішно! Мені не сильно смішно.

- Просто я вперше чую про те, що вам від Кучми дали 2 мільйони. Я пам'ятаю, що говорили, що пропонував, але от щоб платив - ні, не чула. Давайте тепер поговоримо про ваше майно. Що у вас є в Україні та в США?

- В Україні у мене є будинок, який в спадщину буквально кілька місяців тому дістався мені. Все інше мені не належить.

- А в Штатах?

- В Штатах у мене є бізнес. В цьому бізнесі у мене працює десь понад 100 працівників, з них десятки українців. У мене понад 30 автомобілів грузових. У мене водії заробляють по 15 тисяч доларів на місяць.

- Що ви перевозите?

- Водії їздять, вигружають і загружають меблі.

- А з нерухомістю що у Штатах?

- В Америці у мене немає нерухомості. Живемо в орендованому житлі. У мене в Америці кредитів на кучу мільйонів доларів!

Фото з Facebook дружини Мельниченка Наталії Розинської

- "На кучу" – це на скільки?

- На багато мільйонів доларів у мене кредитів. Я беру в кредит фури. Фура коштує 150 тисяч доларів, плюс прицеп коштує 60-70 тисяч.

- У вашій справі є людина, яка стверджує, що ви отримали два мільйони. В Ухвалі суду йдеться: "Допитаний як свідок ОСОБА_7 підтвердив факт отримання Мельниченком зі Сполучених Штатів Америки близько двох мільйонів доларів США. Вказані кошти Мельниченко зберігав у сейфі власного офісу". Хто цей свідок?

- Це Вязьмітінов.

Юрій Вязьмітінов - у 1980-х роках працював у міліції, був звільнений за крадіжку речових доказів. У середині 1990-х був заступником голови Черкаської обласної ради. Наприкінці 1990 був пов'язаний з бізнесом екс-голови АП за президентства Кучми Віктора Медведчука. У 2009 його призначили на посаду першого заступника Київського обласного управління Держкомзему, потім стає головою. У 2011 році СБУ затримала його при отриманні хабара у 90 тисяч доларів. Був засуджений до умовного покарання. Пізніше був бізнес-партнером самого Миколи Мельниченка.

- Хто він?

- Подлець і негодяй. Аферіст. Мене попросив Володимир Олійник цій людині допомогти (Володимир Олійник - колишній мер Черкас, тоді опозиційний до Кучми політик, потім був нардепом від Партії регіонів, після Майдану втік у Росію, там став одним з організаторів антиукраїнської організації "Комітету спасіння України", - ред.). Вязьмітінов казав, що його незаконно переслідує прокуратура. Я у 2013-му йому почав допомагати, одолжив гроші.

- Багато?

- Чимало. Я йому одолжив гроші. Я йому допоміг із прокуратури забрати цінні речі. Але через рік я побачив, що це нєгодяй, аферіст страшний. І я написав заяву на нього в міліцію в 2014 році, щоб його притягнути до карної відповідальності за шахрайство.

- Які це факти шахрайства? Що він робив?

- Іро, не хочу за нього! Там купа фактів шахрайства. Він просив, щоб я забрав заяву. Я сказав, що не буду. У нього друг Андрій Деркач (Андрій Деркач - народний депутат, син голови СБУ часів Кучми Леоніда Деркача, - ред.), і в нього друг Євген Нищук, міністр культури. Вязьмітінов мені каже: "Я тобі устрою кузькіну мать". А в нього є товариш у слідчому управлінні СБУ, в нього хтось із заступників чи помічників Авакова (Арсен Аваков - міністр внутрішніх справ, - ред.) близька людина. Я зустрівся із Антоном Геращенком (Антон Геращенко - народний депутат від НФ, наближений до арсена Авакова, - ред.). Кажу: "Антоне, так і так, ця людина буде робити те-то і те-то. Перекажи Авакову".

- Ви кажете, що дали гроші Вязьмітінову у 2013 році. А звідки вони у вас були?

- Я заробляв гроші. У мене детективне агентство було в Україні, плюс бізнес. Я не бідна людина. А самому Вязьмітінову потрібно було офіційне працевлаштування. Я йому липову справку зробив, що він був в агентстві у мене помічником.

- До речі, агентство існує ще? Чим воно взагалі займалося?

- Ні. Я займався антирейдерством. Я повертав людям об’єкти, гроші. При Януковичі, ви ж пам’ятаєте, грабіж був страшний. Працювали 50 на 50.

- Тобто ви брали 50% від повернутих активів?

- Так.

- Чималі гроші.

- Іро, будь ласка! Ідіть, поверніть! Я людям реально повертав половину. І мені це вартувало дуже багато зусиль і грошей. Тому що суддям платили за правильні рішення, інформаційну хвилю підіймали, це теж кошти вартувало. Адвокатам платили. Хлопцям, які здійснювали і утримання об’єктів і виганяли бандитів - платили…

- Ви та ваша компанія платили суддям, журналістам?!

- Так. Я брав гроші тільки тоді, коли ми переможемо. Так суть в чому. Дивіться, яку схему мені пропонував Вязьмітінов. Партнером у детективному агентстві в мене був Михайло Вершняк, мій товариш. Він був заступником начальника слідчого управління МВС колись. У цього Вершняка син – помічник судді в Печерському суді. І саме ця суддя розглядала справу Вязьмітінова, його судили за отримання хабара. Вязьмітінов запропонував, щоб я дав кошти Вершняку як премію, а він, Вязьмітінов, через СБУ організує затримання Вершняка, бо у нього в слідчому управління СБУ своя людина. І все буде представлено так, що суддя через сина Вершняка вимагає гроші за закриття справи проти Вязьмітінова. А отримує гроші Вершняк Михайло.

- Цікаво.

- Ну, цікаво. Це послугувало ще одним з того, що я написав заяву в міліцію. А з Вершняком я зустрівся, сказав, що готується така провокація. Іро, що я неправильно зробив? Тобто всі свідчення цього Вязьмітінова є нікчемними.

- В Україні суд дав санкцію на ваш арешт. Тепер, як я розумію, Україна буде вимагати від США вашої екстрадиції?

- Ні. Не буде цього. Луценко вважає, що американці – дебіли?

- Мені здається, що ні.

- Вони ніколи не звернуться ані по мій допит в Америці, ані по екстрадицію. Тому що вони мають надати докази американцям. В запиті вони напишуть що? Що підозрюють Мельниченка в тому, що він разом зі співробітниками ЦРУ (Центральне розвідувальне управління - головне розвідувальне управління при уряді США, - ред.) готував державний переворот в Україні у вигляді Помаранчевої революції? Що він шпигував в інтересах США, передавав США записи? Що вважають Америку країною, яка здійснила державний переворот і просять видати Мельниченка, так?

- А без екстрадиції ви не маєте бажання повертатися в Україну?

- Поживемо, побачимо. Зараз цією справою займаються мої адвокати. Я, чесно кажучі, думаю, що Луценка підставили. Я думаю, що Вязьмітінов пішов на переговори по своїх каналах зі слідчого управління, вони навмисно сфальшували цю справу. Якийсь прокурор теж на особистих контактах це все підписав, а Луценка тупо підставили.

ХРОНОЛОГІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

- Справа проти вас є ще з кучмівських часів. Давайте згадаємо хронологію.

- 28 листопада 2000 року Олександр Мороз (тоді очільник фракції СПУ у ВР, - ред.) робить заяву у Верховній Раді, а Юрій Луценко (тоді помічник-консультант Олександра Мороза, - ред.) тисне на кнопку магнітофону із моїми записами. 4 січня 2001 року проти мене Олексій Баганець (тоді прокурор, нині - адвокат, - ред.) порушує карну справу за перевищення службових повноважень, підробку документів і розголошення державної таємниці. У 2005 році справа проти мене закривається. Далі - проти Кучми порушується карна справа в 2011 році.

- Це ви маєте на увазі так звану "справу про замовників убивства Гонгадзе"?

- Так. Після цього адвокати Кучми подають скаргу судді Кірєєву (Родіон Кірєєв стане відомим через те, що судив Юлію Тимошенко, - ред.), і він через 8 років скасовує постанову про закриття проти мене карної справи. Потім мені пропонують тихенько виїхати з України.

- Хто пропонує?

- Почекайте. Певні люди мені кажуть: "Твоє життя під загрозою, ми тобі пропонуємо по-дружньому виїхати з України, ми тобі зробимо коридор, дамо нормальний паспорт". Потім приходять люди від адвокатів Кучми, теж пропонують мені виїхати, обіцяють заплатити хороші гроші. Потім ще одні люди пропонують теж допомогти і виїхати. Я по своїх каналах пробиваю, що це провокація.

- Чекайте. Це вже треті люди, які вам пропонують виїхати?

- Так. Вони пропонують мені покинути територію України через одеський кордон. Нелегально, з чужим паспортом. Це люди з СБУ. Я погоджуюсь. Але я знав, що це провокація і що скоріш за все мене мали просто пристрелити при перетині кордону. І я тоді виїхав з України іншим способом.

- Яким?

- По своїх каналах. Потім мене затримують в Ізраїлі, бо за повідомленням Служби безпеки України я нібито готував терористичний акт під час приїзду Віктора Януковича (тодішній президент України, - ред.) в Ізраїль. Це теж вам відомо. Мене там затримали. Мосад посміявся і відпустив.

- Цікавий епізод у вашій біографії.

- Ну, вони посміялися, сказали, що то брєд. Ви слідкуєте за хронологією?

- Так.

- Потім, у 2012 році, у під’їзді жорстоко б’ють мою дружину Наталю Розинську. Їй побили ребро, розбили лице, вона робила пластичну операцію – там шрам був великий. Це передавався так привіт мені. Я потім прилітаю в Україну. Мене арештовують. Я говорю: передавайте справу в суд. І мене випустили під підписку про невиїзд, звинувачення не пред’явили. Справу в суд не передали. В 2014 році, коли президентом став Петро Порошенко, мене запросили на неофіційну зустріч слідчий Сізіков та прокурор.

- Що хотіли?

- Вони зробили мені пропозицію - можуть закрити мою карну справу за терміном давності.

- А ви за це що?

- А я не оскаржую це рішення про закриття. Тобто план такий: якщо я не оскаржую це рішення, то я погоджуюсь, що зробив злочин, але покарання не буде, бо сплив термін давності.

- Зрозуміла. Ви, судячи з усього, не погодились.

- Я розсміявся. Тому що я у 2000 році вчинив абсолютно правильно, я ризикував життям, щоб зібрати доказову базу проти організованого злочинного груповання, і банда має бути покарана! Я вимагав, аби передавали цю справу в суд. Але вони сказали, що суд буде закритий, таємний, бо на Банковій таке рішення прийняли.

- А ви не записали цю зустріч?

- А як ви думаєте?

- Не знаю. Може у вас хобі таке - все записувати))

- Якщо цей прокурор буде заперечувати свою пропозицію, то я до нього ще доберуся. Бо він має дати свідчення, хто йому з Адміністрації Порошенка поставив таку задачу. Після того, у 2015 році, я полетів у Сполучені Штати Америки. Де по сьогоднішній день перебуваю.

ПЛІВКИ

- Давайте про плівки поговоримо. Записи в кабінеті Кучми робилися близько двох років. В окремих ваших інтерв’ю я бачу лише уривки записаних розмов, іноді щось нове виникає. Чи розшифровані взагалі всі плівки?

- Іро, щоб розшифрувати ці всі записи, потрібна робота не одного року фахівців із шумоочистки та розшифровки записів.

- Слухайте, ну, 18 років минуло! Майте на увазі, що я готова особисто взятися за розшифровку, на волонтерських засадах. Звертайтесь, якщо захочете. Так що, немає розшифровок усіх розмов?

- Ні. А ви через 10 годин здуєтесь. Наприклад, Юрій Віталійович (Луценко, - ред.) займався цим у 2002 році особисто. Спитайте в нього, як це йому давалося, тяжко чи ні?

- Мій журналістський досвід трохи більший, ніж у Юрія Віталійовича, я багато розшифровувала записів. Тому, думаю, потягну.

- Спитайте у Юри Бутусова, скільки він розшифровував записів!

- Я думаю, що за 18 років можна все розшифрувати.

- Я не хочу все життя присвятити і це все розшифровувати. Те, що легко робилося більше-менш, я зробив. Люди зробили. Далі це має робити, на моє особисте переконання, НАБУ.

- До НАБУ спочатку треба передати ці плівки. Ви вже до нього зверталися?

- Ні. Зараз я буду звертатися до НАБУ. Тому що на цих записах задокументовано організоване злочинне угруповання, яке займалося вбивствами, пограбуванням держави, придушенням свободи слова. І цьому має бути надана юридична оцінка.

- Ви готові передати НАБУ оригінали плівок?

- Якщо вони заберуть справу, я все передам.

- А де оригінали?

- У надійному місці.

- В інтерв’ю Юрію Бутусову Михайло Бродський переповідає з ваших слів, як ви вирішили почати записувати. Розкажіть і ви.

- І що він розповідає?

- Каже, що ви ховалися у Кучми у шафі.

- Так. Я пройшов в Україні американські курси з безпеки, американці нам показували, які слабкі місця є для того, щоби можна було вбити президента. Я після цих курсів на все подивився іншими очима. Я побачив, де можна вбити Кучму зі снайперської гвинтівки, як можна його просто задушити, підірвати, отруїти. Я знаходив вразливі місця і доповідав начальнику охорони, що у нас дєрьмо, що у нас немає системної охорони. Я йому кажу: "Нам потрібно ставити кабінет президента на сигналізацію, щоб ніхто туди один не заходив, нам потрібно поставити відеокамеру і спостерігати, і в кабінеті президента теж потрібно поставити відеокамеру і дивитися, що там відбувається". Він каже: "Ти - ідіот!". Я йому показую, що в кабінеті є вразливі місця, одне з них – шафа. Там внизу така тумба на колесах, яка від’їжджає. Туди можна залізти. Людина спокійно ховається у шафі. А далі – роби, що хочеш. Зайшов із глушаком, Кучму пристрелив, а через інші двері вийшов. Начальник мені каже: "Це неможливо". І в один ранок я заліз в цю шафу. А вилізти я не встиг - Кучма зайшов. Я там півдня простояв. Я все чув.

- А що почули?

- Я тоді дав дуже детальні свідчення в Генеральній прокуратурі, як це було, що я почув, що я побачив. Іро, я був наївним солдафоном, який мріяв про те, що в Україні буде подолана корупція, і що саме Кучма подолає корупцію. А ти стоїш в цій шафі і бачиш, що твій президент – це керівник організованого злочинного угруповання. Тебе курвить так, що ти готовий все зробити, аби убрати це. Я хотів прямо його пристрелити там. Але я вибрав інший шлях - задокументувати…

- Ви тоді почули розмову Кучми з Волковим (Олександр Волков - на той час помічник президента Кучми, після того тричі обирався народним депутатом України, підприємець, - ред.)?

- Так. Про фальсифікацію виборів, про бабло, там все було… Знаєте, це було як бандитська сходка. У мене поїхала криша, мене вкурвило. Я вирішив документувати це. Я передавав це москалям чи в Америку? Ні. Якщо вони кажуть, що я шпигун, я мав би передавати це тим спецслужбам, так?

- Я не знаю. В мене немає доступу до кримінального провадження.

- Я ж передавав записи Марчуку, Турчинову, Тимошенко, Морозу.

Євген Марчук - нині представник України в Тристоронній контактній группі у Мінську, у 1998 був обраний народним депутатом, був опозиційним до Кучми, у 1999 був кандидатом у Президенти, після програшу Кучма призначив його Секретарем РНБО; Олександр Турчинов - нині Секретар РНБО, тоді - народний депутат, спочатку фракція "Громада", згодом був співзасновником партії "Батьківщина"; Юлія Тимошенко - нині лідер "БЮТ", тоді - народний депутат, спочатку фракція "Громада", згодом була співзасновником партії "Батьківщина"; Олександр Мороз - з 1998 року народний депутат України від СПУ, у 1999 був кандидатом у Президенти.

До оприлюднення всі ці люди знали, що я записую. У них були мої записи. І вони мені не казали: "Ні-ні, не записуй!". Вони казали навпаки: "Документуй докази! Ми поміняємо владу і буде надана правова оцінка всім цим злочинам!"

- А як ви ризикнули довіритись по суті незнайомим людям у такій важливій справі?

- Я аналізував, хто ворог Кучми, хто здатний виступити проти нього. І от якщо ми судимо по логіці Луценка, що я шпигував, значить, я за наказом якоїсь спецслужби звертався до агентів спецслужби? Якщо ви кажете, що я вчиняв злочин, то, виходить, що Марчук, наприклад, про нього знав! Значить, Марчука потрібно до карної відповідальності притягнути. Турчинова потрібно? Потрібно. І так далі. Ви розумієте, чому я наполягаю на відкритому судовому процесі? Я чесно кажу: я – людина, яка вчинила супергеройський вчинок, яка викрила банду. Іро, мені тяжко. Мені тяжко дотримуватися однієї цієї лінії, тому що мені достатньо взяти і сказати: ні, цього не було, це все придумано – все. Я буду надто заможна людина і ні про що турбуватися не буду. Але я офіцер. Я давав присягу. Це не порожні слова.

- Якщо говоримо про відкритий суд, ви готові приїхати і свідчити проти Кучми?

- Готовий. Має бути відкритий судовий процес. От давайте проведу аналогію. Вбили цього журналіста в Туреччині (Джамаль Хашоггі вбитий на території генерального консульства Королівства Саудівської Аравії у Стамбулі, - ред.). І що є доказом? Записи! А вони здобуті законним шляхом чи незаконним шляхом?

- Його наречена казала, що ці записи були зроблені на його годинник Apple-watch.

- Іро, ви ж розумієте, що це маразм? Мої записи є доказами. Є стаття - "крайня необхідність". Якщо ви ідете і бачите, що голова суду чи начальник поліції ґвалтують дитину. Ви берете це на відеокамеру і пишете, а потім кажуть в суді: "Ні-ні, ми це не приймемо, тому що це без дозволу суду було!" Маразм.

- Я прочитала багато про плівки. Крізь згадуються якісь різні епізоди. Є згадування, що на плівках є докази: фальсифікації виборів, причетності Тимошенко до вбивства Щербаня, продажу Україною "Кольчуг"… Що взагалі є на цих плівках?

- На записах є дуже багато інформації.

- Згадувалось, що записана розмова Кучми і Порошенка про Ющенка і Тимошенко, начебто там Порошенко називає Тимошенко дурою, американською шпигункою і пропоную Кучмі її здати.

- Є такий епізод. Більше того, Порошенко пропонує чавити і придушувати бізнесменів, які підтримували Юлю.

- А Кучма що йому каже?

- Погоджується.

- І на плівках є розмови про те, що Тимошенко та колишній прем'єр Павло Лазаренко – замовники вбивства Щербаня, так?

- Ой… на записах є багато інформації.

- У 2013 році ви розповідали, що на записах є епізод про те, як Ющенко в 99-му році надрукував гривню і вона впала в 2 рази.

- Є.

- Розкажіть, які є ще епізоди і на кого конкретно. Що є конкретно на Порошенка, наприклад?

- Скажімо… Іро, давайте, ми ще пару хвилин поговоримо і закінчимо, бо у мене вже немає часу. Дивіться. Я для себе особисто роблю висновок який? На підставі тих записів, що є, можна зробити висновки, що Порошенко – залежна особа від російських спецслужб. Це я м’яко вам сказав.

- А детальніше?

- Іро, немає часу. Чесно вам скажу. У мене вже всі телефони обірвали. У мене тут багато роботи. Дуже багато роботи.

Ірина Ромалійська, для "Цензор.НЕТ"