Скільки реально обходяться державі ОВДП, куплені іноземцями

Іноземці, для того, щоб купити гривневі ОВДП, приносять в країну валюту, яку викуповує Нацбанк, "друкуючи" гривню. Ця гривня осідає на банківських рахунках. Банки віддають гривню НБУ під відсотки через депозитні сертифікати. Таким чином ми платимо за ОВДП двічі: купон і відсоток за депсертифікатами.

Облігації внутрішньої державної позики обходяться державі зовсім не 11% - 17% річних, які ми спостерігали протягом другої половини 2019 року, чи 10%-11% річних на початку 2020 року. А значно більше.

Річ у тому, що іноземці, для того, щоб купити гривневі ОВДП, приносять в країну валюту - долари. Ці долари врешті-решт викуповує Нацбанк, таким чином "друкуючи" гривню.

Добре, коли ця надрукована гривня іде в економіку, на неї щось купують. Але наша економіка стільки нової гривні "перетравити" не може – вона врешті осідає на банківських рахунках.

Банки, не маючи куди її подіти, віддають гривню Нацбанку – але не за просто так. А "позичають" під відсотки через так звані депозитні сертифікати (ставка за ними на сьогодні - 11.5%-13.5% річних).

Таким чином, за гривню, якій не знайшлося місця в економіці, наш уряд (Мінфін і Нацбанк) платить двічі:

• один раз купонами за ОВДП (на сьогодні – це біля 11% річних).
• другий раз – ставкою депсертифікатів (приблизно 13% річних).
• Тобто, разом майже 24%, станом на сьогодні.

Звісно, не вся "надрукована" Нацбанком гривня є зайвою, тобто не вся вона одразу повертається у Нацбанк вигляді депсертифікатів (далі – ДС): кругообіг гривні може буди довгим і складним. Тож подивимося, як це працювало в 2019 році.

Як можна побачити із графіка 1, у 2016-2018 роках купівля банками ДС мала сезонний характер:

- Протягом січня-липня вони тримали ДС на суму 50-60 млрд грн,

- Із серпня кількість ДС знижувалася до 20-40 млрд грн, а потім зростала до 60 млрд грн у кінці грудня.

У 2019 році, сезонність ДС була іншою:

- Після деякого зменшення у середині року, кількість придбаних ДС почала зростати із вересня, а у грудні досягла рекордних значень: понад 150 млрд грн.

Очевидно, однією із причин такого зростання "ліквідності банківської системи" є друк грошей Нацбанком: нерезиденти приносять долари для купівлі ОВДП => Нацбанк викуповує ці долари, друкуючи гривню => нова гривня іде через бюджет в економіку і потім осідає на банківських рахунках.

Банки мали би ці гроші віддати в економіку (кредитувати) або позичити уряду (купити ОВДП) – чого вони не робили у другій половині 2019 року. Тож новонадрукована гривня не знаходила свого застосування, а тому банки просто "позичали" її Нацбанку під шалені відсотки (купували ДС).

Виходить, що у грудні 2019 року держава платила біля 25% за гривневі ОВДП, продані нерезидентам минулого року. Ця сума включає:

- Приблизно 16% річних власне за ОВДП, що випущені для нерезидентів протягом січня-листопада 2019 (приблизно 1.3 млрд грн відсотків за ОВДП на загальну суму 100 млрд грн).

- І ще приблизно 0.7 млрд грн Нацбанк заплатив банкам протягом грудня за "зайві"* ДС, тобто ще десь 9% річних на ОВДП у розмірі 100 млрд грн.

Хтось може сказати, що державу не обходить те, що Нацбанк щось там платить за ДС. Але кожна гривня, що її НБУ витрачає, зменшує прибуток Нацбанку. Як ми знаємо, розподіл прибутку Нацбанку – важливе джерело поповнення державного бюджету.

- - -

* "Зайва" сума розрахована як перевищення середньої кількості ДС у грудні 2019 року над середньою кількістю грудня 2017 та 2018 років (або 69 млрд. грн, див. графік 2).

Оригінал публікації на сторінці Facebook автора.