"Що сталося на позиції "Джміль"?: бій воїнів 26-го ОСБ з окупантами за село Степове поблизу Авдіївки. ВIДЕО

Андрій Хлопонін відразу після повномасштабного вторгнення пішов на війну захищати Україну. В 55 років став піхотинцем 26-го окремого стрілецького батальйону. Саме цей батальйон веде дуже важкі бої біля села Степове північніше Авдіївки. Саме тут російська армія здійснює основний удар.

Каналу "Бутусов плюс" Андрій мав розповісти про бої за позицію "Джміль" біля села Степове та про несправедливу критику дій підрозділу у боях з ворогом. Однак напередодні зустрічі із головним редактором Цензор.НЕТ Юрієм Бутусовим Андрій Хлопонін загинув у бою з окупантами. Справу, яку мав намір зробити загиблий герой - розповісти про свій підрозділ, виконав командир підрозділу, у якому служив Андрій.

Читайте також на "Цензор.НЕТ": У промзоні Авдіївки тривають запеклі бої, ворог гатить цілодобово, - голова МВА Барабаш

Дивіться також на "Цензор.НЕТ": Розбита російська техніка на Авдіївському напрямку. ВIДЕО

"26-й батальйон був організований на 10-й день війни. 99% бійців - добровольці... Середній вік бійців - 49 років і жодного професійного військового. Проходили навчання. Вивчали виключно дії в обороні. До штурмових дій нас не встигли підготувати. Останні вісім місяці ми тримали позиції неподалік Шахтарська-Новодонецька. Ми добре підготувалися до оборони - підготували позиції, встановили мінні поля. Ворогу не вдалося захопити й сантиметра землі. Але за рішенням із верху, батальйон перемістили в інше місце. Я вважаю це дурістю, адже через місяць ці позиції були втрачені. Нас - злагоджений підрозділ, перевели в інше місце і розділили поротно - кожну роту перекинули на різні ділянки. Роти теж розділили на взводи і групи, які розкидали по різним позиціям. Відповідно, це дуже позначилося на боєздатності бійців. Практика показала безглуздість таких дій", - застерігає воїн від подібного.

Читайте також: Росіяни штурмують Авдіївку "в лоб", це виглядає як психічна атака, - офіцер 59-ї ОМБр Цехоцький

"Джміль" - це ключова позиція на підходах до села Степове, за яке зараз ідуть важкі бої. Саме на цій позиції бився з окупантами кулеметник Андрій Хлопонін.

"Ця позиція не була зоною відповідальності нашого батальйону. Там працювали сусіди і нами просто заткнули дірку - одну роту відправили на підсилення. Перша рота за три дні зазнали великих втрат і на четвертий день командування батальйону вирішили замінити роту. Коли на позицію зайшла моя рота, я зрозумів причину великих втрат - більша частина украплень були зруйновані, а артатаки були масованими. 1 листопада ми нарахували у середньому 150-160 приходів. Головне завдання  - закопатися і вижити. Кілька бійці уважно спостерігали за діями ворога. І як тільки підходив ворог, піхотинці піднімалися з укриттів і давали відсіч. Бої точилися впритул до позиції. Так трималися близько п'яти днів. Потім я зробив запит на ротацію. Пообіцяли, але не виконали - підмога не прийшла. На шосту добу ворог зайшов в окопи... Триматися сил і засобів не було,тож я дозволив вийти в точку евакуації", - розповідає про деталі командир роти.

Дивіться: Відірвані руки та ноги, вибиті вибухами очі: болісна смерть окупантів на полі бою поблизу Авдіївки. ВIДЕО 18+

Дії підрозділу на цій позиції розслідуються. Протягом 5-6 діб проводилися перевірки, опитування та збиралися покази. Андрій Хлопонін загинув у ближньому бою разом з двома побратимами. Першим з кулеметом у руках пішов у бій, щоб вибити окупантів із хати на околиці села Степове. Він найбільше прагнув відновити репутацію свого підрозділу і це було його одним із мотивів у бою.  

Дивіться також на "Цензор.НЕТ": Пакети з окупантами лежать на полі бою серед палаючої техніки, на якому українські воїни добивають загарбників. ВIДЕО

Автор: Сергій Яковенко