Невиправдані сподівання України на нові інвестиції. Підсумки
Для функціонування та розвитку будь-якої держави необхідні інвестиції, як внутрішні так і зовнішні. Нові інвестиції — це і зростання ВВП, сплата податків, які наповнюють бюджет, збільшення кількості робочих місць та створення конкурентного ринку праці.
Крім того, залучати інвестиції в економіку держави, звичайно ж, вигідніше, ніж брати кредити під певні зобов’язання.
Однак, у зв’язку з нестабільною ситуацією на сході України, плавучим курсом гривні на ринку, волатильним "бізнес-кліматом" та вже сталими корупційними схемами, динаміка інвестицій починаючи з 2014 року йде на спад.
Незважаючи на всі обставини, які повинні виступати стримуючими факторами для іноземних інвесторів, 2018 рік для України можливо вважати успішним в розрізі нарощення обсягу інвестицій.
Україна за рік піднялася на 3 позиції і займає 131 місце в рейтингу інвестиційної привабливості країн світу BDO International Business Compass (IBC). Зростання позицій України в загальному рейтингу IBC відбувалося після падіння, що відбувалося минулого року.
Це незначний, але все ж таки крок до зростання заінтересованості іноземних партнерів до інвестування в Україну. Так, за 2017 рік сума іноземних інвестицій склала $1 871, 2 млрд.
Наразі, сума реальних іноземних інвестицій за перше півріччя 2018 року складає $1 259, 2 млрд. Статистичні дані на кінець року ще відсутні, проте вже можливо зазначити, що обсяг надходжень значно перевищує попередній рік.
2018 рік є рекордним за обсягом коштів, які привернули технологічні стартапи. Так, в український стартап PETCUB було інвестовано майже $20 млн.
Для того, щоб зрозуміти яким чином держава досягла певного успіху у залученні нових інвестицій, треба звернути увагу на їхню природу та те, що сприяло цьому.
Велику роль у інвестуванні в 2018 році зіграв саме український бізнес. Близько 76% від усіх інвестицій за перший квартал 2018 року було отримано завдяки українському бізнесу.
Частка кредитів наданих бізнесу в загальній сумі капітальних інвестицій за перший квартал 2018 року склала 8,4%. Для прикладу, у першому кварталі 2013 року цей показник був 18%.
Вклади іноземних інвестицій за перший квартал 2018 року склали 15,6% від загальної суми інвестицій. За останні два роки іноземні інвестори найбільше вкладали в фінансову і страхову діяльність, а також оптову та роздрібну торгівлю, ремонт автотранспорту.
Цього року інвестиції прийшли і в сферу наукової і технічної діяльності. В порівнянні з 2017 роком, сума інвестицій в сферу наукової і технічної діяльності зросла в двічі та на сьогоднішній день складає близько 16%.
Одним із факторів росту інвестицій є прийняття ряду законопроектів, які поліпшили відношення до України з боку іноземних інвесторів.
Так, Верховна Рада прийняла в цілому законопроект щодо сприяння залученню іноземних інвестицій. Відповідно до норм цього законопроекту було запроваджено інститут номінального утримувача.
Це є належним захистом прав іноземних інвесторів та додатковою перевагою для українського ринку.
Також, спрощено процедуру іноземного інвестування в Україну, шляхом введення правового режиму обліку права власності на цінні папери, який додатково регулює основні засади придбання цінних паперів суб'єктами господарювання, умови і порядок випуску цінних паперів суб'єктами господарювання та регулювання ринку цінних паперів.
Іншим прикладом втручання держави у позитивний показник інвестицій у 2018 році є прийняття Закону України "маски шоу стоп-2", який нівелює тиск на бізнес з боку слідчих органів, а також забезпечує покарання за перебільшення службових повноважень.
Прийняття цього закону дає можливість інвесторам почувати себе комфортніше на українському ринку та у більшій мірі знижує ризики захоплення бізнесу конкурентами.
Також, 25 травня 2018 року вперше зібралася Національна інвестиційна рада, яку створили два роки тому. За одним столом зібралися українські політики, топ-менеджери та інвестори зі всього світу.
Одним з головних питань зібрання було встановлення необхідності подальших реформ в Україні та можливості для майбутніх інвесторів.
Це великий крок для України, тому що стався перший великий B2G контакт з власниками великих компаній. На зустрічі були присутні представники таких компаній, як: Huawei, General Electric, METRO та інші.
Динаміка, яку на даний час показує держава є непоганою, але вона в жодному разі не може зрівнятися з обсягом інветицій до 2014 року.
Відповідно до результатів опитування Dragon Capital і Європейської бізнес асоціації, інвестори виділили десять основних проблем, які заважають їм інвестувати в Україну.
Зокрема, до переліку цих проблем входять: корупція, відсутність довіри до судової системи, військовий конфлікт з Росією, непрогнозований валютний курс і нестабільна фінансова система, обмеження руху капіталу і валютне регулювання, низька купівельна спроможність населення та інші.
Все це заважає Україні рухатись вперед та налагоджувати контакти з іноземними інвесторами-партнерами.
Однак, уряд все ж таки не покидає спроби залучення іноземних інвестицій. У цій справі (і як один з факторів боротьби з корупцією) уряд робить ставку на велику приватизацію.
Так, для запобігання корупційних схем в розрізі приватизації, 18 січня 2018 року був прийнятий Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна", який мав позитивний відгук від іноземних інвесторів-партнерів.
У 2018 році отримати від приватизації планувалося 22,5 мільярди гривень. Продати планувалося близько 900 підприємств, серед яких 60 держактивів відносяться до об'єктів великої приватизації. Однак сталося не так, як гадалося.
Так, була запущена мала приватизація об’єкти якої вже "розлітаються" на аукціонах проведених електронними майданчиками на базі Prozorro.Продажі. Велика ж приватизація закінчилась так і не починавшись.
Причиною цьому стало те, що уряд не сприяв розвитку та виставленню на аукціон лотів великої приватизації, які є основними "грошовими мішками" приватизації.
Проблема загального падіння інвестицій зустрічається не тільки в нашій державі.
Згідно з опублікованими даними ООН за підсумками Конференції з торгівлі і розвитку (UNCTAD), прямі іноземні інвестиції по всьому світу в 2018 році знизилися на 16% — до 1,52 трильйона доларів проти 1,81 трильйона доларів в 2017 році.
Причому, спад зафіксований другий рік поспіль, незважаючи на прогнози провідних аналітиків, які передбачають зростання вкладень в світі на 5%.
Чого ж чекати від інвестування в Україну в 2019 році
Потрібно звернути увагу, що на початку 2019 року відбудуться президентські вибори, а восени 2019 року – парламентські. Серед інвесторів існує думка, що виборчий рік у будь-якій державі світу – це не найкращий час для вкладень.
Тому, прихід іноземних інвестицій в Україну в 2019 році планується менший, ніж в теперішньому.
Також, для приваблення іноземних інвестицій, 21 липня 2018 року був прийнятий Закон України "Про валюту і валютні операції". Головною превагою цього Закону є те, що "дозволено все, що не заборонено".
Майже будь-які валютні операції між резидентами і нерезидентами в іноземній та національній валюті зможуть здійснюватися без обмежень.
Валютний контроль буде скасовано більш ніж для 40% операцій, реєстрації кредитів від нерезидентів та ліцензування інвестування за кордон. Також, разом з цим будуть скасовані валютні обмеження для бізнесу, що грає велику роль для іноземних інвесторів.
Цей Закон буде введено в дію 7 лютого 2018 року, він є революційним в українському законодавстві оскільки скасовано бюрократичні процедури, які були встановлені раніше.
На сьогоднішній день проблема полягає в тому, що інтерес інвесторів не реалізується, їх стримують вищепереличені ризики. Тому очікувати зростання вкладень особливо не варто. Ось і виходить – інтерес є, але заходити поки ніхто не збирається та не буде.
У 2018 році обсяг інвестицій виріс, адже позитивні зрушення відбуваються. Як складуться справи з інвестиціями залежить від влади, в силах якої усунути всі озвучені перегони та ризики.
Якщо ж український уряд сприятиме надходженню інвестицій, як внутрішніх так і зовнішніх, то замість прогнозованих Мінекономіки $8 млрд інвестицій в 2020 році ми отримаємо необхідні $20 млрд для стабільного зростання країни.

Ще в далекому 2008 році, коли фінансова криза тільки розпочиналась, Петро Олексійович був тоді головою РНБО. Журналісти якоїсь фінансової програми (вже точно не пригадаю якої саме) прорвались до нього і питають: "Петро Олексійович, фондовий ринок падає. В США президент Буш виступив з цілою програмою підтримки ринків. Скажіть, а як Ви збираєтесь підтримати український фондовий ринок? Адже він буквально помирає. Які заходи Ви збираєтесь вжити для підтримки ринку?" Петро Олексійович відповів: "Ніяких. Нам не потрібен ніякий фондовий ринок. Наш бізнес добре себе почуває і без фондового ринку".
Подивіться на ці задоволені усміхнені пики українських олігархів (включаючи і Петра Олексійовича). Невже ви дійсно надієтесь на те, що вони будуть проводити якісь реальні реформи? Їх все влаштовує. Вони для себе вже побудували комунізьму. Вони будуть стригти нас баранів до останнього, а гроші будуть виводити в оффшори, бо всі розуміють, що в решті решт хутро у баранів закінчиться і доведеться тікати. Звичайно вони будуть камлати на реформи, на інвестиції, на томоси, безвізи і т.д. Але то лише камлання.
Справжні реформи почнуться лише з націоналізації всіх підприємств, привласнених олігархами, і продажем акцій українських корпорацій на фондовом ринку. Без цього всі ці камлання не мають ніякого сенсу.
Безмозглый кабмин Гройсмана - пора на выход..
Последний гвоздь в крышку гроба правительства Гройсмана, забил МВФ, который 8 января выпустил коммюнике по Украине
Когда правительство Гройсмана уйдет в отставку, то помимо традиционной для всех правительств Украины коррумпированности, оно запомнится еще тем ,что наивно пыталось решить проблему дефицита Пенсионного фонда с помощью повышения минимальной заработной платы( МЗП). Малообразованный Гройсман со своим социальным блоком во главе с Ревой всерьез думал, что можно наполнить Пенсионный фонд деньгами и реально (!) повысить покупательскую способность пенсии, незатейливо увеличивая МЗП.
Такие оценки сегодня высказал в ФБ экономический и политический эксперт Андрей Головачев.
Начался этот экономический эксперимент в 2017г., когда МЗП была увеличена с 1600 гр до 3200г. Затем правительство вошло во вкус : в 2018г МЗП составила уже 3723г, а в этом году - уже 4173гр.
Постоянное повышение МЗП, можно сказать, является фирменной фишкой Гройсмана, с помощью которой , он всерьез собирался сделать себе трамплин для президентской компании. Но не сложилось.
Многие экономисты, - и автор также, - предупреждали, что резкое повышение МЗП не приведет у увеличению поступлений со стороны бизнеса в Пенсионный фонд, потому что его естественной реакцией на волевые постановления правительства будет уход в тень и перевод сотрудников на частичную занятость. Эффект будет противоположным.
Так и случилось! На днях служба статистики сообщила, что, несмотря на увеличение МЗП на 16% по итогам 2018г поступления в Пенсионный фонд по сравнению с 2017г. упали 6,54 млрд грн - до 206,92 млрд грн с 213,46 млрд грн. А если учесть инфляцию в 11 %, то падение было еще больше. Вот и сказке конец.
Последствиями бездумного повышения МЗП стали:
- рост инфляции
- рост банковских ставок кредитования из -за роста инфляции
- рост теневой занятости населения ( см график)
- сворачивание малого бизнеса и массовый отъезд граждан на заработки
- повышение всех обязательных платежей , привязанных к МЗП . Например, судовые сборы.
Понимая провал своего эксперимента Министерство социальной политики на днях традиционно обвинило бизнес в недобросовестном поведении и нежелании выводить бизнес из тени. Решение проблемы Минсоц , как обычно, видит в усилении проверок и организации репрессий против нарушителей.
Но репрессии против бизнеса, усиление всех видов проверок - это верный признак полного банкротства политики правительства, которое не способно создать благоприятную деловую среду для бизнеса, снизить бюрократизм, волокиту, зарегулированость, коррупции и поборы чиновничества, рейдерство, создать равные конкурентные условия для всех , обеспечить права собственности , справедливый суд и т.д
Последний гвоздь в крышку гроба правительства Гройсмана, а заодно и Порошенко забил МВФ, который 8 января выпустил коммюнике по Украине, в преамбуле которого написано следующее:
«…усилия по созданию более динамичной, открытой и конкурентоспособной экономики не оправдали ожиданий, и экономика все еще сталкивается с важными проблемами. Инвестиции, особенно прямые иностранные инвестиции, сдерживаются сложной деловой средой, в то время как большое количество работников ищет возможности трудоустройства за границей, поскольку экономический рост слишком низок для того, чтобы доходы могли заметно сократить разрыв с соседними странами»
Написано очень политкорректно, но не оставляет сомнений по поводу того, ЧТО МВФ думает о сладкой парочке из Винницы, которая своей политикой выталкивает миллионы людей из страны в поисках спасения от бедности и нищеты.
[Безмозглый кабмин Гройсмана - пора на выход]: Посмотри! http://ua24ua.net/bezmozgloe-pravitelstvo-groysmana-pora-na-vihod/
🤑