День іспанського сорому імені Зеленського-Татарова: як комісія не змогла порахувати, скільки буде 230+16 і що представник НАБУ виграв конкурс на голову САП

Автор: Тетяна Ніколаєнко

20 грудня стало відомо, що Окружний адміністративний суд Києва, який мав бути ліквідований ще в травні за поданим президентом законопроєктом, задовольнив позов стосовно скасування порядку роботи конкурсної комісії з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Сталося це акурат напередодні засідання комісії, яка нарешті за 10 місяців роботи мала обрати переможця.

Як не дивно, засідання комісії відбулося, але 7 годин відбору перетворились на ще один день іспанського сорому для України.

Насправді, переможець конкурсу на антикорупційного прокурора відомий ще з літа. Після того, як частина конкурсної комісії, орієнтована на Банкову, викинула з конкурсу більшість представників НАБУ, міжнародники в комісії заблокували просування далі двох фаворитів Офісу президента. В результаті понад місяць єдиною людиною, яка пройшла конкурс на доброчесність, був детектив НАБУ Олександр Клименко. Саме він входив до складу групи, яка вела так звану справу Татарова. А оскільки саме з цим заступником голови ОП пов’язують більшість членів комісії за квотою ВР, то викидати Клименка з конкурсу просто не ризикнули. Суттєво згодом до Клименка долучився ще один фіналіст – прокурор Андрій Синюк. Але вже після конкурсу на доброчесність було зрозуміло, що Синюк не зможе наздогнати Клименка – настільки великий був відрив по балах.

Але при тому, що визначення переможця вже пів року позбавлене будь-якої інтриги, конкурсна комісії зусиллями частини квоти ВР (а якщо називати речі своїми іменами, то квоти Банкової) зробила все від себе залежне, щоб заблокувати визначення переможця, а заразом і зганьбити Україну перед усім цивілізованим світом та найближчим стратегічним партнером - США.

Передостаннє засідання комісії за іронією долі відбувалось в день переговорів Володимира Путіна і Джо Байдена. На них президент США ішов з чітким розумінням, що президент України не може виконати навіть елементарне прохання – чесно провести конкурс на голову САП.

1 вересня цього року президенти США і України зробили спільну заяву, де підкреслили важливість чесного конкурсу, а Україна поручилась за "негайне обрання нового голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури відповідно до найкращих міжнародних практик".

"Найкращими практиками" виявилось те, що на початку жовтня робота комісії знову була заблокована. Фіналістам залишалось виконати практичне завдання, після якого їх чекав би останній етап відбору - співбесіда. Але на засідання не ходили три представники, делеговані Верховною Радою (Олена Бусол, Андрій Гуджал та Євген Соболь).

Більше того, один з членів комісії Андрій Гуджал (квота ОПЗЖ) запропонував змінити систему оцінювання кандидатів. Не вдалося. Але результати останнього тестового завдання кандидати чекали місяць. А коли треба було оголосити бали, Гуджал (так, знову він) заявив, що забув результати вдома і змусив комісію чекати їх ще два дні.

Всі ці інтриги і хитрощі ніяк не вплинули на результат. Клименко лідирував. Кандидатів чекала лише фінальна співбесіда, яка вже нічого не могла змінити. Але і вона перетворилась на трагіфарс.

Все почалось із того, як перед тим, як закінчити співбесіди на посаду керівника 5 відділу, голова комісії Катерина Коваль зачитала заяву Синюка про те, що він більше не претендує на цю посаду, але стурбований вчорашнім рішенням ОАСК і тому пропонує відкласти встановлення результатів конкурсу.

Як на диво, саме в тому момент Коваль отримала лист із рішенням ОАСК і запропонувала членам комісію взяти перерву, щоб з ним ознаймомитись.

- Це я переслав, - відповів їй Роман Куйбіда.

- Його цілий місяць можна не виконувати, - додав ще один член комісії Богдан Романюк.

- Ви його читали, Романе? – спитала Коваль у Куйбіди.

- Так, воно вступає в силу через 30 днів, - відповів Куйбіда.

Міжнародники-члени комісії запропонували проводити далі співбесіди.

Першим з конкурсантів на керівника САП прийшов на співбесіду Олександр Клименко. Він говорив в основному про розширення самостійних прав САП, зокрема і щодо співпраці з міжнародними колегами.

У відповідь Богдан Романюк заявив, що тоді треба просити міжнародних партнерів міняти їхнє законодавство, бо це врегульовано.

- А ви, претендуючи на таку високу посаду… говорите те, чого немає в світі, - зазначив Романюк

- Я лише пропоную внести зміни в статтю, - зауважив Клименко Романюку.

-Це не передбачено міжнародними нормативними актами, -продовжив суперечку член комісії.

За словами члена комісії, йому не подобається таке бажання унезалежнити САП.

- Ви говорите про те, що САП повинна бути окремо від Генеральної прокуратури. Скажіть, чому у вас така недовіра до Генеральної прокуратури?

- Досвід роботи НАБУ показує, що досить часто бували непорозуміння між представниками САП та Офісом генерального прокурора. В тому числі це підтверджує відкритий лист працівників САП до діючого прокурора, а також листи до попередніх генеральних прокурорів, які вказують на приклади некоректної взаємодії, - спробував коректно висловитись Клименко, у якого за плечима кейс просто загробленої Офісом генпрокурора справи по Татарову. Тому, на його думку, САП має бути більш незалежною.

Романюк тоді заявив, що таке позиціонування призведе лише до конфлікту. Мовляв, і так уже понастворювали органів, де "одні красиві, а інші некрасиві", одні апріорі чесні, інші корупціонери.

У Катерини Коваль було інше питання до конкурсанта – що міститься в рішенні Європейського суду з прав людини "Бурміч проти України". Клименко не відповів. Рішення це стосується системного невиконання рішень судів на користь позивачів, але до чого тут конкурс на голову САП – незрозуміло.

У Олени Бусол було ще цікавіше питання до Клименка – йому пропонували уявити, що йому серед ночі дзвонить невідомий і каже, що його колега в заручниках. Клименку пропонувалось назвати послідовність дій, щоб його врятувати.

Клименко розповів, що спершу перевірить через внутрішні структури НАБУ, де вказаний працівник, а потім звернеться до поліції.

- Ясно, за цей час вашого колегу вже вбили, - відповіла йому роздратовано Бусол.

- Навряд чи б його вбили за ту хвилину, що я відповідав вам, - відповів Клименко.

Далі у Бусол були ще питання, що таке управління і які його елементи, перелік органів, які беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю.

Клименко відповіді не знав.

Синюку стрес-тестів з порятунку колеги від терористів комісія не влаштовувала. Але одним з питань було, що він буде робити, якщо його зафільмують журналісти на святкуванні дня народження Генерального прокурора. Чи надихався при цьому автор питання походом заступника генпрокурора Олексія Симоненка на день народження Татарова, невідомо.

Кандидат відповів, що не впевнений, що в нього такі близькі стосунки, але відповів, що виправдовуватись не буде, чим явно дуже потішив автора запитання.

Після завершення співбесід Катерина Коваль зробила ще одну спробу зробити перерву в засіданні комісії, а також повідомила, що в комісії немає власних коштів, щоб подавати апеляцію в суд. Голова комісії повідомила, що вона звернулась з відповідним листом до Ірини Венедиктової, але генпрокурорка відмовила їй надавати кошти на судовий збір, бо це не передбачено законом.

Цей момент неабияк здивував громадськість.

"З приводу грошей на апеляцію, то насправді комісія є окремим суб’єктом і судовий збір становить десь в районі 1000 гривень, тому не думаю, що це проблема. І навіть, якщо буде заклик, то небайдужі українці на це скинуться, і в принципі будь-хто з членів комісії може зайти в банк і заплатити цей збір", - каже юристка і заступниця виконавчого директора Центру протидії Олена Щербан.

Після невеликої перерви члени комісії оголосили результати. І тут виявилось, що двоє членів комісії з квоти ВР вирішили просто відверто завалити Клименка. Гуджал поставив йому лише 1 бал, а Олена Бусол – 2. Тоді як Синюку вони дали максимальний бал. Але навіть такий хід дозволив Синюку набрати лише 20 балів, а Клименку – 16.

Тепер лишалось лише автоматично їх додати до попередніх результатів конкурсу і оголосити фінальні резуьтати. І тут почалося. Катерина Коваль знову запропонувала взяти перерву, Драго Кос категорично не погодився. Навіть після увіщувань Катерини Коваль, що члени комісії з 10 ранку не їли, міжнародники вимагали результат сьогодні.

Після ще 10 хвилин перерви Катерина Коваль зачитала:

"Затвердити такий результат конкурсу: Олександр Клименко 246 балів, Андрій Синюк – 229 балів. Затвердити наступний загальний рейтинг кандидатів на посаду заступника генпрокурора-керівника САП: Клименко перше місце, Синюк – друге місце".

Але тут п'ятеро членів конкурсної комісії за квотою ВР не підняли руки, включаючи голову комісії. За були лише представники міжнародної квоти та професор Навроцький.

Катерина Коваль заявила, що хоче ознайомитись із рішенням суду, а мало що може бути. На що Навроцький досить нервово відповів, що в житті може бути будь-що – "і метеорит упасти на голову", але це не означає, що не треба затверджувати результати конкурсу.

"Я не розумію, чому ми не можемо підтвердити прості математичні результати і додати до двісті тридцяти шістнадцять", - запитав у колег Томас Файрстоун – колишній прокурор США.

Гуджал заявив, що треба дізнатись про доступ кандидатів до державної таємниці. Драго Кос відповів, що наскільки йому відомо, у Клименка цей доступ є.

"Я сподіваюсь, що ті, хто не підтримують цей простий математичний приклад розуміють, у якому світлі вони зараз показують Україну. Скажіть уже, що вам байдуже на людей і що вам важливі лише ті, хто вам дав вказівку, як голосувати", - заявив Драго Кос.

"Вам нецікаво, що буде далі в Україні, вам нецікаве обрання професійних прокурорів, я вже побачив вашу заангажованість в цьому процесі. І я не буду голосувати, щоб догодити вам. Я взагалі розчарований конкурсом, могли перемогти значно професійніші люди, ніж ці", - відповів міжнародникам Гуджал.

Поки одні члени комісії сперечались про совість і математику, секретар комісії Бусол пішла, відтак постала дилема, чи пробувати затверджувати результати з новим секретарем, чи перенести засідання. Так минула ще одна година, але члени комісії так і не домовились навіть про дату. Ще одна спроба затвердити результати завершилась провалом.

Коваль закрила засідання.

Юристка ЦПК Олена Щербан не змогла знайти інших слів на означення засідання як "шапіто". На питання, наскільки під загрозу ставить результати конкурсу рішення ОАСК, юристка відповіла:

"Насправді рішення ОАСК вже опублікував один з членів комісії – Роман Куйбіда – на своїй сторінці у Facebook. Ми його прочитали, вважаю його абсолютно необґрунтованим. ОАСК послався на норму, яка діяла 2015 року і яка після того була змінена кілька разів. Це знаєте, як схопитись за вуха, за норму, яка діяла колись. Зараз в комісії є повноваження затверджувати порядок, це просто прописано, як те, що комісія забезпечує організацію конкурсу. Тобто це означає, що вона затверджує і правила, і виконує інші дії для проведення конкурсу", - зазначила Щербан.

"Тому, якщо буде дійсно справедливий розгляд в апеляції, то будь-який адекватний суддя повинен це рішення скасувати, бо воно безпредєльне. Але позитив ситуації в тому, що це рішення після першої інстанції не набуває юридичної сили і комісія може спокійно продовжувати свою роботу. Тим не менш, вони не захотіли це робити, хоча й зібрались на засідання і визначили, хто є переможцем, але відмовились скеровувати цього переможця Венедиктовій для того, щоб вона підписала наказ про призначення. Тому це означає, що це просто продовження історії з затягуванням процесу. Я переконана, що вони просто через кілька днів уже не зберуться, зокрема частина цієї парламентської квоти, яка не проголосувала і далі будуть тягнути час, поки Офіс президента буде вирішувати, що робити далі, адже їхній фаворит не пройшов, а переможець не влаштовує", - вважає юристка.

Теоретично на подачу апеляції на рішення ОАСК є два тижні, подати її може навіть хтось із учасників, якщо це не зробить комісія. Може це зробити і Роман Куйбіда, якому комісія довірила представництво в судах. А його позиція близька до міжнародників.

"Але контрольовані Банковою члени комісії просто використовують це рішення ОАСК для затягування часу. Тому що те, що сьогодні відбувалось на засіданні – це просто якийсь абсолютний цирк, коли вони не можуть пояснити, чому вони не голосують і 2 години вони просто відмовлялись голосувати, що 230+16=246", - зазначила юристка.

Якщо зазвичай розгляд апеляції може тривати кілька місяців, то в даному випадку вона не виключає, що розгляд затягнеться і на рік, а САП і далі буде під контролем Офісу генпрокурора.

"Я переконана, що наразі це схоже на підігрування проросійським силам. Бо в Росії прекрасно розуміють, що підтримка США України залежить від реформ. І що була обіцянка президента Зеленського Байдену, що процес буде швидкий і незаангажований, яка зараз нівельована. Ці люди підривають довіру США. Тому я переконана, що зараз ідеться про якихсь проросійських агентів, які на порозі агресії хочуть лишити країну ні з чим, без підтримки", - наголосила Щербан.

Тетяна Ніколаєнко, Цензор. НЕТ