Як "зелені" можуть стати ще багатшими, а ми – біднішими

Ніякий український президент не видавав такого указу, щоб 20 олігархів володіли понад 30% ВВП України, а 15 мільйонів українців були змушені користуватися державними субсидіями.

Це наслідок багатьох різних рішень, кожне з яких приклалося (хоча часто і було замасковане під реформу).

Завтра на парламентському комітеті паливно-енергетичного комплексу буде розглядатися одне із таких рішень. Після року дискусій, шести робочих груп та багаточисельних круглих столів ніби-то вийшли на компроміс, щоб аукціони для зелених не вводити у 2019 році.

Є ідея відтермінувати їх на 2020 рік, а повноцінні ввести із 2023 року.

Компанія ДТЕК Ріната Ахметова хоче до кінця наступного року збудувати та ввести в експлуатацію близько 750 МВт зелених потужностей. І далі вибір: працювати по сьогоднішніх найвищих у світі "зелених" євротарифах, чи отримати тариф у ході конкурентного аукціону (хто запропонував нижчий тариф, той продає е/е).

Звичайно, вони розуміють, що у ході конкуренції сонячний тариф знизиться, імовірно, вдвічі. Тому всіляко блокують введення таких аукціонів.

"Конкуренція не на часі". Хоча для них це, схоже, корпоративний принцип не брати участь у конкуренції, а отримувати тарифні рішення адміністративно або політично.

Я від Асоціації споживачів електроенергії перестав вести безкінечні дискусії про те, який має бути правильний "зелений" тариф. Він має бути ринковий - тобто, такий який встановиться внаслідок конкурентного аукціону.

Якщо буде вищий - значить вищий. Такі аукціони у найпростішій формі можна впровадити за місяць. Тим не менше навіть така логічна позиція деякими "зеленими" розцінюється, як ненормальна та ворожа.

Друзі, сходіть якось на круглий стіл, де деякі "зелені" виробники в дорогих годинниках та костюмах просять, і навіть вимагають, для себе державних субсидій.

"Зелені" зараз субсидуються всіма іншими, бо їх зелений тариф складає понад 4-5 грн, а середня ціна електроенергії біля 1,6 грн за квт-год.

Їхнє дороге шоу "Держава зобов'язана мене щедро субсидувати!" залишає незабутнє враження. "Після нас хоч потоп" - цю фразу ніхто з них не говорить, але вона висить у повітрі.

До речі, дивує пасивність та бездіяльність Міністерства економічного розвитку та торгівлі у цій проблемі, хоча у європейських країнах аналогічні міністерства дуже активні у таких питаннях.

На мою думку, ціль держави - збудувати побільше "зелених" за оптимальну ціну (яку показують конкурентні аукціони).

Ціль "зелених" - заробити побільше "зелених" грошей, а деякі відверто зацікавлені, щоб було поменше зелених потужностей (конкурентів). От і маємо лише 2% "зелених" потужностей, на які ідуть 9% усіх тарифних грошей.

Якщо 750 МВт ДТЕКу та інші крупні об'єкти наступного року буде вводитися по аукціонах, то це може зекономити понад 10 млрд грн у рік у порівнянні із діючими тарифами. А на ці гроші держава могла збудувати нові станції.

І далі питання, що переважає: інтереси всієї держави, 40 млн українців, чи "щоб колега зліва і справа на мене не образився".

Отже, завтра буде ще одне маленьке рішення, де буде визначатися, чи зробити вузьке коло багатих ще відносно багатшими, а всіх решта відносно біднішими. З таких пазлів і складається загальна картинка України.