Укрнацисты украинизировали сАлдат натА,заставЕли петь укрАинские песни прямА в трусикАх в Латвии где тоже живут Адни нарсыцы,кАкие ещё вам нужны дАказательства что Украфашисты зАхватили всех членАв натА и все пляшут тИперь пАд украинскую дудку.лижите сАсете
Коли слухаєш мелодію «Щедрика» - аж не віриться, що Леонтович «мучився» над нею ще з ранніх 1900-х, адже нічого, здавалося б, дивного, просто низка повторів - та й усе: «Щедрик-щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка...». Але ж які повтори! Яка простота в цих розмережаних на чотири голоси - сопрано, альт, тенор і бас - нотних переливах!
І ось надійшов момент - Новоріччя 1916 року рік (ще за старим, юліанським, календарем), і студентський хор Київського державного університету підніс Україні й небесам над нею витвір Леонтовича і його народу.
Україна Симона Петлюри випроводжає в світ свого місіонера - Українську республіканську капелу (пізніше перейменовану в Український національний хор), керовану Олександром Кошицем, і за п'ять з лишком років та обспівує не тільки всю Європу, а й Америку.
23 січня 1921 року автор «Щедрика» був підступно вбитий у отчій хаті.
У рідних же краях бродили завбачливо запущені чекістами чутки, що нібито це була справа рук злодіїв.
Тільки після того, як стали доступними в 1990-х архіви КДБ, ось цей документ - рапорт начальника Гайсинського повітового відділу міліції - спростував цю живучу вигадку.
Копія рапорту начальника Гайсинського повітового відділу міліції, що засвідчує факт загибелі М. Д. Леонтовича в січні 1921 року від руки агента ВЧК
У рапорті чітко сказано, що вбивцею є чекіст Грищенко (Афанасій). Так московська рука розправилася з митцем України, який, до того ж, ще й не бажав зрікатися своєї віри й належності до Української автокефальної православної церкви.
Нищення цвіту нації виллється в 1930-х у вседержавну акцію, названу істориками сталінським терором.
Дякуємо усьому цивілізованому та демократичному світу за підтримку Неньки України у нашій святій боротьбі. Ми ніколи їх не зрадимо і будемо справжніми братами. Українці вміють бути вдячними і завжди пам'ятають добро. А оркам ми ще завернемо кожуха на спину.
Дякую!
Україна Симона Петлюри випроводжає в світ свого місіонера - Українську республіканську капелу (пізніше перейменовану в Український національний хор), керовану Олександром Кошицем, і за п'ять з лишком років та обспівує не тільки всю Європу, а й Америку.
У рідних же краях бродили завбачливо запущені чекістами чутки, що нібито це була справа рук злодіїв.
Тільки після того, як стали доступними в 1990-х архіви КДБ, ось цей документ - рапорт начальника Гайсинського повітового відділу міліції - спростував цю живучу вигадку.
Копія рапорту начальника Гайсинського повітового відділу міліції, що засвідчує факт загибелі М. Д. Леонтовича в січні 1921 року від руки агента ВЧК
У рапорті чітко сказано, що вбивцею є чекіст Грищенко (Афанасій). Так московська рука розправилася з митцем України, який, до того ж, ще й не бажав зрікатися своєї віри й належності до Української автокефальної православної церкви.
Нищення цвіту нації виллється в 1930-х у вседержавну акцію, названу істориками сталінським
За націю болить... А ще більше жалю та суму коли бачиш як олігархія сміється та бавиться на кістках...
Низький уклін. Дякую за просвітницьку роботу.
хор їм Верьовки
ІРІНА ФАРІОН https://youtu.be/v-43Xbn1ANw https://youtu.be/v-43Xbn1ANw
‼️‼️‼️КАЦАПАМ НЕ ДИВИТСЯ
Ну - і так далі! Все по нотах Леонтовича!
...ком у горлі...
Дякую!