Інститут репутації і відповідальність

5 вересня сталася не надто гучна для українського інфопростору подія. В уряді Великобританії відбулася низка кадрових перестановок. Причому, кадрові зміни відбулися доволі поспішно. А все через скандал.
"Права рука" Кіра Стармера, віцепрем’єрка Анджела Рейнер недоплатила податковий збір при купівлі квартири. Сталося це нібито через податкову помилку.
Британська віцепрем’єрка визнала, що недоплатила податок, заявила, що бере на себе "повну відповідальність за цю помилку" і подала у відставку.
Її звільнення з уряду призвело до низки кадрових перестановок.
Здавалося б, на цьому все, але лейбористи на чолі зі Стармером досі не оговталися. Бо це був удар. Удар для шефа Рейнер – Стармера, а також для іміджу лейбористів. Податковий скандал став ще й дуже недоречним на тлі зростання популярності в країні правопопулістської партії Reform UK.
Мораль цієї історії дуже проста – навіть незначний скандал з несплатою/недоплатою податків, приховуванням майна урядовцем може дуже болісно вдарити по іміджу всієї владної команди. Звісно, це працює в умовах зрілої демократії, де є інститут репутації і повна відповідальність та підзвітність перед виборцем.
Вникаючи у вищезгаданий скандал, що стався в Британії, я подумки провела паралель між тим, що відбулося в далекому Лондоні і тим, що ми маємо у нашій владній верхівці. Одразу пригадались мені не один і не два гучних корупційних скандали за участі нардепів, міністрів та інших держслужбовців.
От лише пригадати чиїсь вибачення та визнання помилок – важко, бо таких історій фактично не було.
Можна ще багато висновків зробити з цих історій і провести не одну паралель, але нехай кожен це зробить сам для себе.
Наостанок лиш висловлю сподівання дожити до тих часів, коли і у нас замість "тихенько піти в ліс" та відправитись кудись послом працюватиме інститут репутації та відповідальність перед суспільством для політичних топів.
Спочатку потрібно суттєво обмежити виборче право . Не може голос алкоголіка і професора мати рівність. А також ввести реальні механізми відбору та відповідальністі - як тих ,хто обирає ,так і тих ,кого обрано .
Потрібно виховати нові моральні ,правдиві та чесні еліти і з них мають вийти нові лідери.
Чи є на них реальний запит суспільства ? Ніби є . Али чи готове суспільство підтримати такі жорсткі стандарти чесності ,прозорості та відповідальності ?- навряд чи .
Тому позитивні зрушення звичайно будуть - але брехливий бордель з нами на довго . Народ з якого виходять ці лідОри - не дуже хоче змінюватися
Є ще дехто із активістів, яких ці лідОри впускають до себе, якщо вони грають по правилам зручним тим хто вийшов з комуняк і є корисними комусь із них.
Наприклад, поцікавтесь біографією молодого дарування - нашої нової прем'єрки. Її батьки при ссср були з управлінців при ссср. Та номенклатура тримається разом і їх діти зовсім не випадково виринають.