НКРЕКП - Міненерговугілля. Ода дурості. Виконується не вперше

Короткий зміст:

" - Конкурентний енергоринок?

- Ні, не чули.

- Банкрутство найбільшого виробника електроенергії?

- Так, заплановано…"

Напевно вже кожному українцю набив оскомину сталий вираз про те, що: "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", оператор усіх діючих атомних електростанцій України, є найбільшим виробником електроенергії в Україні з часткою сукупного виробництва понад 56% у загальному обсязі виробництва електроенергії в країні з тарифом у 57 копійок за кВт-год(!) та яка залишається єдиним гарантом низьких цін на електроенергію для споживачів"

Знаєте про це? То я вам скажу, що знання примножують смуток, адже вже за пару місяців, а саме з 1 липня 2019 року, коли закон "Про ринок електроенергії" набере чинності у більш повній мірі, а тарифи на електроенергію стрімко та неминуче зростуть для всієї України, ситуація зміниться ще більш кардинально.

НАЕК "Енергоатом", з легкої руки нового складу "незалежного" Регулятора – Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) – ймовірно може стати банкрутом!

Але спробуємо розібратись без емоцій…

Реальні наслідки багаторічного стримування тарифів

Вітчизняні "профі-урядовці" не бажають привести тарифи на електрику до ринково обґрунтованих, як це відбулось з газом.

Вони не намагаються нарешті врегулювати проблему з перехресним субсидуванням, оскільки попри п’ятиразове здорожчання електрики для побутових споживачів, крос-субсидії нікуди не зникли, а навіть зросли.

Загальний обсяг крос-субсидій тільки за 2018 році склав близько 56 млрд грн. Єдиною компанією, яка отримала зиск від підвищення тарифів на електрику стала приватна ДТЕК Ріната Ахметова, що заробила на формулі "Роттердам+" понад 40 млрд грн.

Натомість, вітчизняні "профі-урядовці", передчуваючи чергове невдоволення населення, всіма правдами та неправдами намагаються утримувати низькі тарифи на електроенергію для населення (у середньому 1,1 грн за кВт*год) та розмірковують як у таких умовах впроваджувати новий "конкурентний" енергоринок.

Адже тепер необхідно визначитись, з якої саме широкої та бездонної кишені можна буде вкотре дістати кошти на компенсацію штучно занижених цін на електрику для споживачів.

Міненерговугілля і НКРЕКП довго міркували над цим питанням та пропонують прийняти "державницьке рішення": збанкротувати державне підприємство НАЕК "Енергоатом" шляхом покладання на нього "спеціальних обов’язків із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів" на суму в 53 млрд грн на рік.

Їх не хвилює, що по результатам діяльності за 2018 рік ДП "НАЕК "Енергоатом" отримала дохід від реалізації електроенергії у розмірі 52,6 млрд грн з дефіцитом тарифу в 19,5 млрд грн.

Не хвилює, що компанія, яка виробила 53% електроенергії в країні, отримала лише чверть загального доходу оптового ринку та продовжує стабільно працювати навіть попри дефіцит тарифу…

У Міненрговугілля впевнені, що за прогнозними оцінками у новому конкурентному ринку ціна атомного кВт буде такою (прогнозна – до 1,90 грн за кВт-год), що у розпорядженні компанії після виплати всіх держзобов’язань, серед яких, до речі, відповідно до закону "Про ринок електричної енергії" закладена функція спонсорування ВДЕ на суму близько 15 млрд грн на рік, має залишитися понад 20 млрд грн додаткового прибутку.

Але водночас Міненерговугілля наголошує, що існує реальний ризик недофінансування проектів "Енергоатома", що забезпечують безпеку АЕС.

Тобто українські урядовці, вибираючи між безпекою АЕС і низькими тарифами на електроенергію вибрали – небезпеку!?

Але в цій ситуації найцікавіше те, що НКРЕКП розглядала чотири сценарії, вирішення проблеми утримання цін для споживачів.

І найоптимальнішим, на думку професіоналів, мав би стати загально прийнятий та дієвий, зокрема у Європі, сценарій за яким всі учасники енергетичного ринку залучені до процесу компенсування невідповідності тарифів ринковим цінам та в тій чи іншій мірі виконують покладені на них зобов’язання (внесення відповідних змін до законів "Про ринок електричної енергії" та "Про НКРЕКП").

Натомість "професійний" Регулятор наполягає, що найоптимальнішим варіантом вирішення цієї проблеми буде 100-відсоткове дотування населення з прибутку "Енергоатома".

Багаторічне крос-субсидування та штучне стримування тарифів на електрику для населення вже дотягнуло ціни на кВт-год для промисловості до європейського рівня – понад 3 грн за кВт-год.

Колосальні суми грошей витрачаються на "затикання фінансових дірок", а електрогенеруюча галузь (приватна компанія ДТЕК є виключенням з цього правила) через глобальне недофінансування, впевнено продовжує свій шлях до повної руйнації.

НКРЕКП не заперечує, що "ціна виробника електричної енергії на АЕС, з урахуванням компенсації різниці між ринковою та регульованою ціною для побутових споживачів, наблизиться до ціни на електричну енергію, вироблену на ТЕС (понад 2,1 грн за кВт-год), а в нічні години може бути вище".

Тобто, якщо тариф для ТЕС у новому ринку залишиться на нинішньому рівні, вартість атомної електрики може зрости у понад три рази і це додаткове навантаження ляже на плечі непобутових споживачів. Адже спотворення та штучне стримування ціни породжує збитки.

Але Регулятор чомусь впевнений, що державне підприємство "Енергоатом" вкотре викрутиться та за всіх заплатить так само, як вже п’ять років платить за ДТЕК.

Вони та Міненерговугілля впевнені: "Енергоатом" і в цьому випадку знайде кошти, наприклад, візьме черговий кредит…

Суто факти тарифних перспектив

За попередніми оцінками професійних енергетичних експертів, ринково обґрунтована вартість кВт-год для населення має бути на рівні 2,4 грн за кВт-год.

За таких умов система перехресного субсидіювання, де промисловість платить за населення, а атомна енергетика спонсорує надприбутки теплової та зеленої генерації, утримуючи тариф на електрику на платоспроможному рівні – має бути знищена.

У разі якщо НКРЕКП відповідно до п. 3 перехідних положень Закону №2019 прийме рішення у повному об’ємі перекласти субсидування населення (протягом дії перехідного періоду в новому ринку електроенергії) на НАЕК "Енергоатом", то тариф для атомної генерації має бути встановлено на рівні – 1,4 грн за кВт-год.

А це, за умови відсутності крос-субсидіювання, призведе відповідно до підвищення тарифів для інших виробників електроенергії та загального зростання вартості електроенергії для всіх без виключення споживачів.

Але НКРЕКП наполегливо пропонує не відмовлятись від перехресного субсидіювання: "з огляду на велику різницю між ціною на електричну енергію, вироблену на ТЕС, і діючим тарифом для АЕС, найбільш оптимальним, на думку НКРЕКП, є варіант компенсації різниці між ринковою та регульованою ціною електричної енергії для побутових споживачів за рахунок прибутку виробника електричної енергії на АЕС... цей варіант дозволить зменшити ймовірні надприбутки виробника електричної енергії на АЕС і не збільшувати роздрібну ціну на розмір компенсації".

Цікаво, що "надприбутки" Енергоатома НКРЕКП рахує, беручи за основу ймовірно-розраховану вартість атомного кВт-год за ринковою ціною в конкурентному ринку - 1,89 грн. Але при цьому наполягає, щоб компанія для потреб населення продавала в ринок електрику не дорожче ніж – 0,9 грн за кВт-год.

На переконання комісіонерів, це необхідне для того, щоб не підвищувати ціни для населення.

Увага! Стежимо за руками! А різницю між фактичною ринковою вартістю кіловата для домогосподарств і адміністративно встановленою НКРЕКП пропонує компенсувати безпосередньо з надприбутків Енергоатома, які він заробить, продаючи електроенергію АЕС у "конкурентному" ринку.

Непозбувна бентега абсурдних парадоксів

Але попри всі ці очевидні речі новий "незалежний" Регулятор заявляє, що нібито у новому ринку НКРЕКП не буде впливати на тариф для електрогенерації, адже ціни буде формувати конкурентний ринок. По факту ж, комісіонери разом з Міненерговугілля вже прийняли "оптимальне" рішення про 100-відсоткове дотування населення з ймовірного прибутку "Енергоатома" – створивши чергову преференцію для окремих приватних гравців на "конкурентному" ринку.

НКРЕКП категорично не хоче визнавати, що саме недолугі рішення Регулятора стали наслідком накопичення колосальних боргів на оптовому ринку електроенергії.

Стали наслідком стрімкого зростання крос-субсидіювання в електроенергетиці. Стали наслідком колосального розриву між вартістю державної та приватної електрики. Стали наслідком того, що споживачі, не усвідомлюючи всіх цих маніпуляцій, платять за один і той же самий кіловат по два-три рази, але в різний спосіб… А в запланованому новому рішенні вони ще можуть довести державне підприємство до банкрутства.

Можливо, у НКРЕКП вже є план чим замінити понад 56% атомної електроенергії у загальному виробництві для країни у разі банкрутства НАЕК?

Можна вугіллям ДТЕК, або ДТЕКівською "зеленою" енергетикою? А може дорогим газом?

І за рахунок чого комісіонери будуть компенсувати заниженні ціни, якщо НАЕК "Енергоатом" категорично відмовиться виконувати такі "державницькі" розпорядження?

Та хто врешті-решт буде відповідати перед міжнародними партнерами за невиконання міжнародних фінансових зобов’язань за надважливими для забезпечення безпеки АЕС проектів – КЗПБ та будівництво ЦСВЯП?