Три "хутрові" законопроекти у ВР: чим відрізняються і чому на часі

Упродовж місяця в Україні зареєстровано три законопроекти про врегулювання хутрового виробництва. Один з них унікальний – №10019 від 7.02.2019 – вперше в Україні написаний з використанням інструментів електронної демократії. Читайте далі, що він передбачає і чому інші два законопроекти є профанацією для відвернення уваги.

Законопроект №10019 від 7.02.2019 підтримали десятки тисяч українців на сайті ВР, вітчизняні та міжнародні громадські організації, співавторами стали 36 народних депутатів.

ЧОМУ САМЕ ЗАРАЗ

Засновники зоозахисної ГО Єдина Планета проводять антихутряну кампанію в Україні вже 8 років, вона набула назви ХутроOFF.

Але у 2018 році замість того, щоб продовжувати свою інформаційну роботу та вуличні акції, активісти забили на сполох: розпочалося переміщення хутрових ферм з Європи в Україну.

Вони оприлюднили інформацію про заплановане відкриття щонайменше 4 норкових звіроферм європейських бізнесменів, що у разі погодження відповідними державними органами збільшило б кількість забитих тварин в Україні з 630 000 особин до близько 3 млн.

За словами активістів, це свідчить про початок великого переміщення хутрового бізнесу в Україну через його заборону в Європі, яке загрожує Україні екологічною катастрофою, тому що спричиняє значний негативний вплив на довкілля від діяльності таких виробництв.

І дійсно, упродовж короткого часу 14 країн Європи прийняли законодавчу заборону на хутрове виробництво, інші – обмежили, в частині триває процес заборони цієї галузі.

Ця тенденція змушує бізнес тікати із таких країн в країни із слабким екологічним контролем та відсутністю зазначеної заборони.

ЕЛЕКТРОННА ДЕМОКРАТІЯ В ДІЇ

На думку експертів ГО Єдина Планета, Україна мала невідкладно відповісти на цей виклик. Саме тому Кампанія ХутроOFF виступила з ініціативою заборони хутрового виробництва, по аналогії з цивілізованими країнами ЄС, і опублікувала відповідну петицію на сайті Верховної Ради України.

Вона швидко стала найпопулярнішою в країні: новий підпис з’являвся кожні декілька хвилин, незважаючи на складну процедуру голосування.

Заборону хутрового виробництва підтримали десятки культурних та громадських діячів: Ірена Карпа, Сашко Положинський, Саша Кольцова, Любко Дереш, Катя Chilly, Марко Галаневич, Євгенія Аратовська, Onuka, Алла Костромічова та інші лідери думок.

В результаті – петиція ХутроOFF набрала рекордні за всю історію 27 500 голосів при необхідних 25 тисячах і була зупинена завчасно.

Частина народних депутатів відразу відреагувала на запит суспільства, і була створена спільна робоча група народних депутатів на чолі з Андрієм Помазановим та представників ГО Єдина Планета. Упродовж 5 місяців розроблявся відповідний законопроект.

Законопроект №10019 через активну участь громадськості у його ініціюванні та створенні стали називати громадським, він зареєстрований 7 лютого за підписом 36 депутатів – з різних фракцій і депутатських груп. Тож документ немає жодної політичної забарвленості.

Законопроект передбачає заборону виробництва хутра в Україні. Загальноєвропейська практика – перехідний період, який визначений до 2025 року, під час нього передбачене обов’язкове ліцензування хутрового виробництва та забезпечення тваринам умов, наближених до природних.

Законопроект дбає не лише про тварин, а також передбачає гарантії подальшого працевлаштування для працівників хутрової промисловості, які підлягатимуть вивільненню.

ПЕРШИЙ НЕПРОХІДНИЙ

Упродовж наступних тижнів були зареєстровані ще два законопроекти "про врегулювання хутрового виробництва".

Цікаво, що автори альтернативних документів жодного разу упродовж 5 місяців не вийшли на зв’язок із робочою групою, яка досліджувала і писала базовий документ про врегулювання діяльності хутрового виробництва в Україні.

Законопроект №10019-1 можна назвати "аграрним" –- його подали 5 членів аграрного комітету і підкомітету: Бакуменко Олександр (БПП), Івченко Вадим (Батьківщина), Кучер Микола (БПП), Козаченко Леонід (БПП), Давиденко Валерій (БПП).

Вивчаючи документ, складається враження, що він написаний не для того, щоб якось змінити регулювання галузі, а для того, щоб потопити громадський законопроект 10019.

10019-1 несе суто декларативний характер, нічого глибинно не змінює, кидається в очі, що він писався нашвидкоруч і деякі пункти позбавлені практичного змісту, а то і просто абсурдні.

Наприклад, найсерйозніша зміна законодавства, передбачена цим законом, не витримує жодної критики: доповнити Кримінальний кодекс України статтею 236.1, яка би встановлювала кримінальну відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок утримання сільськогосподарських тварин.

Такі зміни зайві, щоб не сказати – шкідливі, оскільки дублюють статті Кримінального кодексу з аналогічним складом злочину, зокрема, ст. 236. Порушення правил екологічної безпеки, ст.237. Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення, ст. 239. Забруднення або псування земель, ст.241. Забруднення атмосферного повітря тощо.

Головна ідея законопроекту 10019-1: затвердити національну програму розвитку хутрової галузі, для того, щоб збільшити обсяги хутрового виробництва в Україні. Очевидно, що для цього не потрібно приймати закон.

Для написання подібних програм достатньо повноважень Кабінету Міністрів України та Мінагрополітики.

Через такі дивні пункти складається враження, що законопроект свідомо був зроблений як непрохідний, а його мета у кращому випадку – ускладнити розгляд громадського законопроекту 10019, в гіршому – домогтися об’єднання законопроектів з метою прибрати незручні для аграріїв положення.

ЛЕБІДЬ, РАК І ЩУКА

Законопроект №10019-2 поданий трьома депутатами Ревега Олександр (БПП), Балицький Євген (Оппоблок) і Мірошніченко Іван (Самопоміч).

Вони з різних партій, з різних комітетів, не з сусідніх виборчих округів і навіть в парламентській залі сидять далеко один від одного. Що об’єднало цих трьох депутатів навколо написання законопроекту про врегулювання хутрової діяльності – загадка.

Авжеж, автори не передбачають заборони хутрового виробництва. Вони мають на меті переконати представників законодавчої та виконавчої влади у тому, що існування та подальший розвиток галузі матиме позитивні результати для соціально-економічного розвитку України, але економічних показників на користь такої перспективи не наводять.

В проекті немає механізмів запровадження єдиних стандартів ведення хутрового бізнесу в Україні, а те, що пропонується – декларативні норми.

Крім того, хоча і назріла необхідність прийняття правил утримання та розведення сільськогосподарських тварин, запропонована авторами законопроектів редакція не буде сприяти поліпшенню становища сільськогосподарських тварин, оскільки в законодавстві відсутнє покарання за порушення умов (правил) утримання і розведення сільськогосподарських тварин.

ХТО ПІДТРИМУЄ

Про підтримку альтернативних законопроектів поки що ніхто окрім їхніх авторів не заявив, хоча можна очікувати, що представники хутрового бізнесу будуть підтримувати саме їх.

Водночас, громадський законопроект №10019 високо оцінили міжнародні організації Fur Free Alliance та PETA.

Останні зв’язались із Президентом України Петром Порошенком, Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом і головою Верховної Ради України Андрієм Парубієм, закликавши їх підтримати законопроект №10019.

"Із підтримкою цих трьох приймаючих рішення осіб, жорстоке ставлення до хутрових тварин на фермах може стати пережитком минулого. Число країн, що все ще не заборонили виробництво хутра, продовжує скорочуватися"

Так пояснила Аннабелла Макінтош, координатор PETA Germany з питань Східної Європи.

Відкритий лист з проханням невідкладного прийняття громадського законопроекту направили до Верховної Ради України природоохоронні та зоозахисні організації України.

Зокрема, "Екодія", "Україна Без Сміття", "Екологія. Право. Людина", Українська кліматична мережа, Асоціація зоозахисних організацій України, Київський еколого-культурний центр та десятки інших.

У Листі керівники профільних ГО наголошують на підтримці законопроекту 10019: "Ухвалення цього документу матиме безсумнівний позитивний ефект для довкілля, тварин та мешканців населених пунктів, які проживають у безпосередній близькості до хутрових виробництв".

А в мережі набирає популярності хештег на підтримку громадського законопроекту #МійЗакон10019.

Зазначимо, що всі три законопроекти вже направлені на розгляд комітетів і лише після цієї процедури зможуть бути розглянуті парламентом.