"Окопна війна": "Під час штурму селища Піски було страшно. Ми не розуміли, хто тебе може вбити - сепаратисти чи псковський десантник", - доброволець Назар Сарабун. ВIДЕО
Саме з добровольцем Назаром Сарабуном, бійцем ДУК "Правий сектор", який брав участь у боях за селище, ми поговоримо у рубриці "Окопна війна" на Цензор. НЕТ.
На початку бойових дій з московським агресором українські воїни, в тому числі добровольці, переважно йшли в бій, не маючи за плечима належного досвіду та екіпірування, розповідає журналіст Цензор.НЕТ Михайло Ухман.
Усіх вела ідея та бажання визволити Україну від російської навали.
Назар був серед тих, хто керувався цими прагненнями.
Не маючи хорошого бронежилета, шолома, він зачищав селище Піски, до того ж переживав, щоб десь у будинку не причаїлися сепаратисти або псковський десантник, який вб'є його. Хто ж тоді Донецьк визволятиме?
21 липня 2014 року Піски стали нашими, але це був початок важких боїв між російськими окупантами і українськими воїнами, які тривають досі.
"Десь через два дні після того, як ми зачистили Піски, в нас безпосередньо відбувся бій з московськими покидьками.
Вони помилково натрапили на наш умовний "блокпост", крім того, в них у полоні перебував наш побратим...
Зав'язався бій, у результаті якого нам вдалося відправити ворогів у пекло. На жаль, наш боєць, який потрапив у полон до окупантів, теж загинув.
Це був перший бойовий досвід, який відклав свій відбиток на мені на все життя.
Ми надавали допомогу побратиму, який постраждав від розриву гранати. Він помирав, але намагався говорити з нами.
Я бачив, як впав російський найманець, коли наш Батя поцілив у нього з РПК.
Війна - це не тільки героїзм, хоча він моментами не підкріплений нічим, крім голого ентузіазму", - розповідає Назар про перші бої за селище Піски.
Дивіться нашу рубрику "Окопна війна" на Цензор.НЕТ і дізнавайтеся правду. Моментами навіть болючу правду, яка допоможе уникнути помилок У майбутньому.
Каждый раз, когда вата бредит о том, что они за 2-3 дня возьмут Львов, вспоминаются Пески, которые они не могут взять семь лет …
Лично я даже не думал о том, что могут убить, в бою некогда думать об этом, если задумаешься, считай что убит.