Перехід до середньострокового бюджетного планування - системна зміна бюджетної політики
Нещодавно Уряд схвалив проект Основних напрямків бюджетної політики на 2018-2020 роки. При цьому, вперше Основні напрямки розроблено на середньострокову перспективу.
Середньострокове планування – стратегічний підхід
Перехід до середньострокового бюджетного планування в Україні є не просто технічною зміною у формуванні бюджету шляхом додавання ще двох бюджетних періодів до розрахунків, а системною зміною бюджетної політики, яка має забезпечити стратегічний підхід до визначення пріоритетних заходів та відповідний розподіл обмежених ресурсів; посилення бюджетної дисципліни шляхом визначення та відображення наслідків поточної політики протягом наступних років і забезпечення дотримання стель видатків, а також підвищення передбачуваності бюджетних ресурсів та планування заходів політики відповідно.
Отже, модель середньострокового бюджетного планування передбачає посилення зв'язку між стратегічним і бюджетним плануванням, між пріоритетами держави та ресурсними можливостями бюджету, підвищення ефективності і результативності бюджетних витрат.
Зокрема, відповідно до проекту Основних напрямків передбачено до 2020 року ріст економіки України на 4%, зниження інфляції до 5%, зниження дефіциту бюджету до 2% та зниження частки боргу до 55% ВВП.
Також, за словами Прем’єр-міністра України, пріоритетними завданнями є продовження децентралізації й зміцнення місцевих бюджетів, підвищення соціальних стандартів, стимулювання промисловості й створення нових робочих місць.
За прогнозними розрахунками Мінфіну у 2018 році обсяг ресурсів місцевих бюджетів складе майже 500 млрд. грн., що на 16 % більше проти 2017 році, і до 2020 року зросте до 533 млрд. гривень.
Що стосується державної бюджетної політики в частині міжбюджетних відносин на середньострокову перспективу, то пріоритетом визначено забезпечення самостійності місцевих бюджетів, зміцнення їх фінансової спроможності, підвищення прозорості та ефективності управління бюджетними коштами на місцевому рівні шляхом:
- збереження позитивної динаміки показника, що характеризує частку доходів місцевих бюджетів у загальному обсязі доходів зведеного бюджету (значення показника не повинно бути менше 20 відсотків);
- зменшення диспропорцій у податкоспроможності місцевих бюджетів через механізм горизонтального вирівнювання;
- відмови від практики передачі коштів з державного до місцевих бюджетів у разі перевиконання щомісячних показників надходжень, визначених у розписі державного бюджету;
- здійснення подальшої децентралізації та упорядкування бюджетних повноважень, а також сфер відповідальності органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади в рамках проведення адміністративно-територіальної, бюджетної та інституційної реформ;
- зміни підходів до розподілу обсягів міжбюджетних трансфертів за результатами реалізації структурних реформ в галузях бюджетної сфери;
- створення дворівневої системи міжбюджетних відносин;
- запровадження елементів середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні для підвищення передбачуваності і послідовності бюджетної політики;
- удосконалення системи результативних показників у рамках застосування програмно-цільового методу під час складання та виконання місцевих бюджетів з метою підвищення якості надання послуг у відповідних сферах.
Середньострокове планування – можливості для регіонів
На сьогодні в рамках реалізації Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної влади в Україні відбуваються секторальні реформи.
Проектним офісом секторальної децентралізації, що створений при Мінрегіоні під керівництвом Віце-прем'єр-міністра – Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Генадія Зубка, надається практична допомога центральним органам виконавчої влади з питань впровадження секторальної децентралізації (у сферах освіти, охорони здоров’я, культури, інфраструктури тощо), спрямованої на розширення доступності, поліпшення якості та зниження вартості публічних послуг з урахуванням реальних потреб соціальних груп, оптимізацію мережі бюджетних установ шляхом розробки моделей освітньо-культурно-спортиних просторів, підвищення ефективності та результативності видатків місцевих бюджетів.
Слід зазначити, що основні завдання з реалізації структурних реформ в галузях бюджетної сфери (в частині, що мають вплив на місцеві бюджети), знайшли відображення в проекті бюджетної резолюції, де зокрема передбачено:
- розподіл освітньої субвенції між місцевими бюджетами на основі нової формули, яка враховуватиме наповнюваність класів, що дозволить запровадити стимулюючий механізм під час проведення оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів;
- продовження оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів (класів) шляхом створення опорних шкіл, об’єднань малокомплектних шкіл, зміни їх типу та/або ступеня, реорганізації тощо;
- запровадження мінімального культурного кошика забезпечення громадян послугами у сфері культури та початкової мистецької освіти;
- перехід на фінансування медичної допомоги шляхом оплати послуг, що входять до гарантованого пакету;
- здійснення оплати первинної медичної допомоги за єдиним національним тарифом (капітаційною ставкою: 2018 рік – 370 грн., 2019 рік – 450 гривень);
- поступове запровадження оплати стаціонарної вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги за пролікований випадок;
- посилення адресності надання соціальної допомоги та перехід до монетизації надання пільг та субсидій населенню шляхом створення єдиної бази постачальників житлово-комунальних послуг та забезпечення моніторингу фактичного споживання ресурсів побутовими споживачами та використання субсидій у розрізі домогосподарств, приведення соціальних нормативів комунальних послуг до обґрунтованого рівня фактичного їх споживання;
- створення вільного та ефективного ринку земель сільськогосподарського призначення; стимулююче оподаткування для підвищення ефективності використання земель; спрощення процедури реєстрації земельних ділянок;
- формування стабільної системи фінансування дорожнього господарства, в тому числі забезпечення прогнозованості надходження коштів до Державного дорожнього фонду на середньострокову перспективу і імплементація програми заходів із безпеки дорожнього руху.
Запровадження проактивного механізму управління
Запровадження середньострокового планування на місцевому рівні забезпечить не лише реалізацію одного із принципів бюджетної системи – принципу єдності бюджетної політики, але і забезпечить:
- прогнозованість бюджетної політики на регіональному рівні та місцевому рівнях;
- стратегічний підхід до визначення пріоритетних заходів щодо розвитку території та відповідний розподіл ресурсів;
- посилення бюджетної дисципліни шляхом визначення та відображення наслідків поточної політики протягом наступних років.
В умовах децентралізації бюджетна політика на місцевому рівні повинна ґрунтуватися на середньостроковому бюджетному плануванні для того, щоб мати змогу:
- враховувати ймовірний середньостроковий фінансовий розвиток при щорічному прийнятті бюджетних рішень;
- при реалізації реформ, внесенні змін до законодавчих актів тощо своєчасно розуміти їх повні масштаби;
- своєчасно оцінити простір дій бюджетної політики на наступні роки;
- своєчасно розпізнавати несприятливі тенденції у бюджетній політиці та запроваджувати профілактичні заходи;
- покращити співпрацю між органами, відповідальними за складання бюджету та бюджетного прогнозу центрального та місцевого рівня влади.
