Газпром атакує Україну руками Тимошенко та Медведчука

Якщо КС визнає незаконним розділення Нафтогазу та оператора газотранспортних систем, а ми знаємо якість українського судочинства в форматі "під тиском", особливо коли тисне Медведчук, то це створить підстави для Газпрому говорити про недійсність транзитної угоди.

Юлія Тимошенко та Конституційний суд - остання надія Газпрому в Україні. Звернення до Конституційного суду з метою "відіграти" назад розділення Нафтогазу України, підписане разом Юлію Володимирівною та Віктором Медведчуком та ще 45 "російськими консервами в українському парламенті" - хто цікавиться швидко знайде перелік на сайті суду - є по суті "актом відчаю".

Адже Газпром з його збитками та провалами практично на всіх напрямках міжнародної експансії відчайдушно шукає шлях повернути Україну в "газові обійми".

Розділення (так званий unbundling) Нафтогазу відбулося у грудні 2019 року. Це одна з найважливіших - якщо не найважливіша - реформа газового ринку, проведена на вимогу європейського законодавства.

Вона дозволила Україні довести і європейським партнерам, і росіянам, що Україна наразі вже є частиною європейського ринку газу. І діє у відповідності з європейськими правилами.

Разом із американськими санкціями до Північного потоку 2, це стало головним важелем, який дозволив наприкінці 2019 таки "дожати" Газпром та примусити - давайте називати речі справжніми іменами - підписати транзитний контракт вигідний для України.

Контракт побудований за принципом "качай або плати" і передбачає, що незалежно від обсягів транзиту за п’ять років доведеться сплатити 7 млрд доларів США.

На початку 2020 року такий контракт видавався компромісом, адже передбачити наступні події на ринку газу було неможливо. Але! COVID19, економічна криза, спад споживання та тепла зима призвели до того, що європейський ринок газу сьогодні потребує набагато менше російського газу.

За офіційним визнанням самого Газпрому – потреби європейського ринку знизились на 16%, фактично це означає, що, навіть за умови майже повної відмови Газпрому від польського напрямку, завантажити українську ГТС за умовами контракту не вдається.

Прокачка йде на рівні до 150 млн кубометрів на добу замість мінімум 178 проплачених. Платити при цьому доводиться і далі.

Розірвати наразі цей контракт означає для російського монополіста автоматично отримати штраф від Стокгольмського арбітражу на 12,5 млрд доларів.

На це Газпром не наважиться - тим більше зараз, коли в російській компанії знають, що сплачувати за рішеннями Стокгольмського арбітражу їм доведеться в будь-якому випадку.

Єдиний шлях - підірвати цю систему з середини України. Саме на це і спрямований позов в Конституційний суд від 47 народних депутатів.

Якщо розділення Нафтогазу та ОГТСУ (оператора газотранспортних систем України) Конституційний суд визнає незаконним (а про якість українського судочинства в форматі "під тиском", особливо коли тисне сам Віктор Медведчук, говорити дуже важко), то це відразу створить підстави для Газпрому говорити про недійсність транзитної угоди.

Щонайменше, перестати сплачувати за транспортування газу за принципом "качай або плати" без ризику отримати Стокгольмські штрафи.

Економія для Газпрому складе трохи менше 7 млрд доларів за п’ять років, а Україна ці гроші втратить.

Одночасно, безпосередньо в Україні, розпочато атаку на систему корпоративного управління Оператора газотранспортної системи.

Так, вже сьогодні (текст написаний 29 травня), може бути через Міністерство фінансів ініційовано відставку голови наглядової ради компанії "МГУ" - офіційного власника ОГТСУ від держави - Вольтера Больца.

Це вже не перша спроба змістити колишнього голову австрійського регулятора з цієї позиції. Схоже, що комусь його позиція дуже заважає.

В разі реалізації двох паралельних процесів: руйнування реальної системи корпоративного управління в системі Міністерство фінансів - МГУ - ОГТСУ та, одночасно, реалізації проекту "Конституційний суд" - Газпром може не тільки отримати можливість на платити, але й сформувати для себе потужну позицію для подальших перемовин з європейцями в контексті "Україна ненадійний партнер і жодні реальні реформи не відбулися. Облиште Україну, ми з ними самі розберемось".

Чи вдасться росіянам реалізувати свої плани? Сьогодні це повністю залежить від українців. Не від тих 47 депутатів на чолі з Юлією Тимошенко та Віктором Медведчуком, а від справжніх українців, які мають не допустити чергового втручання Росії в розвиток українського нафтогазового сектору.