«Холодний Яр» Юрія Горліс-Горського: класика, від якої віє збройною пристрастю

"Правдива вістка про українську армію - впала чорною тінню на обличчя холодноярців. Гасла надія на визволення із Заходу; треба на власні руки і голови надію покладати"

***

У севастопольській гімназії №2, де я вчився до університету, мій клас (випуск 2022 року) не штудіював української зовсім. Ані дня. Тим більше – українську літературу.

Натомість ми надзвичайно детально досліджували російську мову, російську літературу й навіть мали предмет «Словєсность» (розвиток усної та письмової російськомовної компетенції).

Українську я, можна сказати, вивчив для роботи (це зайняло десь 6 років). Але до національної літератури я так і не дійшов – довіряв чуткам, що українські твори надто песимістичні та концентруються на негативі і журбі. Тож я читав українську та світову нон-фікшн літературу.

Але рано чи пізно я мав познайомитись з українською художкою. Це сталось на київському ВДНГ: на ярмарку мені запропонували купити «Холодний Яр» Юрія Горліс-Горського, я погодився. Книга виявилась непростою: на рівні мови – незвичною і часом складною, на рівні змісту - блискучою.

***

Як писав сам автор, книга охоплює період з початку 1920 до початку 1921 року та концентрується описі збройної боротьби українських повстанців проти підрозділів Червоної армії (с. 421).

Левову частку повісті становить розповідь про, так би мовити, технічні аспекти цієї війни: бойові порядки, загрозливі ситуації, побут лісовиків, взаємодія з цивільним проукраїнським населенням і т.д.

Деякі аспекти тогочасної війни дзеркально паралельні сучасним. Наприклад, Горліс-Горський описав випадки сексуального насильства з боку червоноармійців: «Оповіли, що «товариші»… […] понасилували декілька черниць, у тому числі стареньку малпообразну (вочевидь, мавпообразну – О.Г.) карличку, що мала усі шанси померти дівицею» (с. 164-165). Зґвалтування на війні не були поодиноким випадком. «В просторій клясі, на застеленій соломою та ряднами підлозі – 16 роздягнених і напівоголених молодих дівчат та підлітків. Товаріщі «потішалися» ними, видно теж «на зміну, а потім покололи багнетами», - описував червоноармійське нутро автор (с. 298). Одразу згадуєш тексти про сексуальне насильство російської армії на окупованих територіях у 2022-му…

Коли головний герой, Юрій (Залізняк), потрапив в полон, Горліс-Горський отримав нагоду надзвичайно виразно зобразити атмосферу кацапських в’язниць та психологічну трагедію розстрілів (с. 112 і дал.). Читаючи ці рядки, задумуєшся, що поведінка людей – і катів, і їхніх жертв – ніяк не змінилась, бо не змінюється суть самих людей. Особливо – представників Москви, які у звірячий спосіб розправлялись з національно свідомими українцями.

Наостанок #лінгвістичне: книга рясніє дотепним цитуванням російської мови на український манір. Як і зараз, це – доступний кожному інструмент знущання з окупанта. «Слишь, ти толькотіше, штоб начальнік не услишал… […]. Я вот как увідал тібя – так сразу паблюбіл, вот ей-богу – палюбіл. Пайдьом, слишь, пасідім на соломкє…», - передавав автор уявлення про побачення одного червоноармійця.

***

Треба бути зовсім хворим на наслідки синдрому Даннінга-Крюгера, щоби комусь рекомендувати класику для прочитання. Класика є класикою. Втім, «Холодний Яр» хочеться від душі порекомендувати. Не стільки як розважальну літературу, а книгу, що відтворює раніше невідомі сторінки української боротьби на Чигиринщині та нагадує, хто наш «справжній ворог» (одна з ключових фраз у «Голодних іграх» - «Katniss! Remember who the real enemy is»).

Вірно, «Холодний Яр» завершується смертю майже усіх українських героїв. Але що могла вам запропонувати книга, автор якої чітко визнає: ««Воля України - або смерть!» на холодноярському прапорі – це не «прапорова декламація»… . Це - тверде, логічне окреслення положення» (с. 202).

Втім, попри історичну песимістичність, саме так виглядає патріотична змістовна книга, що розпалює волю до опору.

P.S. Видання, яке рекомендую купити: Київ, ФОП Стебеляк, 2019. Інші, кажуть, можуть мати текстові лакуни або захламляють текст псевдоакадемічними примітками.