Щодо законопроекту про "зелених": про імітацію реформ

На сьогодні в Україні склалася ненормальна та парадоксальна ситуація: Україна має слабку економіку, що росте темпами біля 3% у рік, що вдвічі менше, аніж у сусідніх Польщі та Румунії.

Держава повністю залежить від траншу МВФ (інакше дефолт), визнана найбіднішою країною Європи, на субсидіях знаходяться понад 15 млн українців, маємо воєнний стан та віну на Сході країни.

Але при цьому держава, а саме всі споживачі у цій державі платять найвищі у світі "зелені" тарифи на сонце, на яких заробляють не найбідніші люди, а точніше найбагатший олігарх країни.

"Зелені" на сьогодні мають три пільги:

1. Величина тарифу – в Україні такий тариф на сонце у 3 рази більший, аніж у Німеччині, а тариф на вітер – у 2,5 рази вищий.

2. Прив'язка до євро. Таким чином лише одна індустрія може продавати товар всередені України, але мати валютну прив'язку.

3. Гарантія 100% платежів. Таким чином всі борги та неплатежі осідають на іншій генерації – НАЕК "Енергоатом", ПрАТ "Укргідроенерго", НЕК "Укренрего". Навіть, якщо шахти і заводи одного бенефіціара не платять за спожиту е/е, то "зелені" станції цього ж бенефіціара все рівно отримують 100% оплати за е/е. Відбувається субсидування за рахунок усіх інших.

Такі роздуті "зелені" тарифи неодмінно призведуть до того, що у держави просто банально не буде вистачати грошей, щоб розвивати "зелену" енергетику. А можливий і найгірший сценарій, коли постане питання ретроспективного урізання, а такі прецеденти вже у нас були.

І у мене логічне питання – якщо ми не вводимо аукціони вже з весни 2019 року, то щоб оплатити ті 2 ГВт нових "зелених" станцій, потрібно ще підвищити тарифи е/е. Для кого? Для населення чи для підприємств?

Таким чином, ми у законопроекті №8449-5 запропонували якомога швидший перехід на конкурентні аукціони. Також на користь нашого законопроекту свій законопроект 8449-4 погодилася відкликати група депутатів-авторів.

Ми готові прийняти багато компромісів, які відображені у результатах робочої групи. Але є ряд критично важливих моментів, на яких ми наполягаємо:

- Введення аукціонів з 01 квітня 2019 року.

- Аукціони на СЕС та ВЕС потужністю понад 3 МВт.

- Урізання тарифів на сонце менше 3МВт на 40% з 1 квітня 2019 року, але зробити регіональні тарифи, щоб на півночі вони були на 15% вищими. Нові тарифи будуть вдвічі вищі, аніж у Німеччині.

- Ми також пропонуємо для усіх станцій, які введені в експлуатацію після 1 квітня 2019 року ввести нульову ставку податку на прибуток на перші 7 років роботи. Таким чином, ввести державне податкове стимулювання, адже тарифне навантаження вже не витримує усіх стимулів усім видам генерації.

Введення аукціонів із 2020 року, а де-факто повноцінне введення із 2022-2023 підтримати не можу, адже це очевидно законопроект прописаний під деяких конкретних учасників ринку, які хочуть збудувати свої станції без конкуренції та без аукціонів.

Більше того, якщо ці учасники збудують свої крупні станції у наступному році, то далі вони будуть робити все можливе, щоб аукціони не запустилися, адже кожна нова "зелена" станція після 2020 року буде їх конкурентом і буде "відкусувати" їх виробіток е/е. Тому це запрацює, коли всі будуть в одному човні.

Ми готові заради компромісу рухатися по строках, наприклад до 1 червня 2019 року. Але давайте не займатися імітацією ніби-то реформ. Треба або вирішувати питання, або нехай його вирішує наступна Рада, якщо ми не можемо прийняти рішення в інтересах усією української держави та з урахуванням інтересів споживачів.