Як працюють різні галузі та компанії в умовах війни
На другому тижні війни, після практично повної зупинки ключових промислових підприємств, блокади експорту та міграційної хвилі, в результаті якої вже тоді країну покинуло приблизно 4 млн українців, стало зрозуміло, що без відновлення економічної активності війну Україна не виграє.
Для України працююча економіка так само важлива, як і боєздатні та вмотивовані Збройні сили, адже це робочі місця і доходи українських сімей, які створюють попит на товари та послуги і допомагають ЗСУ та вимушеним переселенцям. Працюючий бізнес - це податки для фінансування армії, виплати зарплат лікарям, рятувальникам, працівникам поліції, а також виплати пенсій та соціальних гарантій.
Втрати економіки від війни
"За підсумками 2022 року, економіка України в результаті війни може впасти на 45%", -йдеться в прогнозі Світового банку. Експерти банку зазначають, що через повномасштабне російське вторгнення в Україні не функціонує половина бізнесу, а закриття РФ портів Чорного моря зупинило половину українського експорту.
"Російське вторгнення завдає потужного удару по економіці України і приносить величезну шкоду її інфраструктурі. Україні терміново потрібна величезна фінансова підтримка, оскільки вона намагається підтримувати свою економіку, а уряд працює для підтримки громадян України, які стикаються з екстремальною ситуацією", - зазначила віцепрезидентка Світового банку з питань Європи та Центральної Азії Анна Б'єрде.
На 11 квітня загальна сума прямих задокументованих збитків інфраструктури України від війни, тільки на основі публічних джерел, сягнула $80,4 млрд або 2,4 трлн грн, підрахував проєкт "Росія заплатить", який створили KSE Institute та волонтери з Центру економічної стратегії, Dragon Capital, Антикорупційного штабу, Інституту аналітики та адвокації, Трансперенсі Інтернешнл Україна та ДП "Прозорро.Продажі".
В тому числі прямі втрати промисловості, задокументовані в публічних джерелах, станом на 11 квітня сягнули $6,25 млрд. Найбільших збитків зазнали металургія, коксохімічні та нафтопереробні підприємства.
За оцінками Мінекономіки та KSE, загальні втрати економіки України, враховуючи прямі та непрямі втрати (зниження ВВП, припинення інвестицій, відтік робочої сили, додаткові витрати на оборону та соціальну підтримку тощо), коливаються від $564 млрд до $600 млрд.
Що робить влада
Президент Володимир Зеленський закликав терміново відновити підприємницьку діяльність там, де немає бойових дій.
Для цього Верховна Рада прийняла податкову реформу воєнного стану, яка дозволила підприємствам з річним оборотом до 10 млрд грн замість податку на прибуток та ПДВ сплачувати єдиний податок з обороту обсягом 2%. Водночас для фізичних осіб підприємців 1-2 групи сплату податків зробили добровільною.
Були скасовані на час воєнного стану перевірки бізнесу контролюючими органами.
А також скасовано акцизи з виробництва та продажу нафтопродуктів в Україні. Водночас ставку ПДВ на операції з реалізації пального знижено з 20% до 7%.
Другим своїм рішенням Рада звільнила імпорт від мита та ПДВ товарів, які ввозяться підприємствами, а також від митних платежів транспортних засобів, які ввозяться громадянами.
Окрім того розглядається можливість розширити на всю економіку пільгові умови оподаткування правового режиму Дія.City, який був розроблений для IT-сфери, повідомив Forbes з посиланням на свої джерела. Мета таких змін – дати бізнесу вибір як йому працювати: на умовах Дія.City, чи на двовідсотковій системі.
Умови Дія.City: 5% податку на доходи фізосіб, ЄСВ з мінімальної зарплати, військовий збір 1,5%, на вибір 18% податку на прибуток або 9% податку на виведений капітал.
Водночас уряд організував програму евакуації підприємств із зони бойових дій. Програма релокації передбачає державну допомогу у підборі площ для розміщення виробництва, переміщенні та розселенні персоналу, підборі працівників в місці дислокації після переїзду.
На 8 квітня 1500 підприємств подали заявки на переміщення, 471 підприємство перебувало в процесі евакуації, 220 уже переміщено, а 90 - повноцінно запрацювали.
Серед переміщених підприємств є і великі. Наприклад, машинобудівна компанія Corum Group (ДТЕК Енерго) частково перенесе виробничі потужності своїх підприємств на майданчики машинобудівних заводів у Хмельницькому та на Волині. Спеціалісти вже почали виробництво анкерів, протипожежних труб, рештаків і зірочок для забезпечення безперервної діяльності шахт ДТЕК Енерго.
Участь в переміщені беруть Укрзалізниця, Укрпошта та інші транспортні компанії. А локації для розміщення переміщених підприємств обирають Мінеконом разом з місцевими громадами.
Українці звикають до думки, що нам доведеться адаптуватися до роботи в умовах війни. Підтвердженням цьому є збільшення відсотка зайнятих українців. Соціологічна група "Рейтинг" 6 квітня оприлюднила результати опитування, які показали, що до роботи повернулась понад половину українців – 58%. Місяцем раніше, у березні, таких було 46%.
Ми проаналізували, як адаптуються деякі галузі економіки, відновлюють свою роботу компанії і продовжують допомагати державі.
IT
До війни ринок ІТ-технологій генерував 4% ВВП України і приніс в 2021 році $6 млрд валютної виручки. Аналітики прогнозували, що у наступні чотири роки виручка від експорту ІТ-продукції мала забезпечити країні $37–44 млрд. Але війна скоригувала ці плани.
Бойові дії велися в регіонах, у яких проживає найбільша кількість ІТ-фахівців. В Києві та області працювало 44% всіх ІТ-фахівців України, у Харківському регіоні - 14%, в Миколаївському, Житомирському, Чернігівському та Донецькому по - 2%. В Херсонському та Сумському регіонах - було по 1%.
Компаніям довелося займатися організацією евакуації сотень тисяч працівників.
Найчастіше переїжджали айтівці з Харкова (87% респондентів) і Чернігова (89%), а також з Києва (80%). Помітно рідше із Сум — лише 56%, пише портал DOU.
Однак для індустрії це не було сильним ударом, адже і до цього більшість працівників ІТ-компаній працювали віддалено. Окрім того, ІТ-галузь України орієнтована на експорт, а попит на спеціалістів, незважаючи на війну, залишається на високому рівні. Це дозволило 85% компаній зберегти роботу у нормальному бізнес-ритмі.
"ІТ галузь виявилась стійкою до цієї ситуації, причому на дуже високому рівні. Згідно з опитуванням, яке ми нещодавно опублікували, майже 85% компаній працюють у нормальному бізнес-ритмі", — каже виконавчий директор Асоціації "IT Ukraine" Костянтин Васюк.
Найбільше постраждали компанії, орієнтовані на ринок України. За оцінками учасників ринку, половина таких компаній призупинили роботу.
Щоб не втратити команди розробників, деякі компанії почали тестувати модель оренди працівників. Так IT-команди компанії Evo та стрімінгового сервісу Megogo перейшли в режим аутсорсу і почали працювати на іншого замовника, а не на розробку власних продуктів.
Ритейл
За даними Асоціації ритейлерів України RAU, з початку повномасштабного нападу Росії на Україну було зруйновано десятки торгових об’єктів, а збитки ритейлерів сягнули сотень мільйонів доларів. Від бойових дій суттєво постраждали понад півтора десятка торговельних центрів. Мережа Сільпо втратила 23 магазини, а Фокстрот зазнала збитків на 1 млрд грн - в Гостомелі згорів центральний склад компанії, а також було розграбовано чи знищено російськими снарядами вісім магазинів.
За місяць мережі адаптувалися і перейшли на військові рейки. У березні мережа супермаркетів "Сільпо", яка налічує 325 магазинів, тимчасово закрила 30 магазинів у Київській, Чернігівській областях і в Києві. Але вже на початку квітня робота закритих магазинів Сільпо, які не зазнали пошкоджень, почала відновлюватися. Окрім того, мережа відновила самовивіз у всіх містах, де працюють її супермаркети.
Корпорація АТБ на початку війни вимушено закрила понад 300 магазинів у зонах активних бойових дій. З них майже сотня були розбомблені та розграбовані окупантами. Два з восьми розподільчих центрів корпорації розбомблені ракетами, робота ще двох заблокована у зоні бойових дій.
Паралельно корпорація створила мережу опорних магазинів у великих містах країни — Києві, Харкові, Сумах, Миколаєві. Вони мали найширший асортимент товарів. Решта магазинів у цих регіонах були тимчасово закриті. У квітні, в міру стабілізації ситуації в деяких областях, маркети АТБ почали відкриватися.
Незважаючи на втрату головного офісу і флагманського маркету, які розміщувалися у знищеному ракетою ТРЦ Ретровіль у Києві, відновлює стабільну роботу і мережа Novus.
Торговий оборот найбільшого онлайн-рітейлера України Rozetka на початку війни впав з 4 млрд грн на місяць до 23 млн грн. Компанії довелося звільнити значну частину ІТ-працівників.
"Усі склади Rozetka біля Києва були заблоковані, ми втрачали магазин за магазином по лінії фронту (25 магазинів повністю знищені, розграбовані або ми не можемо встановити, що з ними), люди не купували, а масово оформлювали повернення на зроблені покупки, обробити замовлення й доставити було просто неможливо через постійні обстріли, працювали одиниці з нашої 8-тисячної команди", – так пояснював 1 квітня засновник компанії Владислав Чечоткін у листі до працівників компанії.
Однак, після поразки російської армії на Півночі України і відходу військ на територію Білорусі та РФ, Rozetka почала відновлювати роботу. Компанія почала відновлювати діяльність та повертати людей на роботу одразу після звільнення територій від окупантів.
На 8 квітня магазини маркетплейсу працювали у Харкові, Сумах, Шостці, Миколаєві та в центральній та західній частинах України. З 11 квітня Rozetka відкрила магазини в Чернігові, Житомирі та Запоріжжі. Компанія чекає дозволу дістатися до Бучі, Гостомеля та Ірпеня.
"Філіп Морріс", один з найбільших платників податків в Україні, теж був змушений переналаштувати свій бізнес. Робота фабрики поблизу Харкова була зупинена з першого дня війни, тимчасово були заблоковані логістичні центри в Київській області. Зараз компанія переналаштовує логістику поставок, продовжує сплачувати податки та підтримувати своїх спіробітників.
"Нам знадобилося кілька тижнів, щоб відновити постачання в тих областях, де це можливо. Ми відновили роботу 17 магазинів IQOS і в найближчі тижні плануємо відкрити ще кілька. Наразі фокусуємо свої зусилля на підтримці економіки країни та безпеці своїх працівників. З початку війни ми сплатили понад 1,4 млрд грн акцизного податку, більше половини – це авансові платежі. У квітні також плануємо сплатити значну суму податків", - зазначив генеральний директор "Філіп Морріс" в Україні Максим Барабаш.
За його словами, компанія евакуювала понад 1600 колег та їхніх рідних, виплатила одноразову матеріальну допомогу всім працівникам, продовжує виплачувати заробітну плату, забезпечила проживання всім евакуйованим співробітникам та членам їхніх сімей як в Україні, так і за кордоном.
Відновлює роботу, незважаючи на великі втрати, і ринок доставки продуктів. Він до 24 лютого оцінювався у $300 млн.
Під час бойових дій ринок покинув один найсильніших конкурентів – дніпровська служба доставки Rocket. Водночас команда курєрів Glovo скоротилася з 10 тисяч до 3,7 тисяч працівників. На початку війни сервіс був змушений призупинити роботу, згодом компанія адаптувалася і наразі працює в 24 містах України. У Чернігові та Харкові кур'єри сервісу займаються волонтерством, безкоштовно розвозять ліки.
Транспорт
Найбільший приватний поштовий оператор - Нова Пошта - поступово відновлює роботу відділень в містах, де були активні бойові дії. Так компанія відновила роботу в Сумській області та в Чернігові. Збільшується кількість працюючих відділень у Києві, Житомирі та Миколаєві. На жаль, Нова Пошта була вимушена призупинити роботу в Донецькій області через активні бойові дії.
За перший місяць війни державний поштовий оператор "Укрпошта" втратила понад 500 млн грн доходів. При цьому компанія не зупиняла роботу, де це було можливо. Крім того, під час активних бойових дій, Укрпошта забезпечила підрозділи ТРО своїм корпоративним транспортом, а також доставляла, і продовжує, гуманітарну допомогу в Україну.
У квітні порівняно з березнем почав зростати обсяг обсяг внутрішніх посилок через Укрпошту, а також дрібний експорт, все більше громадян почало оплачувати комунальні послуги.
Доставку частини поштових вантажів Укрпошта перевела на Укрзалізницю, як найбільш надійне та прогнозоване рішення під час війни.
Укрзалізниця, незважаючи на масові ракетні удари по її залізничній інфраструктурі, продовжує стабільно забезпечувати перевезення основної частини вантажів по Україні, а також виконувати евакуаційні рейси зі сходу та півдня під вибухами ворожої артилерії.
АПК
Попри війну фермери вчасно розпочали посівну кампанію навіть в тих регіонах, які перебувають під тимчасовою окупацією. Аграрії вірять в перемогу України!
Гострого дефіциту основних ресурсів для посівної 2022 року немає, однак є перебої з поставками добрив та пального. На них виросли і ціни. Щоб пом'якшити інфляційний удар уряд відкрив для аграріїв спеціальне кредитування під 0% строком на пів року. На це виділено 25 млрд грн.
За словами першого заступника міністра аграрної політики України Тараса Висоцького, через війну Україна може втратити до 30% посівів, а це - 5 млн га, або $5-7 млрд недоотриманої виручки.
Щороку Україна засівала 28 млн га, але цього року неможливо провести посівну на 3,5 млн гектарів земель. Проте у Мінагрополітики заспокоюють - Україна буде з хлібом. Минулого року ми зібрали рекордний урожай у 100 млн тонн, у цьому році такий результат повторити не вдасться, але реально зможемо зібрати 70 млн тонн. Цього вистачить на всю країну, а також на експорт.
"Експорт агропродукції через порти було зупинено, тваринництво знищено на 15%. За місяць агросектор України через війну втратив в реальних цінах $2,5 млрд. Загалом збитки від війни у аграріїв оцінюються в $15 млрд", - розповідає чиновник.
Однак критична інфраструктура зі зберігання та логістики лишається під контролем України, а експорт зернових з українських портів перенаправляється в Румунію в порт Констанци, в Польщу - у порти Гданську і Гдині, а також частково в порти Нідерландів, Роттердама чи Амстердама. При цьому в України є достатньо елеваторних потужностей, де зерно може зберігатись за необхідності декілька років.
Будівельна галузь
Очікується відновлення будівельної галузі. Зокрема у Києві будівельні компанії відновлюють будівництво житлових комплексів. Надалі очікується швидка активація ринку, адже в результаті війни сотні тисяч громадян залишилися без домівок і держава розпочинає будівництво житла таких для людей.
За словами заступника керівника Офісу президента Кирила Тимошенка, будуватимуть у 10 регіонах і обиратимуть проєкти, які можна завершити за 3–4 місяці.
Держава планує викупляти готові житлові будинки, які ще не ввели в експлуатацію. Усі ці квартири мають бути одразу з ремонтами, з меблями, з побутовою технікою.
"Це будуть саме квартири — в більшості двокімнатні, але й однокімнатні і трикімнатні. Після того, як ми відновимо домівки переселенців у містах, де вони жили до війни, вони переїдуть, а ці квартири віддадуть військовим і всім іншим, хто стояв у чергах", — пояснив Тимошенко.
Зараз тривають перемовини з будівельниками у кожному регіоні, щоб вони розробили варіанти, як побудувати все дешево, але якісно. Мова про декілька десятків тисяч квартир.
Ігор Виговський
