Євроінтеграційні аграрні законопроекти: Більше немає часу на зволікання та політичні ігри
Верховна Рада України нарешті почала розглядати проекти законів із так званого "євроінтеграційного пакету". Це низка законодавчих актів, що передбачені для прийняття в межах Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV "Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею" Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Чому затягується прийняття?
Вимушений констатувати, що занадто багато уваги приділялось закону про ринок землі (який на превеликий жаль вийшов далеко не ідеальним, і здебільшого політичним), при цьому інші надзвичайно важливі законопроекти для розвитку сільського господарства України не розглядались взагалі.
А це питання посилення експортного потенціалу національної економіки, стимулювання галузі переробки, розвитку тваринництва, а також підвищення якості української продукції агросектору.
Отже, на початку червня врешті решт прийнято закон "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин", який 19 червня підписав Президент України Володимир Зеленський.
А 17 червня Верховною Радою України було прийнято в першому читанні законопроект №3318 "Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин", який підготовлено та схвалено експертами проекту технічної допомоги Європейського Союзу "Вдосконалення законодавства, контролю та поінформованості у сфері безпечності харчових продуктів, здоров’я та благополуччя тварин в Україні".
Законопроект підготовлено також з урахуванням пропозицій, що надійшли від суб’єктів господарювання в галузі тваринництва, лікарів ветеринарної медицини, виробників та імпортерів ветеринарних препаратів, продуктів тваринного походження та їх об’єднань.
Відзначу, що робота над цим законопроектом велася з 2017 року за участю представників Держпродспоживслужби, фахівців з ЄС, FAO, Офісу ефективного регулювання.
Тому сподіваюсь, що парламентар, розуміючи всю важливість якнайскорішого прийняття евроінтеграційних законопроєктів, підтримають його в другому читанні.
Також залишається неврегульованим питання на ринку засобів захисту рослин. Про цю проблему я неодноразово писав та наголошував.
Вже декілька років ми намагаємось достукатись та пояснити необхідність прийняття законопроєктів, які відкриють "зелене світло" для сучасних світових розробок та належного державного контролю у сфері пестицидів та агрохімікатів:
- Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про пестициди та агрохімікати" щодо ввезення пестицидів на митну територію № 2289 від 18.10.2019 року
- Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження із пестицидами і агрохімікатами № 2548 від 06.12.2019 року
На теперішній час норми українського законодавства обмежують доступ до світових розробок у сфері засобів захисту рослин. Це призводить до того, що на українському ринку накопичується дедалі більше старих препаратів.
Через це у рослин виникає так зване "звикання", а у шкідників стійкість до діючих речовин, тобто вони стають менш ефективні.
Відповідно фермер чи агроном змушений використовувати значно більшу кількість препаратів або взагалі експериментує зі сполуками, що може завдати значно більшої школи довкіллю, ніж застосування новітніх, екологічно безпечних засобів захисту рослин.
Якщо простіше, то уявіть, що вашу картоплю з’їдає колорадський жук. Але замість того, щоб скористатися ефективними засобами і взяти оприскувач, ви берете відро зі смердючою сумішшю, старий віник і йдете рятувати свою картоплю.
Взагалі чинна норма закону про заборону на ввезення дослідних зразків без обов’язкової реєстрації у країні-виробнику, яку намагаються вирішити прийняттям законопроекту № 2289, є такою, що суперечить нормальній міжнародній практиці.
В європейських країнах чи США давно відсутня вимога підтвердження факту реєстрації продукту у країні виробництва. А в нас блокують її скасування і спеціально вигадують багато лякалок і міфів для людей, мовляв, аграрії хочуть перетворити Україну на полігон для випробувань.
Хоча насправді усі ці дискусії — це чистої води просування окремих бізнесових інтересів. Адже не секрет, що в Україні є чимало компаній, які займаються ввезенням агрохімікатів з-за кордону, досить низької якості та шкідливих для довкілля.
Якраз законопроекти № 2289 та № 2548 спрямовані на використання в сільськогосподарському виробництві новітніх, екологічно безпечніших для довкілля та здоров’я людини препаратів.
До того, це однозначно дасть поштовх українській науці у виробництві таких препаратів по європейським стандартам та заміщення ними шкідливих генеричних препаратів-копій.
Тому, мені дуже б не хотілось, щоб ми й надалі не втрачали темпи євроінтеграційного поступу нашої держави. Ще раз закликаю своїх колег – народних депутатів – при вивченні законопроектів:
найперше – звертати увагу на висновки реальних аграрних фахівців, експертів ЄС, науковців та,
по-друге – в жодному разі не піддаватись на "брудні" політичні ігри задля збереження корупційних схем, які можливі якраз через застарілість та недосконалість певних норм українського законодавства.
по-третє – чинній владі необхідно не тільки грати на емоціях людей та політичних рейтингах, а вчитися приймати стратегічні державницькі рішення, якими закріплюються базисні, фундаментальні, основоположні принципи європейських підходів до господарювання, що в підсумку забезпечать стале економічне зростання. Необхідно занурюватися в суть проблеми, навіть якщо вона на перший погляд не така значуща та виграшна для політичних дивідендів.
Вищеназвані умови дозволять оперативно приймати важливі для держави євроінтеграційні закони та створити передумови для наближення аграрного сектора України до європейських стандартів розвитку виробництва та високої якості продукції вітчизняних аграріїв.
